Справа №369/4938/19
Апеляційне провадження №22-ц/824/8028/2020
07 жовтня 2020 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів - Гуля В.В., Семенюк Т.А., із участю секретаря Потоцької О.О., розглянувши матеріали цивільної справи у місті Києві за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго», Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про повернення незаконно отриманих грошових коштів та стягнення моральних збитків,
17 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, де просила визнати протиправними дії Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» щодо нарахування ОСОБА_1 боргу в розмірі 1 294,18 грн, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» на її користь грошові кошти в розмірі 1 294,18 грн, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» моральну шкоду у розмірі 20 000 грн, стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на її користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Свої вимоги мотивувала тим, що постачання електроенергії до її будинку протягом більше 10 років здійснювало ПрАТ «Київобленерго».
З 01 січня 2019 року постачання електроенергії до її будинку почало здійснювати ТОВ «Київська обласна ЕК» у зв'язку з проведенням реформи в енергетиці, на підставі заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.
14 січня 2019 року позивачка отримала від Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» попередження №8841402327 від 08 січня 2019 року про припинення постачання електроенергії у зв'язку з наявною заборгованістю, з чим вона категорично не погоджується.
Вказує, що зазначене повідомлення було здійснене з низкою порушень та вважає, що заборгованість перед зазначеним відповідачем відсутня.
Позивачка вважає, що Приватне акціонерне товариство «Київобленерго», будучи природним монополістом та розуміючи, що станом на дату отримання попередження про припинення постачання електроенергії вона не може, а ні змінити постачальника, а ні жити в будинку без світла, води і тепла в опалювальний період, ухиляючись від розгляду звернень по суті, порушував чинне законодавство і зловживав своїм монопольним положенням на ринку, погрожуючи позивачу припиненням постачання електроенергії і вимагав оплатити кошти за електроенергію, яку вона не споживала.
Зазначає, що Приватне акціонерне товариство «Київобленерго», відмовлялося приймати інформацію про дійсні показники лічильника електроенергії.
Вважає, що товариство не просто не дотримувалося вимог чинного законодавства при розрахунках, але й, погрожуючи припиненням електропостачання, змушувало позивачку сплачувати кошти за електричну енергію, яка фактично не була спожита позивачем.
Такі дії по відношенню до себе позивачка вважала черговим приниженням.
05 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зі скаргою на незаконні дії Приватного акціонерного товариства «Київобленерго», оскільки Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», передбачено, що саме вона уповноважена законом контролювати діяльність учасників енергетичного ринку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка вказувала на те, що станом на 18 березня 2019 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, більше 40 днів не розглядала обґрунтовану скаргу у порушення Закону України «Про звернення громадян».
Вказує, що відповідно до ч. 1 п. 14 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», саме цей відповідач забезпечує захист прав та законних інтересів споживачів товарів ( послуг ), які виробляються
( надаються ) суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики.
Під тиском шантажу працівників Приватного акціонерного товариства «Київобленерго», боячись залишити сім'ю без світла, води і тепла, позивачка була змушена заплатити незаконно нарахований борг у розмірі 1 294,18 грн.
Позивачка зазначає, що товариство, стягуючи неіснуючий борг, грубо порушило її права як споживача, чинне законодавство України, в тому числі ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, які затверджені постановою НКРЕКП №1469 від 27 грудня 2017 року.
Посилаючись на норми ст. 23 ЦК України вказує, що окрім матеріальної шкоди їй та членам її сім'ї було завдано і моральної шкоди неправомірними діями Приватного акціонерного товариства «Київобленерго».
Крім того, позивачка вважає, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, своєю бездіяльністю та відсутністю адекватної, передбаченої нормами чинного законодавства реакції на дії товариства, а тому сприяла примусовому стягненню з позивачки неіснуючого боргу.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 грудня 2019 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» щодо нарахування ОСОБА_1 боргу у розмірі 1 294,18 грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1 294,18 грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі
1 000 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дії ПрАТ «Київобленерго щодо нарахування ОСОБА_1 боргу у розмірі 1 294,18 грн, не відповідали законодавчим вимогам, а тому позовна вимога про визнання протиправними дій ПрАТ «Київобленерго», щодо нарахування ОСОБА_1 боргу у розмірі 1 294,18 грн підлягає задоволенню.
Ураховуючи ту обставину, що правова підстава для отримання Приватним акціонерним товариством «Київобленерго» від позивача суми у розмірі 1 294,18 грн була визнана судом неправомірною, відтак, позовна вимога щодо стягнення з ПрАТ «Київобленерго» грошових коштів у розмірі 1 294,18 грн підлягає задоволенню
Суд першої інстанції також дійшов висновку про те, що протиправними діями Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» позивачеві дійсно було завдано моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, яких остання зазнала у зв'язку з довготривалим вирішенням спірного питання, та постійним погрозами товариства щодо відключення будинку позивача від електропостачання та значними витратами на це, а також вжиттям заходів для поновлення своїх порушених прав.
В іншій частині позовні вимоги суд вважає необґрунтованими та відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПрАТ «Київобленерго» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні.
Просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 грудня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
ОСОБА_1 також подала апеляційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 грудня 2019 року в частині відмови у стягненні з відповідачів моральної шкоди у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права при його ухваленні.
Просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 грудня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційних скаргах, у межах доводів та вимог апеляційних скарг, вислухавши думку учасників справи в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а Приватного акціонерного товариства «Київобленерго», яке 03.09.2020 змінило свою назву на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» - задовольнити, керуючись наступним.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вирішуючи справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, постачання електроенергії за адресою позивача у АДРЕСА_1 здійснювалося ПрАТ «Київобленерго» на підставі договору №419176 від 08 листопада 2002 року ( а.с. 141-142 т. 1 ).
Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» було ( на час розгляду справи ) оператором системи розподілу ( ОСР ) та здійснювало ліцензовану діяльність з розподілу електричної енергії на території Київської області відповідно до постанови НКРЕКП №1382 від 08 листопада 2018 року ( а.с. 92-94 т 1 ).
У своїй діяльності в правовідносинах із позивачкою з приводу постачання електроенергії воно керувалося Кодексом систем розподілу, Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Кодексом комерційного обліку електричної енергії.
Відповідно до Кодексу комерційного обліку електричної енергії ОСОБА_1 в жовтні-грудні 2018 року мала самостійно подавати дані про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період, шляхом повідомлення по телефону чи іншими електронними засобами або через свій кабінет на сайті, або через особисте звернення.
Однак, вона зазначеної вимоги не виконала і здійснювала оплату самостійно за показниками лічильника ( а.с. 69-71 т. 1 ).
В свою чергу, Приватне акціонерне товариство «Київобленерго», за відсутності повідомлення про спожиту електроенергію, визначило обсяги споживання електричної енергії на 01 січня 2019 року в 3547 квт/год, шляхом розрахунку середнього обсягу споживання за даними двох останніх фактичних послідовно знятих показів розрахункового лічильника відповідно до положень п. 6.7 розділу 13 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
14 січня 2019 року на адресу позивачки Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» направило попередження №8841402327 «Про припинення постачання електроенергії»від 08 січня 2019 року про наявну заборгованість за спожиту електроенергію станом на 08 січня 2019 року за період з 01 жовтня 2018 року в розмірі 1 810,18 грн та можливе припинення постачання електроенергії у разі її ( заборгованості ) несплати після спливу 30 днів опісля його отримання ( а.с. 22 т 1 ).
З приводу неодноразових звернень ОСОБА_1 , в т.ч. і до відповідачів по справі з цього приводу( а.с. 24-28, 29-30, 32, 33-36, 37-39, 40-42, 43-44, 45, 46, 48 ), в березні 2019 року Приватним акціонерним товариством «Київобленерго» проведено перерахунок обсягу спожитої електричної енергії за результатами якого виявлена переплата по особовому рахунку № НОМЕР_1 в розмірі 693,84 грн, які перенесені на особовий рахунок, відкритий у ТОВ «Київська обласна ЕК», про що повідомлено позивачку ( а.с. 150-151 т. 1 ).
Таким чином, як встановлено апеляційним судом, названа ним ( судом ) переплата позивачки за спожиту електроенергію виникла не з вини відповідачів, унаслідок чого неможливо покласти на них цивільно-правову відповідальність за заявленими вимогами ОСОБА_1 .
Окрім іншого, вона не надала суду, ні першої, ні апеляційної інстанцій будь-яких доказів згідно положень ст. 77-81 УЦПК України на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди і вона не звільнена від доказування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог згідно вимог ст. 82 ЦПК України.
Надані суду копії звернень та відповіді на них, зазначені вище, квитанції про сплату вартості спожитої електроенергії ( а.с. 49-71 т. 1 ), медична документація ОСОБА_2 ( а.с. 72-73 т. 1 ), ОСОБА_3 ( а.с. 75, 76, 77 т. 1 ), копія трудової книжки позивачки ( а.с. 78 т. 1 ), на переконання апеляційного суду, не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами згідно ст.ст. 77-80 ЦПК України на підтвердження заявлених позовних вимог, в т.ч. і заподіяння моральної шкоди ОСОБА_1 відповідно до положень ст.ст. 22, 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
За таких обставин, доводи апеляції ОСОБА_1 , на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом, як і заявлені нею позовні вимоги, унаслідок чого необхідно їх залишити без задоволення.
Що ж до апеляційних вимог Приватного акціонерного товариства «Київобленерго», то вони, з точки зору суду другої інстанції, підтвердились під час апеляційного перегляду справи, унаслідок чого судове рішення місцевого суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про залишення поданої позовної заяви без задоволення у відповідності до положень ст. 376 ЦПК України та положень матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 16, 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 22, 23 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 76-82, 263 ЦПК України, за її ( заяви ) необґрунтованістю.
Апеляційний суд також вважає за необхідне відмітити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року ).
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» - задовольнити. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго», Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про повернення незаконно отриманих грошових коштів та стягнення моральних збитків скасувати і ухвалити за позовом нове судове рішення про залишення заявлених вимог без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у передбачених ЦПК України випадках.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: В.В. Гуль
Т.А. Семенюк