Справа № 595/1458/20
23.10.2020
Бучацький районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бучач заяву слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області ОСОБА_3 про самовідвід,
22 жовтня 2020 року суддею Бучацького районного суду Тернопільської області ОСОБА_3 подано заяву про самовідвід у розгляді скарги ОСОБА_4 на бездіяльність керівника Бучацького ВП Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області та заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання повідомлення та заяви про кримінальне правопорушення з посиланням на те, що він не може брати участі у розгляді даного скарги, оскільки ОСОБА_4 оскаржує невнесення відомостей до ЄРДР по його заяві про вчинення на його думку злочинів в тому числі й головою Бучацького районного суду, та вважає, що відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України , розгляд питання про внесення таких відомостей до ЄРДР ним, як суддею Бучацького районного суду, може викликати сумнів у його неупередженості при вирішенні даної скарги.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України слідчий суддя, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Ознайомившись із заявою про самовідвід та матеріалами за скаргою ОСОБА_4 , приходжу до висновку, що відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді, що не сумісне з установленим ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на справедливий суд, а тому заява судді ОСОБА_3 про самовідвід є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись п.4 ч.1ст.75, ст. 81 КПК України, суд,-
Заяву судді Бучацького районного суду Тернопільської області ОСОБА_3 про самовідвід - задовольнити.
Скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність керівника Бучацького ВП Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області та заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання повідомлення та заяви про кримінальне правопорушення, передати для проведення його подальшого перерозподілу в автоматизованій системі документообігу суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1