Справа № 750/6871/20
Провадження № 2/750/1589/20
23 жовтня 2020 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Шилової Ж.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання,
12 серпня 2020 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути аліменти на період навчання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до закінчення навчання сина, але не більше, як до досягнення ним 23 років.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, вказавши, що позов підтримує та просить суд його задовольнити.
Відповідач до суду не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що позов визнає частково, згоден сплачувати аліменти у розмірі 1/8 частини від його заробітку, враховуючи те, що він отримує мінімальну заробітну плату, на його утриманні перебувають ще двоє його неповнолітніх дітей від іншого шлюбу, крім того, він постійно надає фінансову допомогу сину особисто.
Також, у поданій заяві відповідач заперечував проти стягнення з нього витрат на правничу допомогу, оскільки він ніколи не відмовлявся від сплати аліментів та матеріально допомагав сину, про виплату аліментів на період навчання сина позивач до нього не зверталась, також вказав, що дана справа відноситься до категорії нескладних.
Згідно з вимогами частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі який на даний час розірвано.
Ві даного шлюбу сторони мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8, 9).
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.06.2011 стягнуто з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини усіх доходів щомісячно до досягнення старшим сином повноліття.
На даний час ОСОБА_3 досяг повноліття, однак продовжує навчання на другому курсі денного відділення факультету торгівлі та маркетингу Київського національного торговельно-економічного університету, термін навчання - з 01.09.2018 до 30.06.2022, що підтверджується довідкою № 286 від 25 червня 2020 року (а.с. 10).
Відповідно до частин першої, другої статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Згідно із частиною першою статті 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 199 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Частиною першою статті 201 Сімейного кодексу України визначено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини першої статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи вимоги закону, а також те, що син сторін ОСОБА_3 продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батько має обов'язок приймати участь в його утриманні на період навчання, та з врахуванням матеріального стану відповідача, зокрема перебування на його утриманні інших неповнолітніх дітей, суд вважає за можливе стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на повнолітнього сина - ОСОБА_3 , в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця на період його навчання, але не більше, як до досягнення ним 23 років.
У зв'язку з наявністю підстав для часткового задоволення позову, позивачу мають бути відшкодовані понесені у справі витрати на правничу допомогу.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.
За приписами статей 133, 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачу правничу допомогу надавав адвокат Кушнеренко Є.Ю. на підставі договору та ордеру серії СВ № 1005445 від 11.08.2020 (а.с. 19, 20).
Відповідно до акту виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 06.08.2020, вартість правової послуги за консультацію щодо підстав і порядку звернення з позовною заявою про стягнення аліментів на повнолітню дитину та за написання і подання такої позовної заяви складає 2500 грн. 00 коп. (а.с. 21), які були сплачені позивачкою згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 76 від 06.08.2020 (а.с. 21, 22).
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц.
Матеріалами цивільної справи підтверджується, що представником позивача було підготовлено позовну заяву до суду.
Враховуючи наведене та складність справи, яка не належить до категорії складних, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог частини третьої статті 141 ЦПК України, суд вважає достатнім розміром стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених на правничу допомогу у даній справі у сумі 1000,00 грн.
Крім того, на підставі статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення, а відповідно до статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Також, згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України та статтями 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Чернігова (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) аліменти на повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця на період його навчання в Київському національному торговельно-економічному університеті до 30 червня 2022 року, але не більше як до досягнення ним 23 років, починаючи з 12 серпня 2020 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн. витрат на правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя