Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/1073/20
Іменем України
22 жовтня 2020 року м. Гребінка
22 жовтня 2020 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Татіщевої Я.В., секретаря Сапи А.М., розглянувши у приміщенні суду м. Гребінка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,-
Позивачі звернулися до суду з позовом, у якому просили визнати відповідача ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме, житловою квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявленого позову посилаються на те, що з 2003 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були власниками житлової квартири АДРЕСА_1 .
02.07.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі - продажу 1/3 частини вищевказаної квартири, з того дня власниками вищевказаної житлової квартири є - ОСОБА_1 , якому належить 1/3 частина квартири відповідно до Свідоцтва про право власності та 1/3 частина відповідно до договору купівлі - продажу, тобто всього 2/3 частини квартири, а ОСОБА_2 є власником 1/3 частини квартири відповідно до Свідоцтва про право власності.
Зазначає, що однією із умов договору купівлі - продажу від 02.07.2019 року є те, що продавець зобов'язаний знятися з місця реєстрації протягом 6-ти місяців з моменту підписання даного договору. Не зважаючи на це, відповідач ОСОБА_3 порушила свої зобов'язання, виїхала у невідомому напрямку та не знялася з реєстраційного обліку.
Вказує, що відповідач зареєстрована, але не проживає за місцем реєстрації більше року, житлову квартиру не утримує, не сплачує комунальні послуги.
Враховуючи викладене, просять зняти відповідача з реєстраційного обліку, оскільки вона перешкоджає їм у володінні та розпорядженні нерухомим майном, власниками якого вони є.
Позивачі та їх представник у судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити у повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечували.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, відзиву на позов не надала, письмових заяв про поважність причин неявки до суду не надходило.
Суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі наявних у справі письмових доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом встановлено, що сторонам відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 04.11.2003 року належала на праві спільної часткової власності житлова квартири АДРЕСА_1 (а.с. 15).
Відповідно до Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 01.12.2015 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, про що складено відповідний актовий запис № 21 (а.с. 16).
Відповідно до договору купівлі - продажу від 02 липня 2019 року, ОСОБА_3 продала ОСОБА_1 1/3 частину житлової квартири АДРЕСА_1 (а.с.13-14).
Відповідно до п.3.1. вищевказаного договору купівлі - продажу продавець зобов'язана знятися з місця реєстрації протягом 6-ти місяців з моменту підписання даного договору, однак, станом на день подання позову до суду вона з реєстраційного обліку не знята, що підтверджується Довідкою про реєстрацію місця проживання особи, що видана Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради (а.с.25).
Відповідно до положень ст.ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлений законом.
Згідно з ч. 1ст. 383 ЦК України та ч. 1 ст. 150 ЖК України, власник квартири має право використовувати її для особистого проживання і проживання членів своєї сім'ї.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що з дати набуття позивачем права власності на вищевказаний житловий будинок, між позивачем і відповідачем укладались будь-які договори щодо користування відповідачем цим будинком.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України зобов'язаний протягом десятим днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі, зокрема, заяви особи або її законного представника, та/або судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.
Окрім цього, вирішуючи питання щодо оцінки зазначених доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.
Так, рішення ЄСПЛ справ «Андрій Руденко проти України» (Заява № 35041/05) від 21.12.2010 року право приватної власності є непорушним.
У відповідності до усталеної практики ЄСПЛ, реальна загроза порушення права особи, що пов'язана із настанням або ненастанням певної обставини, прирівнюється до порушення прав особи. ЄСПЛ визнає порушенням саму загрозу виникнення такого порушення у майбутньому і поширює статус "жертви порушення прав" на потенційну жертву. Критерії, за яких потенційне порушення прав прирівнюється до такого порушення чітко визначаються практикою Європейського суду з прав людини.
У справі Malone v. the United Kingdom (№ 8691/79, Рішення від 2 серпня 1984) ЄСПЛ зазначив, що наявність законодавчо обумовленого підґрунтя для порушення прав особи саме по собі становить порушення прав особи, незалежно від того чи було здійснено безпосереднє втручання у права особи (пар.64).
У справі Sejdiж and Finci v. Bosnia and Herzegovina (№27996/06 34836/06, рішення від 22 грудня 2009) ЕСПЛ визнав порушенням наявність законодавчо обумовлених передумов, що б перешкоджали Заявнику реалізувати свої права у разі, якщо останній виявить бажання реалізувати свої права у майбутньому. Суд виходив з того, що сукупність об'єктивних обставин справи дозволяє зробити припущення, що існує реальна можливість того, що Заявник може забажати реалізувати свої права у майбутньому (пар. 29).
Таким чином, у відповідності до практики ЄСПЛ, порушенням права особи є наявність усіх законодавчо обумовлених передумов для такого порушення, навіть у разі коли потенційне порушення пов'язується із гіпотетичною обставиною, що може настати або не настати.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що порушене право власності позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає судовому захисту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме, житловою квартирою АДРЕСА_1 , знявши її з реєстраційного обліку.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Гребінківським районним судом Полтавської області за заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня отримання ним копії рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Я. В. Татіщева