Справа № 529/542/20
Іменем України
19 жовтня 2020 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Петренко Л.Є.,
за участю секретаря - Скрипник Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення алмінтів на утримання неповнолітніх дітей, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3 .
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що відповідач ОСОБА_2 , як батько неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконує свого обов'язку по їх утриманню, останній знаходяться на повному її забезпеченні. При цьому, відповідач ОСОБА_2 , являється працездатним, має стабільний заробіток, тому з цих підстав позивач просить задовольнити її позовні вимоги та стягувати на утримання їхньої спільної неповнолітньої дитини аліменти в розмірі 1/4 частину усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
07.08.2020 ухвалою судді відкрито провадження по справі та визначено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно до чинного законодавства, шляхом направлення за адресою його реєстрації ухвали про відкриття провадження та копію позову з доданими до неї документами, а також згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення, однак у визначений йому строк відзиву на позов або інших клопотань суду не подав.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Сторони 05.11.2011 зареєстрували шлюб, який на даний час між ними не розірвано.
Від вказаного шлюбу мають спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач самостійно утримує їхніх спільну з відповідачем неповнолітню дитину. В той же час, останній добровільно матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_3 не надає, хоча це є його обов'язком. При цьому, відповідач, являється працездатним, має стабільний заробіток, інші стягнення на утримання непрацездатних осіб відсутні.
Відповідно до ст. ст.180, 182, 183 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частка заробітку (доходу), яка стягується як аліменти на дитину, визначається судом. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ні 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Відповідно до части 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умова життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи викладене, а також той факт, що позивач добровільно не виконує покладеного на нього обов'язку утримувати неповнолітнього сина ОСОБА_3 , хоча зобов'язаний утримувати останнього до його повноліття, має фінансові можливості для такого утримання, суд приходить до висновку про наявність підтав для задоволення позову і щомісячного стягнення аліментів на користь позивача на утримання спільної неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ні 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи, що при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору в дохід держави, вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 105, 110, 112, 180 183, Сімейного кодексу України, ст. ст. 263-265, 273, 279 ч. 5, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , працюючого в службі охорони "Явір", на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку /доходу/, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 серпня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840 /вісімсот сорок/ грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Головуючий Л.Є. Петренко