Справа № 396/1559/20
Провадження № 1-кс/396/301/20
про арешт майна
23.10.2020 року м. Новоукраїнка Слідчий суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області в м.Новоукраїнка клопотання заступника начальника СВ Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалах досудового розслідування зареєстрованого в ЄРДР за № 12020120230000637 від 22.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-
Заступник начальника СВ Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Новоукраїнської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , 22.10.2020 року вніс до суду клопотання про арешт майна в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12020120230000637 від 22.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання вказує, що 22.10.2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинили крадіжку колод деревини не встановленої породи на момент огляду в кількості 105 колод з однієї із лісосмуг, що знаходиться на території Новоукраїнського району Кіровоградської області, які перевозили на автомобілі ЕРАЗ 762 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням.
22 жовтня 2020 року інспектором сектору дізнання Новоукраїнського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області лейтенантом поліції ОСОБА_8 проведено огляд місця події, а саме вул. Івана Богуна в м. Новоукраїнка Кіровоградської області, де знаходився автомобіль марки ЕРАЗ моделі 762 д.н.з. НОМЕР_1 , зеленого кольору 1987 року випуску, двигун № НОМЕР_2 , кузов (коляска) № НОМЕР_3 , який згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить ОСОБА_9 , жителю с. Мініна Криворізького району Дніпропетровської області, яким керував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 житель АДРЕСА_1 .
В ході огляду вказаного автомобіля в багажному відсіку виявлено 105 колод не встановленої породи деревини на момент огляду, різної довжини та діаметру.
Вказаний автомобіль та, колоди деревини не встановленої породи на момент огляду визнано речовим доказом по кримінальному провадженні та долучено до матеріалів кримінального провадження.
Оскільки вказане майно має суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою забезпечення їх зберігання та використання як речового доказу у справі, виникла необхідність у накладенні арешту на майно.
Прокурор Новоукраїнської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , слідчий ОСОБА_3 , на розгляд клопотання не з'явилися, подали заяви про розгляд клопотання у їх відсутність.
ОСОБА_9 , який являється власником автомобіля марки ЕРАЗ моделі 762 д.н.з. НОМЕР_1 , зеленого кольору, 1987 року випуску, двигун № НОМЕР_2 , кузов (коляска) № НОМЕР_3 , для розгляду клопотання не з'явився з невідомих суду причин. Про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Суд ухвалив про розгляд клопотання у відсутність прокурора, слідчого, особи, фактичного володільця вилученого автомобіля ОСОБА_9 , так як неприбуття цих осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ч.7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звукові відеозаписи, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилученні речі та документи які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку та не відносять до предметів, які вилучені законно з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасово вилученим майном є фактично позбавлення підозрюваного можливості, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно до п.п. 1-4 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1)підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч.ч 1,2 ст. 170 КПК України арешт майна є тимчасово позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливість відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим кодексом порядку. Відповідно до вимог цього кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як зазначено в клопотанні, арешт на майно необхідно накласти з метою забезпечення його зберігання та використання як речового доказу у справі.
Суд враховує, що згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як визначено ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вирішуючи клопотання суд виходить з наступного.
Матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України збереження речових доказів.
Арешт зазначеного майна є розумним та співмірним із завданням кримінального провадження і вищенаведені конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає над приватними інтересами особи, яка є власником зазначеного майна.
Відповідно до постанови про визначення речовим доказом та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 22.10.2020 року визнано речовими доказами автомобіль марки ЕРАЗ моделі 762 д.н.з. НОМЕР_1 , зеленого кольору 1987 року випуску, двигун № НОМЕР_2 , кузов (коляска) № НОМЕР_3 , який згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 належить ОСОБА_9 , жителю с. Мініна Криворізького району Дніпропетровської області, яким керував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 житель АДРЕСА_1 та 105 колод деревини не встановленої породи, які зберігають на території Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградської області до вирішення справи по суті (а.к. 13-14).
Враховуючи вищезазначені положення КПК України, строки подання клопотання про арешт вилученого майна, яке було вилучено в ході огляду місця події 22.10.2020 року, що підтверджується протоколом огляду місця події (а.к.6-7), слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на майно: автомобіль марки ЕРАЗ моделі 762 д.н.з. НОМЕР_1 , зеленого кольору 1987 року випуску, двигун № НОМЕР_2 , кузов (коляска) № НОМЕР_3 , який згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 належить ОСОБА_9 , жителю с. Мініна Криворізького району Дніпропетровської області, яким керував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 житель АДРЕСА_1 та 105 колод деревини не встановленої породи із забороною користування та розпорядження ним до скасовування арешту у встановленому Законом порядку з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, забезпечення повноти досудового розслідування у кримінальному провадженні, проведення експертиз і забезпечення доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання заступника начальника СВ Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки ЕРАЗ моделі 762 д.н.з. НОМЕР_1 , зеленого кольору 1987 року випуску, двигун № НОМЕР_2 , кузов (коляска) № НОМЕР_3 , який згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 належить ОСОБА_9 , жителю с. Мініна Криворізького району Дніпропетровської області, яким керував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 житель АДРЕСА_1 та 105 колод деревини не встановленої породи із забороною права користування та розпорядження до скасування арешту в установленому законом порядку.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суд протягом 5 днів з часу її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1