про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1879/20-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства “Кобра+” до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
У поданому до суду адміністративному позові Приватне підприємство “Кобра+” (позивач) просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 11995111/36748888 від 02.10.2020 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, та зобов'язати ГУ ДПС у Чернівецькій області та Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 приватного підприємства “Кобра+” під 22.06.2020 року у день подання її на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 1995112/36748888 від 02.10.2020 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати ГУ ДПС у Чернівецькій області та Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 2 приватною підприємства “Кобра+” від 09.09.2020 року у день подання її на реєстрацію.
Частиною 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає ЗУ "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судового збору становить 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку подання заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України " Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 2102 грн.
Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 139 Господарського кодексу України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Натомість, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не підлягає грошовій оцінці.
Крім того з позовної заяви видно що позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №11995111/36748888 від 02.10.2020 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати Рішення № 1995112/36748888 від 02.10.2020 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати ГУ ДПС у Чернівецькій області та Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 3 приватного підприємства “Кобра+” від 22.06.2020 року у день подання її на реєстрацію;
- зобов'язати ГУ ДПС у Чернівецькій області та Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 2 приватного підприємства “Кобра+” від 09.09.2020 року у день подання її на реєстрацію.
Як вбачається з поданої позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог немайновий та майновий.
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме:
- визнати протиправним та скасувати рішення №11995111/36748888 від 02.10.2020 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 1995112/36748888 від 02.10.2020 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, таким чином розмір судового збору становить 4204,00 грн. (2102,00 грн. х 2).
Крім того з позовної заяви видно що позивач просить:
- зобов'язати ГУ ДПС у Чернівецькій області та Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 2 приватного підприємства “Кобра+” від 09.09.2020 року у день подання її на реєстрацію на суму 1200000,00 грн;
- зобов'язати ГУ ДПС у Чернівецькій області та Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 3 приватного підприємства “Кобра+” від 22.06.2020 року у день подання її на реєстрацію на суму 600000,00 грн.
Таким чином розмір судового збору за першу вимогу майнового характеру становить 18000,00 грн. (1200000,00 грн. х 1,5/100), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір судового збору другу вимогу майнового характеру становить 9000,00 грн. (600000,00 грн. х 1,5/100), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Отже розмір судового збору становить 31204,00 грн. (4204,00 грн. + 18000,00 грн + 9000,00 грн).
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 4204,00 грн. таким чином недоплата розміру судового збору складає 27000,00 грн. (31204,00 грн. - 4204,00 грн.).
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Пунктами 4 та 5 ч.5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого (якої саме позовної вимоги) він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Разом з цим, як вбачається з позовної заяви, позивачем у прохальній частині позовної заяви вимоги викладено не чітко та не конкретизовано, зокрема суду не зрозуміло, кого саме позивач просить зобов'язати здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних - ГУ ДПС у Чернівецькій області чи Державну податкову службу України.
Крім того, не зрозуміло чиї рішення № 11995111/36748888 від 02.10.2020 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних та рішення № 1995112/36748888 від 02.10.2020 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних позивач хоче визнати протиправними та скасувати - ГУ ДПС у Чернівецькій області чи Державну податкову службу України. .
Таким чином, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідності із частиною 1 ст. 5 КАС України.
Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАСУ).
Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини, проте докази на їх підтвердження до суду не надав, а також не зазначив причини неможливості їх подання.
Зокрема, позивачем не додано до позовної заяви наступні докази, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог:
- правовстановлюючі, реєстраційні документи юридичної особи, копії РНОКПП за його наявності, паспорту, наказу про призначення, довіреності, посадових обов'язків з визначенням права звертатись до суду з позовом від імені юридичної особи керівника юридичної особи - позивача.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дати отримання копії ухвали суду.
3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П.Д. Дембіцький