Справа № 676/3893/20
Номер провадження 2/676/1791/20
21 жовтня 2020 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Швець О.Д.
з участю секретаря - Чекашкіної О.Л.
розглянувши в спрощеному провадженні в м. Кам'янець-Подільському цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
АТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначало, що між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем 29.11.2012 року був укладений кредитний договір б/н, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 500 грн. 00 коп.. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок з тарифним планом «Універсальна» зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Посилаючись на те, що боржник не належним чином виконував взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 31.05.2020 року становить 11 993,69 грн. з яких 8461,04 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3532,65 грн - заборгованість за простроченими відсотками, просить задовольнити позов.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 02 вересня 2020 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує, просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно належним чином судовою повісткою.
За відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст.. 279 ЦПК України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи в повному обсязі суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 29.11.2012 р. ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк» підписав заяву № б/н, згідно якої отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. 06.11.2017 р. кредитний ліміт був збільшений до 3000 грн.
Позивач зазначає, що підписана заява від 29.11.2012 р. разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складають між банком та позичальником договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. Відповідно до зазначеного договору у відповідача виникає обов'язок щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами та інших платежів, передбачених кредитним договором.
За розрахунком позивача станом на 31.05.2020 року становить 11 993,69 грн. з яких 8461,04 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3532,65 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за договором про надання банківських послуг від 29.11.2012 року з повернення простроченого кредиту в сумі 103 600,27 грн. є необґрунтованими.
На підставі частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору ж умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень статей 1048-1052 ЦК України істотними умовами є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Частиною 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.
На підставі ч.1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Разом із тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови кредитування та тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» розумів ОСОБА_1 , був ознайомлений і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Із заяви позичальника ОСОБА_1 від 29.11.2012 р. не вбачається, що відповідач та АТ КБ «Приватбанк» дійшли згоди у письмовому вигляді щодо сплати відсотків за користування коштами банку. Долучений до матеріалів справи витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містять підпису ОСОБА_1 .
За таких обставин за відсутності підтвердження про запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, надані Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» витяг з Умов та правила надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин і до вказаних правовідносин неможливо застосувати правила частини першої статті 634 ЦК України.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до частини 1, 2 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 Верховний Суд дійшов правового висновку про те, що положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, тоді як частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. Якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Оскільки судом не встановлено невиконання ОСОБА_1 умов договору про надання банківських послуг від 29.11.2012 р., відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованості за простроченими відсотками.
Відповідач користувався кредитними коштами та повертав їх протягом усього періоду. З урахуванням наведеного позовні вимоги АТ КБ «Приватбанку» щодо стягнення не повернутих кредитних коштів в сумі 8461,04 грн.підлягають задоволення, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
У відповідності до п.3.ч.2, ч.13 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно обсягу задоволених вимог (70,50%) в розмірі 1482,96 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279, 141 ЦПК України, ст. 526, 549, 550, 554, 610, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 8461,04 грн.кредитних коштів та 1482,96 грн. у відшкодування судових витрат.
Відмовити Акціонерному товариству «Приватбанк» в стягненні з ОСОБА_1 відсотків.
Позивач: АТ КБ «ПриватБанк» ідентифікаційний код 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Кам'янець-Подільським МВ УМВСУ в Хмельницькій області 24.02.1996 р., місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданною протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.