Справа № 647/2093/20
№ провадження 2/647/456/2020
22.10.2020 року Бериславський районний суд Херсонської області складі:
головуючого судді: Кириленко М.О.
за участю секретаря: Онус О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням, суд
встановив:
У серпні 2020 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу він є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Починаючи з 15.01.1977 року і по цей час в житловому будинку залишаються зареєстрованими колишній власник будинку ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_3 .. Відповідачі на момент укладання договору купівлі-продажу були відсутні за місцем свого проживання і не вирішили питання про зняття себе з реєстраційного обліку за попереднім місцем реєстрації проживання. Відповідачі у вищезазначеному будинку не проживають більше трьох років, оскільки проживають за межами України.У зв'язку з чим, позивач просить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позбавити права користуванням житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 07.09.2020 року було відкрито провадження у вказаній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання позивач не з'явився, заявою від 29.09.2020 року просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про що свідчать поштові повідомлення та виклик до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - bs.ks.court.gov.ua. Причину своєї неявки не повідомили, відзив на позов не подали.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 09.06.2017 року, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.062017 року.
В зазначеному будинку, як вбачається із домової книги, зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до акту №8 від 07.08.2020 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , але за даною адресою не проживають більше трьох років. Заходяться за межами України.
Відповідно до положень ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором..
В статті 41 Конституції України, ч.1 ст. 319 ЦК України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із положеннями норм статей 16, 386, 391 ЦК України, власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК; ст. 405 ЦК). Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01.03.2016 року у справі №825/1335/13-а, від 30.06.2015 року у справі №21-1438а15, від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11.
Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
У відповідності до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Статтею 7 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-ІУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Враховуючи встановлені обставини справи, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні належними доказами та положення діючого в Україні цивільного та житлового законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що права позивача як власника житла підлягають захисту у обраний ним спосіб.
У зв'язку з тим, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , але понад 3 років не проживають за даною адресою, із переходом права власності на будинок, припинилося і право користування ним, суд вважає можливим відповідно до вимог ст.391 ЦК України та ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визнати його таким, що втратили право користування зазначеним житловим приміщенням.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавити права користуванням житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги із врахуванням п. 15.5 розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.О.Кириленко