Справа№751/7070/20
Провадження №2-а/751/139/20
23 жовтня 2020 року місто Чернігів
Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова
Маслюк Н. В.
розглянувши позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Чернігівській області Шванського Андрія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Чернігівській області Шванського Андрія Олександровича про скасування постанови серії ЕАМ №3136169 від 16.09.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності. Також просить поновити строк звернення до суду, який пропустив з поважних причин.
Дослідивши позовну заяву та додані матеріали, приходжу до висновку, що позов необхідно залишити без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Законом України від 19 вересня 2013 року №590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону №3674-VI).
Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг, за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах, не передбачають.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Отже, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн за наступними реквізитами: на користь УК у м.Чернігові/Новозаводський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38054398, банк отримувача - Казначейство України, МФО 899998, розрахунковий рахунок UA798999980313101206000025004, код бюджетної класифікації 22030101) та наданий оригінал документа про сплату судового збору.
Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.
За приписами ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
З точки зору закону поважними причинами пропуску строку звернення до суду є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.
Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення винесена 16 вересня 2020 року. Однак, з позовом про скасування постанови позивач звернувся лише 18 жовтня 2020 року (згідно штампу на конверті), тобто з порушенням строків, встановлених ст..286 КАС України.
Одночасно з позовом позивач подав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Підставою пропущення строку позивач зазначає те, що оскаржував постанову до Управління патрульної поліції в Чернігівській області, відповідь на скаргу отримав 08 жовтня 2020 року.
Проте, згідно перевірки статусу відстежень поштових відправлень копію відповіді на скаргу позивач отримав 07.10.2020, отже мав подати позову до суду протягом десяти днів з моменту отримання відповіді на скаргу, який закінчується 17.10.2020.
Отже, зазначені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду, не можуть бути визнані судом поважними.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на те, що відсутні докази для підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, а підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, а також несплачений судовий збір, тому адміністративний позов слід залишити без руху та надати строк на усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
У разі не усунення недоліків позовної заяви протягом установленого строку вона буде повернута заявнику згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Чернігівській області Шванського Андрія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху, надавши позивачу строк десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, для виправлення вказаних недоліків.
Попередити позивача, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Маслюк