Троїцький районний суд Луганської області
Справа № 433/674/20
Провадження № 2/433/450/20
про залишення позову без розгляду
21.10.2020 року
Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Певної О.С.,
за участю секретаря судового засідання Шаповалова Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Привілля», яке представляють ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , інтереси якого представляє ОСОБА_4 про стягнення збитків у вигляді недоодержаного доходу (упущеної вигоди)
У провадженні Троїцького районного суду Луганської області знаходиться цивільна справа за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Привілля», яке представляють ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , інтереси якого представляє ОСОБА_4 про стягнення збитків у вигляді недоодержаного доходу (упущеної вигоди).
Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 03 червня 2020 року відкрито провадження в даній справі.
Ухвалу про відкриття провадження у справі від 03.06.2020, було направлено позивачу та представникам позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та викликано останніх до суду у підготовче судове засідання у встановленому законом порядку. Проте, позивач та представники позивача в підготовче судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Так, ухвалу про відкриття провадження у справі від 03.06.2020, отримано 16.06.2020 уповноваженим представником за довіреністю, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.66).
Згідно з протоколом судового засідання від 02.07.2020, підготовче судове засідання було відкладено у зв'язку з неявкою сторін на 28.07.2020 (а.с.79).
28 липня 2020 року, у зв'язку з перебування судді у відпустці, розгляд справи відкладено на 26.08.2020 (а.с.86), та 26 серпня 2020 року, у зв'язку з перебування судді у відпустці, розгляд справи відкладено на 29.09.2020 (а.с.91).
Сторони на вказані дати були належним чином повідомлені, однак причини неприбуття суду не повідомили, в тому числі і позивач та його представники (а.с.85в, 85г, 91, 93, 94).
Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 29.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21.10.2020.
Крім того, в судове засідання, призначене на 21.10.2020, представники позивача повторно не з'явились в судове засідання. Суду, засобами електронного зв'язку, надали клопотання про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату в зв'язку з встановленням Троїцьким районним судом Луганської області особливого режиму роботи суду на час карантину з 13.10.2020 по 27.10.2020.
Щодо форми та порядку поданої представниками позивача заяви про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату в зв'язку з встановленням Троїцьким районним судом Луганської області особливого режиму роботи суду на час карантину з 13.10.2020 по 27.10.2020, суддя зазначає, що вона подана засобами електронного зв'язку, яка не підписана електронним цифровим підписом, що не відповідає п. 10 Розділу ІІ наказу ДСА від 20.08.2019 № 814 та п. 8.2.23 наказу ДСА України від 04.12.2013 № 164 в частині наявності підпису, за яким можливо ідентифікувати відправника.
З огляду на викладене, слід вказати на таке.
Наказом ДСА України № 628 від 22 грудня 2018 року "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми "Електронний суд" слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" (далі - Положення № 30).
Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.
Зокрема, відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.
Отже, відповідно до пункту 1 Розділу ХІ Положення № 30 з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).
Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення № 30).
Згідно з вимогами розділу XI Положення № 30 обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.
З огляду на невідповідність заяви щодо порядку її подання, суддя залишає її без розгляду.
Крім того, саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, суд діє в межах чинного законодавства, керується процесуальними нормами щодо строків розгляду справи в суді першої інстанції, а представники позивача, між тим, не були позбавлені можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду відповідно до статті 212 Цивільного процесуального кодексу України, проте не скористались своїм правом.
Також, відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з ч.3ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частинами 1, 2, 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч.1ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18; від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
З огляду на вищезазначене, оскільки позивача та представників позивача було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи, однак останні не з'являються у судові засідання, так як неявка позивача та представників позивача перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд
Позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Привілля», яке представляють ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , інтереси якого представляє ОСОБА_4 про стягнення збитків у вигляді недоодержаного доходу (упущеної вигоди), - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.С.Певна