справа №760/25073/17 Головуючий у І інстанції -Кушнір С.І.
апеляційне провадження №22-ц/824/7178/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
21жовтня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Гуля В.В.,
суддів Сержанюка А.С., Суханової Є.М.,
за участю секретаря Линок В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , яка діє також в інтересах неповнолітніх ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , треті особи: Служба у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 16.11.2017 р. звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила: визнати ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , - такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , яка діє також в інтересах неповнолітніх ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , треті особи: Служба у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, позивач ОСОБА_1 посилається на наступне.
Так, позивач зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Дана квартира неприватизована, складається з трьох кімнат, житловою площею 40,9 кв.м., загальною площею 56,48 кв.м.
Разом з нею у даній квартирі також зареєстровані: донька позивача - ОСОБА_8 , чоловік доньки - ОСОБА_7 , та онуки: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 .
Разом з тим, будучи зареєстрованими у квартирі АДРЕСА_1 , відповідачі в ній не проживають протягом тривалого часу без поважних причин, не сплачують жодних платежів з житлово-комунальних послуг, їх місце проживання позивачу не відоме.
Таким чином, позивач вважає, що відповідачі втратили право на користування цим житлом.
Наявність реєстрації в квартирі відповідачів, які в ній не проживають, очевидно тягне для позивача додаткові витрати з оплати комунальних послуг, в зв'язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 28 січня 2020 року позов задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 . В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просила рішення в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове рішення , яким її позов про визнання такими, що втратили право користування квартирою ОСОБА_10 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що онуки досягли 14 років тому в силу ст..29 ЦК України можуть вільно обирати собі місце проживання. Окрім того вказує , що в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_8 , та ОСОБА_7 заявляли, що жиле приміщення в АДРЕСА_3 є їх постійним місцем проживання та їх неповнолітніх дітей.
Зазначає, що згідно з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на рухоме майно за ОСОБА_7 обліковується приватна власність на домоволодіння в АДРЕСА_4
Відзив у встановлений судом строк від сторін не надходив.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 23.04.1970 року зареєстрована та проживає у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Дана квартира неприватизована, складається з трьох кімнат, житловою площею 40,9 кв.м., загальною площею 56,48 кв.м. Позивач є наймачем вказаного житлового приміщення.
У квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , окрім позивача зареєстровані: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з з 02.09.1982 р. (донька); ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - з 09.07.1992 р. (чоловік дочки (зять); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - з 17.06.1995 р. (онука); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - з 04.11.1988 р. (онука); ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - з 16.05.2013 р. (онука); ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - з 16.05.2013 р. (онука); ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - з 29.07.1999 р. (онук); ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - з 24.06.1993 р. (онук); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - з 08.02.1992 р. (онук); ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 - з 16.05.2013 р. (онук); ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 - з 16.05.2013 р. (онук).
Зазначені обставини підтверджуються даними довідки (Форма №3), виданої структурним підрозділом Центр обслуговування споживачів №2 КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» 15.01.2014 р. за № 143, та даними Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва №30559855 від 30.05.2018 р. про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 .
Також встановлено, що відповідачі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 протягом тривалого часу не проживають у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Будь-яких доказів про те, що у відповідачів існують перешкоди у користуванні спірною квартирою суду не надано.
Факт не проживання відповідачів в спірній квартирі протягом тривалого періоду часу (більше року) підтверджується актами про не проживання осіб від 24.10.2017 р., від 24.02.2018 р., від 12.05.2018 р., від 10.09.2018 р., складеними мешканцями буд. АДРЕСА_5 та засвідченим начальником ЖЕД №904 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», а також відповідними довідками ЖЕД №904 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» від 26.10.2017 р., від 26.02.2018 р., від 14.05.2018 р., від 10.09.2018 р., виданими на підставі актів про не проживання.
Згідно листа Служби у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 25.01.2019 року № 108/24-409, родина ОСОБА_8 є багатодітною, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 07.12.2018 року № 108/24-3415, вбачається, що ОСОБА_8 на обліку в управлінні не перебуває.
Як вбачається з листа Служби у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 25.01.2019 р. №108/24-409, родина ОСОБА_8 є багатодітною, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 07.12.2018 р. №108/24-3415, вбачається, що ОСОБА_8 на обліку в управлінні не перебуває.
Згідно листа Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 11.10.2018 р. №260-6160/33, вбачається, що станом на 10.10.2018 р., згідно електронної бази даних, ОСОБА_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку не перебуває, державних соціальних допомог згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» не отримує.
Згідно листа Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 04.12.2018 р. №19258/35-10/12, гр. ОСОБА_8 на обліку в управлінні не перебуває та ніяких державних соціальних допомог не отримує.
Згідно листа Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 05.12.2018 р. №105/74/16/59-15441, гр. ОСОБА_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку в управлінні не перебуває та ніяких видів державної соціальної допомоги не отримує, в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги не перебуває.
Згідно листа Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 04.12.2018 р. №100/06-13083, вбачається, що гр. ОСОБА_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку в управлінні не перебуває, ніяких виплат на дітей не отримує.
Допитана в судовому засіданні як свідок - ОСОБА_12 суду пояснила, що позивач ОСОБА_1 є її матір'ю, а відповідач ОСОБА_8 є її сестрою. Позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . У даній квартирі також зареєстровані відповідачі. ОСОБА_8 приблизно 20 років тому, забрала дітей та разом з чоловіком виїхала з даної квартири. Їх речей у квартирі, де мешкає позивач, немає. На даний час вони не спілкуються, їх місце проживання не відоме. При цьому, свідок вказала, що відповідач разом з родиною добровільно залишили житло, будь-яких перешкод у користуванні квартирою їй не чинили.
Допитана в судовому засіданні як свідок - ОСОБА_13 суду пояснила, що вона є сусідкою позивача ОСОБА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_6 . Позивач мешкає в кв. № 36 вже багато років сама. В даний будинок позивач ОСОБА_1 поселилась в 1963 р. Свідок зазначила, що донька позивача ОСОБА_8 разом з чоловіком та дітьми залишили житло приблизно 10 років тому, причини їй не відомі. Також свідок повідомила, що у квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_2 , вона буває приблизно 2 (два) рази на місяць. Речей відповідачів у квартирі не має.
Допитана в судовому засіданні як свідок - ОСОБА_14 суду пояснила, що вона є сусідкою позивача ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Свідок зазначила, що донька позивача ОСОБА_8 разом з чоловіком та дітьми залишили житло приблизно 10 років тому, у квартирі їх речей та речей дітей немає.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2012 р. між гр. ОСОБА_15 (продавець) та гр. ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу будинку, посвідчений приватним нотаріусом Козелецького районного нотаріального округу Афанасьєвою О.Ф., зареєстрованого в реєстрі за №2121, згідно п.п. 1.1, 1.2 якого продавець ОСОБА_15 передав покупцю ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_8 , а покупець прийняв майно і сплатив за нього обговорену суму. Право власності на вказаний житловий будинок зареєстроване за ОСОБА_2 в КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради 04.12.2012 р., що підтверджується даними Витягу про державну реєстрацію прав № 36540222 від 04.12.2012 р. та даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №189233147 від 19.11.2019 р.
Також, 23.09.2014 р. між гр. ОСОБА_16 (продавець) та гр. ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу будинку, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коберником А.М., зареєстрований в реєстрі за №1714, згідно п. 1 якого продавець ОСОБА_16 продав, а покупець ОСОБА_2 купила житловий будинок, загальною площею 50,3 кв.м. (житловою площею 27,5 кв.м.) з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Право власності на вказаний житловий будинок зареєстроване за ОСОБА_2 23.09.2014 р., що підтверджується даними Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 27180605 від 23.09.2014 р.
В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 позовні вимоги визнали частково, не заперечували щодо задоволення позову в частині вимог до ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 . В іншій частині вимог до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , просили відмовити в задоволенні позову.
Встановивши вказані обставини, суд вважав за можливе задовольнити позовні вимоги в частині вимог до ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , та визнати їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
В частині вимог про визнання ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що неповнолітні діти - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , протягом тривалого періоду часу (більше одного року) за місцем реєстрації не проживають, так як мешкать разом з батьками ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
Факт непроживання у спірній квартирі неповнолітніх дітей - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, підтверджується матеріалами справи, показами допитаних в судовому засіданні свідків, а також поясненнями самих відповідачів ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , присутніми в судовому засіданні.
Батьки неповнолітніх: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , - ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не мають будь-якого житла, яке б належало їм на праві приватної власності.
Через свій вік неповнолітні - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , не можуть самостійно обирати місце проживання, тому факт їх непроживання у спірній квартирі зумовлений поважними причинами і не є підставою для позбавлення дітей права користування житлом, у якому вони зареєстровані.
Проте такий висновок суду в оскаржуваній частині не відповідає обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що факт непроживання у спірній квартирі неповнолітніх дітей - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, підтверджується матеріалами справи, показами допитаних в судовому засіданні свідків, а також поясненнями самих відповідачів ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , присутніми в судовому засіданні.
В суді першої інстанції відповідачі ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, не заперечували щодо задоволення позову в частині вимог до ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Вказані обставини визнані сторонами і відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України звільняються від доказування.
Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_7 з РНОКПП НОМЕР_1 обліковується приватна власність на домоволодіння в АДРЕСА_4 .
Неповнолітня дитина не має права самостійно обирати місце свого проживання, і набуває право користування житлом за місцем проживання батьків, або одного з батьків з ким вона проживає.
Права дитини є похідними від прав батьків (або одного з них). Причини не проживання неповнолітньої дитини за місцем реєстрації не залежать від волі дитини, а тому неможливо встановити їх характер (поважні або неповажні) окремо для неповнолітньої дитини, незалежно від причин відсутності батьків.
Неповнолітня дитина не є самостійним суб'єктом житлових правовідносин, а набуття або втрата права користування житлом дитиною залежить від набуття або втрати такого права її батьками.
Згідно положень статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (частина друга статті 3 СК України).
Частиною другою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Право користування житловим приміщенням дитини є похідним від права користування дитловим приміщенням батьків. З втратою права користування житловим приміщенням батьками припиняється і право користування житловим приміщенням їх дітьми.
Отже системний аналіз цивільного законодавства дає підстави вважати, що неповнолітня дитина не може бути самостійним відповідачем за позовом про визнання її такою, що втратила право користування житлом, та зберігає або втрачає таке право автоматично разом з батьками.
Вказані вимоги закону залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
За таких обстави колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового судового рішення в оскаржуваній частині про задоволення позовних вимог про визнання ОСОБА_10 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартирою за адресою АДРЕСА_2 .
Керуючись ст.ст.7,367,369,374,376,381,382,389 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 січня 2020 року в частині відмови в задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову повністю.
Визнати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_16 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач В.В. Гуль
Судді А.С. Сержанюк
Ю.О. Матвієнко