Справа № 686/32118/19
Провадження № 2-а/686/140/20
18.09.2020
Хмельницький міськрайонний суд
в складі головуючого судді - Салоїд Н.М.,
при секретареві - Лоб І.А., Гуменному В.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
та його представника - Сидорука Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Буковинської митниці Держмитслужби
про скасування постанови про порушення митних правил
встановив:
В листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до суду, який обґрунтовує тим, що 18.03.2019 року головним державним інспектороми ВМО №1 м/п «Валдул-Сірет» Чернівецької ДФС ОСОБА_2 у пункту пропуску «Порубне-Сірет» щодо нього був складений протокол про порушення митних правил № 0544/40800/19 згідно якого 18.03.2019 року о 10 годині 30 хвилин на території пункту пропуску «Порубне-Сірет» в зоні митного контролю в'їхав автомобіль марки «AUDI A6», країна реєстрації Литва, реєстраційний номер НОМЕР_1 під його керуванням, який слідував з України до Румунії. Надав контрольний талон для проходження митного контролю по «зеленому коридору» та паспорт гр. Португалії № НОМЕР_2 на його ім'я, виданий 24.01.2017 року сервісним центром Португалії, а також пред'явив закордонний паспорт гр. України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , виданий йому 04.11.2009 року.
Відповідно до інформації, розміщеної в програмно інформаційному комплексі встановлено, що 20.03.2018 року він ввіз на територію України автомобіль марки «AUDI A6», країна реєстрації Литва, реєстраційний номер НОМЕР_1 в режимі тимчасового ввезення на термін до одного року, використавши закордонний паспорт гр. Португалії № НОМЕР_4 , виданого на його ім'я, ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого 24.01.2017 року сервісним центром Португалії.
Маючи статус резидента для перетину митного конторлю на на означеному транспортному засобів він використав паспортний документ гр. Португалії.
Інспектор вважав, що з метою ухилення від сплати митних платежів, передбачених законодавством України щодо зазначеного транспортного засобу він надав паспортний документ із статусом «нерезидент» та заявив митний режим «тимасове ввезення транспортного засобу строком до 1 року».
23.08.2019 року заступником начальника Чернівецької митниці ДФС відносно нього винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0544/40800/19, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 485 МК України у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в сумі 1 579 232.64 грн.
Означена справа розглянута за його відсутності, оскільки про її розгляд 23.08.2019 року він не був повідомлений належним чином, і дізнався про її існування лише 20.11.2019 року. Просить поновити строк на оскарження постанови, визнати протиправною та скасувати її.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали і просить їх задовольнити, пояснивши, що
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, пояснивши, що оскільки громадянин ОСОБА_1 документований як паспортом громадянина України, так і паспортом громадянина Португалії, і він має постійне місце проживання на території України, то відповідно до норм чмнного законодавства України він у праовивх відносинах з Україною визнається лише громадянином України, має статус громадянина резидента та на території України повинен користуватись докуметами громадянина України.
18.03.2019 року о 10 годині 30 хвилин на територію п/п «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці ДФС в зону митного контролю в'їхав автомобіль марки «AUDI A6», країна реєстрації Литва, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який слідував з України до Румунії у приватних справах.
До митного контролю ОСОБА_1 надав паспорт гр. Португалії № НОМЕР_4 на його ім'я та під час здійснення деяких формальностей ОСОБА_3 пред'явив закордонний паспорт гр. України для виїзду за кордон № НОМЕР_5 , виданий 04.11.2009 року органом 2PRT на ім'я ОСОБА_4 .
Відповідно до інформації комплексу «Облік транспортних засобів» було встановлен, що ОСОБА_1 20.03.2019 року ввіз на митну територію України автомобіль марки «AUDI A6», країна реєстрації Литва, реєстраційний номер НОМЕР_1 через миттрний пост «Ягодин-Дорогуск» Волинської митниці ДФС в режимі тимчасового ввезення на термін до одного року.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи доказами, суд вважає за необхідне позов задовольнити з наступних мотивів.
