Справа № 604/348/20
Провадження № 2/604/292/20
01 жовтня 2020 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі:
Головуючого судді Сташківа Н.Б.
за участю:
секретаря судового засідання Стадніцької З.О.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в сел. Підволочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Скалатської об'єднаної територіальної громади Підволочиського району про визнання права власності, -
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Кулеба І.І., звернулася до суду із позовною заявою до Скалатської об'єднаної територіальної громади Підволочиського району про визнання за нею права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 147,0 кв.м., житловою площею 51,5 кв.м в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 30 вересня 1992 року Остап'ївською сільською радою народних депутатів Підволочиського району на підставі рішення виконкому від 29 вересня 1992 року за № 34 видано свідоцтво про право власності на жилий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 , який належить колгоспному двору і єдиним членом якого є ОСОБА_3 , яка станом на 1991 рік проживала у даному господарстві та не втратила частку у майні. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. У відповідності до заповіту ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_4 житловий будинок, що знаходиться під АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 спадщину після смерті матері прийняла. Чоловік померлої ОСОБА_5 , 1939 року народження, у встановлений законом строк подав заяву про відмову від прийняття спадщини. Звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із належністю будинковолодіння до колгоспного двору, форма власності якого не передбачена чинним законодавством. Враховуючи те, що в позасудовому порядку позивач захистити свої права на має можливості, просить позов задовольнити.
В судове засідання позивач не з'явилася, представник позивача подала заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути у їх відсутності.
Представник відповідача - Скалатської об'єднаної територіальної громади (Скалатської міської ради) Тернопільської областіу судове засідання не з'явився, однак подали до суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнають, просять справу розглянути без їх участі.
У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, в зв'язку з визнанням відповідачем позову суд вважає за можливе прийняти рішення у підготовчому засіданні на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив такі факти:
Згідно довідки про технічний опис об'єкта нерухомого майна № 108, виданої 22 травня 2020 року Підволочиським районним бюро технічної інвентаризації, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 147,00кв.м., житловою площею 51,5 кв.м. належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 30 вересня 1992 року, виданого Остап'ївською сільською радою.
У відповідності до технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду, виготовленого 22 лютого 2018 року, власником будинку АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_3 .
З довідки, виданої Підволочиським районним державним архівом Підволочиської РДА в Тернопільській області 20 січня 2020 року № 37, убачається, що по документах архівного фонду «Остап'ївська сільська рада» у погосподарських книгах с. Остап'є станом на 1991 рік значиться господарство ОСОБА_2 , 1943 р.н., голова двору, яка проживала одна.
Згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 30 вересня 1992 року, № 137, на підставі рішення виконкому Остап'ївської сільської Ради народних депутатів № 34 від 29 вересня1992 року,жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, що складається з 1-го члена сім'ї , головою якого є ОСОБА_3 .
Рішенням Остап'ївської сільської ради народних депутатів Підволочиського району 21 скликання від 24 грудня 1993 року за заявою ОСОБА_2 останній передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,17 га для ведення особистого підсобного господарства та 0,17 га для обслуговування житлового будинку та споруд.
Також, як встановлено судом, на ім'я ОСОБА_2 виготовлено генеральний план забудови земельної ділянки в с. Остап'є.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно із частиною другою статті 123 ЦК УРСР ( у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Таким чином, у відповідності до даних положень ОСОБА_2 належав житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , як єдиному члену колгоспного двору. При цьому розбіжність у документах щодо запису імені власника будинковолодіння суд розцінює як такий, що вчинений помилково через наявність подвійного імені, що стверджується також поясненнями свідків та дослідженими судом письмовими матеріалами справи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Остап'ївською сільською радою Підволочиського району.
У відповідності до заповіту, посвідченого секретарем Остап'ївської сільської ради 15 жовтня 2009 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіла жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться під АДРЕСА_1 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як убачається із свідоцтва про шлюб від 02 липня 2016 року, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінила прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_1 » внаслідок реєстрації шлюбу із ОСОБА_7 , актовий запис про шлюб № 976.
З роз'яснення приватного нотаріуса Підволочиського районного нотаріального округу Журавель С.С. № 549/02-31 від 16 жовтня 2015 року убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка залишила заповіт, згідно якого жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться під АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 18 липня 2014 року на підставі звернення дочки померлої ОСОБА_6 про прийняття спадщини заведено спадкову справу за № 80/2014. На день смерті ОСОБА_2 разом з нею був зареєстрований чоловік ОСОБА_5 , 1939 р.н., проте у встановлений законом строк подав заяву про відмову від прийняття спадщини. Аналізуючи подані спадкоємцем документи для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виявлено розбіжності в імені власника спадкового майна, а також те, що жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться під АДРЕСА_1 є колгоспним двором, форма власності якого не передбачена чинним законодавством, у зв'язку з чим видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_6 неможливо.
Таким чином судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно. Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, спадщину прийняла, однак при зверненні до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , - їй відмовлено у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.
У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1217, 1258 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст.. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Згідно ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За вказаних обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадщину, у зв'язку з чим право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2,4,5,7,9,10,77,79,80,89,211,247, 263, 265, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. . 328,380,392,1220,1221,1222,1258,1268 ЦК України, суд-
Позов ОСОБА_8 , місце проживання: АДРЕСА_2 до Скалатської об'єднаної територіальної громади Підволочиського району, юридична адреса м. Скалат вул..Грушевського, 2 Підволочиського району, про визнання права власності на спадкове майно -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 147,00 кв.м., житловою площею 51,5 кв.м. в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Підволочиський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя - підпис
Згідно з оригіналом:
Суддя Підволочиського районного суду
Тернопільської області Н.Б.Сташків