Встановлено, що 18.03.2016 року головним державним інспектороми ВМО №1 м/п «Валдул-Сірет» Чернівецької ДФС Стругаряном І.Д. у пункту пропуску «Порубне-Сірет» відносно ОСОБА_1 був складений протокол про порушення митних правил № 0544/40800/19, згідно якої встановлено, що 18.03.2019 року о 10 годині 30 хвилин на території пункту пропуску «Порубне-Сірет» в зону митного контролю в'їхав автомобіль марки «AUDI A6», країна реєстрації Литва, реєстраційний номер НОМЕР_1 під його керуванням, який слідував з України до Румунії. Н
Позивач надав контрольний талон для проходження митного контролю по «зеленому коридору» та паспорт гр. Португалії № НОМЕР_2 на його ім'я, виданий 24.01.2017 року сервісним центром Португалії, а також пред'явив закордонний паспорт гр. України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , виданий йому 04.11.2009 року.
Відповідно до інформації, розміщеної в програмно інформаційному комплексі встановлено, що 20.03.2018 року він ввіз на територію України автомобіль марки «AUDI A6», країна реєстрації Литва, реєстраційний номер НОМЕР_1 в режимі тимчасового ввезення на термін до одного року через митний пункт «Ягодин», пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» Волинської митниці ДФС в режимі тимчасового ввезення в термінг до 1 року, використавши закордонний паспорт гр. Португалії № НОМЕР_4 , виданого на його ім'я, ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого 24.01.2017 року сервісним центром Португалії.
23 серпня 2019 року заступником начальника Чернівецької митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Жижнян І.С. відносно нього було винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0544/40800/19 та визнано його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відостків несплаченої суми митних платежів на суму 1 579 232, 64 грн.
Означена постанова мотивована тим, що позивач маючи статус «громадянина-резидента», документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданого 04.11.2009 року органом ZPRT, вчинив дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів в сумі 1 579 232,64 грн. шляхом надання паспортного документа громадянина Республіки Португалія НОМЕР_4 , виданого 24.01.2017 року МЗС Португалії в якості підстави для ввезення на митну територію України транспортного засобу марки «AUDI A6», країна реєстрації Литва, реєстраційний номер НОМЕР_1 в режимі тимчасового ввезення згідно положень статті 380 МК України в порядку, передбаченому для «громадян-нерезидентів», вчинивши дії спрямовані на звільнення від сплати митних платежів.
З метою ухилення від сплати митних платежів, передбачених законодавством України, щодо транспортного засобу марки «AUDI A6», країна реєстрації Литва, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_6 , 2698 см. куб. 2006 року випуску позивач надав паспортний документ зі статусом «нерезидент» та заявив митний режим «тимчасове ввезення транспортного засобу строком до одного року», який є підставою для не сплати митних платежів.
Позивач вважає, що при ввезенні ним автомобіля було надано документи, які підтверджують його право, як нерезидента у відповідності до вимог п. 8 ч. 10 ст. 374 МК України тимчасово ввозити його транспортний засіб на територію України.
Відповідно до ч. 2 ст. 380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 292 МК України, митні платежі не сплачуються у разі якщо, при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень Митного кодексу України не передбачає сплату митних платежів, на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.
Так, п.п. в) п.33 ч.1 ст.4 МК України нерезиденти - це фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.
Отже, для того щоб особа вважалася нерезидентом вона повинна відповідати певним критеріям характерним для нерезидентів України, а саме мати статус (бути) іноземця чи особи без громадянства або бути громадянином України, який має постійне місце проживання за межами України, у тому числі таким, який тимчасово перебуває на території України.
Так, МК України встановлено, що постійне місце проживання - місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом) (п.45 ст. 4 МК України).
Пунктом «в» статті 4 МК України визначено, що нерезидентами є фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 документований паспортом громадяна України та зареєстрований у м. Хмельницькому. Проте, разом із тим, є громадянином Республіки Португалія, має там постійне місце проживання. Вказана обставина підтверджується свідоцтвом за № 1623-2015, виданого 21 квітня 2015 року м. Портімау, округ Портімау, Португальської Распебліки.
Згідно положень Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", п.17 Порядку централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 185, а також п.5.3 Порядку розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордон, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22.11.1999 № 201, документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом "Постійне проживання" або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон.
Отже, чинним законодавством передбачено порядок визнання резидентського статусу осіб.
Основоположним критерієм визначення особи резидентом чи нерезидентом у розумінні Митного кодексу України є її постійне місце проживання, а не її громадянство, оскільки нерезидентом може бути, зокрема, як громадянин України, так і громадянин іншої держави.
Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 року № 2235-III визначено, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 50 МК України визначено, що для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів.
Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідач вважає, що оскільки позивач не надав митниці документу, що підтверджє митну вартість товару, а згідно статті 104 МК України у митного органу не було підстав для витребування будь-яких документів, як-то рахунку-фактури чи рахунку-проформи у позивача при заявленні ним митного режиму тимчасового ввезення», так як в даному режимі надання таких документів не передбачено. Позивач мав можливість надати митниці документ, який підтверджує митну вартість транспортного засобу, однак зазначених документів ним надано не було. З цих підстав відповідач при розрахунку вартості автомобіля керувався Методикою товарозхнаявяої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Мінстерством юстиції від 24.11.2003 року № 142/5/2092, що передбачено Митним кодексом.
Тому у службовій записці Управління адміністрування миних платежів Чернівецької митниці ДФС для визначення вартості транспортного засобу використовувались Інтернет ресурси, можливість використання яких передбачена Методикою. Саме таку інформацію Митницею було використано.
При цьому суд зауважує, що службова записка митного органу не є належним доказом у справі про порушення митних правил, оскільки не містить точного розрахунку митних платежів по вказаному транспортному засобу.
Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.07.2003 за № 1074/8395 (далі - Методика) у пункті 7.35 вказано, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань.
Пунктом 7.53.5 Методики, дозволяється використання ресурсів мережі Інтернет, однак довідкові дані, які використовуються під час оцінки отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження).
Таким чином, відповідачем не дотримано вимог Методики, посилання на те, що для визначення вартості транспортного засобу використовувались Інтернет ресурси не підтверджується матеріалами справи, не надано підтвердження включення довідкових даних отриманих з ресурсів мережі Інтернет у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта, як і не надано звіту (акту) про оцінку або висновок експерта про визначення митної вартості транспортного засобу.
З акту огляду транспортного засобу митницею вбачається пошкодження правого порогу, що не було враховано при оцінці ТЗ та визначення його вартості для правильного обрахування ціни проведеного шляхом інформації Інтернет ресурсу.
В службовій записці запропоновано для більш точної інформації, щодо визначення митної вартості автомобіля звернутися до експертів автотоварознавців щодо отримання інформації про комплектацію, ступінь зносу, пошкоджень, дефектів, які впливають на визначення митної вартості товарів та на повноту нарахування митних пошкоджень.
Однак, матеріали справи не містять відомостей щодо звернення митних органів до експертів автотоварознавців. Оскільки відповідачем не доведено правильність заявленої митної вартості автомобіля, що використана при накладенні на позивача штрафу згідно спірної постанови, відтак, відсутні підстави вважати обґрунтованим розмір штрафних санкції, застосованих до позивача.
Вказана справа була розглянута за відсутності позивача, без належного його повідомлення про розгляд такої справи, що підтверджується повернутим рекомендованим відправленням без вручення та цей факт не заперечувався представником відповідача., чим порушені вимоги закону.
Згідно положень статті 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
2. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
3. У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний митний орган.
4. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 про розгляд справи 23.08.2019 року не повідомлений, оскільки даних про своєчасне сповіщення особи у органу владних повноважень не було про що свідчить повернутий конверт із викликом без вручення позивачеві та дізнався про наявність такої постанови лише 20,11.2019 року у Другому відділі ДВС Хмельницького ГТУЮ у Хмельницькій області.
Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати податків, та зборів чи зменшення їх розміру.
Відповідно до статті 10 КУПАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правильність заявленої митної вартості автомобіля, уповноваженою посадовою особою митного органу, не в повній мірі були виконані вимоги ст.489 МК України та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, розмір митної вартості автомобіля, розмір митних платежів і розмір штрафу, а також умисел на ухилення від сплати митних платежів ОСОБА_1 є припущенням митного органу, суд дійшов висновку про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0544/40800/19 від 18.03.2019 .
Керуючись ст. ст. 5, 7 - 15, 69 - 71, 86, 158 - 163, 171-2 КАС України, ч. 1 ст. 257, ч. 8 ст. 264, ч. 4 ст. 266, ст. 458, ч. 1 ст. 467, ст. 485, ч. 1, 526, ст. 527 МК України, суд -
постановив :
Позов задовольнити.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 485 Митного кодексу України закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адімнправопорушення.
Повний текст рішення складено 18.09.2020 року.
Рішення може бути оскаржена протягом 10 діб з часу його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд, який ухвалив оскаржуване рішення.
Суддя: