Справа № 560/5259/20
іменем України
22 жовтня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07 серпня 2020 року №968200881547 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплачувати з 06 серпня 2020 року пенсію державного службовця за віком, відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, з урахуванням заробітної плати вказаної у довідках від 06 серпня 2020 року № 6282, №6283.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 2014 року отримує у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ.
Позивач вказує, що 06 серпня 2020 року звернулася до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ та для обчислення пенсії надала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06 серпня 2020 року № 6282 та №6283.
Проте, листом від 31 серпня 2020 року відповідач повідомив, що рішенням від 07 серпня 2020 року №968200881547 позивачці відмовлено у переведені на пенсію за віком згідно із законом України "Про державну службу" №889-VІІІ, оскільки їй вже призначалася пенсія по інвалідності відповідно до закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ.
Ухвалою суду від 15 вересня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
02 жовтня 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення адміністративного позову та зазначає, що оскільки позивач отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу", підстав для призначення пенсії за віком не має, тому Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07 серпня 2020 року № 968200881547 правомірно відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу".
Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін.
Суд зазначає, що частинами п'ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи у судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 з 29 березня 2014 року призначено пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України "Про державну службу".
06 серпня 2020 року позивачка звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з врахуванням наданих довідок про заробітну плату від 06 серпня 2020 року № 6282 та № 6283.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07 серпня 2020 року № 968200881547 позивачці відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", про що останню повідомлено листом № 2200-0301-8/38226 від 31 серпня 2020 року.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу" протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема, порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначає Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII).
Відповідно до п. 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.
Положеннями п. п. 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Виходячи з системного аналізу положень ЗУ "Про державну службу" № 889- VIII та статті 37 ЗУ "Про державну службу" № 3723-Х1І, із набранням чинності ЗУ "Про державну службу" №889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відносно стажу державної служби, то для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону № 3723-XII стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби".
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Стаття 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.
Таким чином посади, на яких перебувала позивач в органах місцевого самоврядування відносяться до зазначеної категорії. Крім того, при призначенні пенсії по інвалідності у 2014 році відповідач зарахував до стажу державної служби період роботи з 04 липня 2001 року по 28 березня 2014 року.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач досягла пенсійного віку встановленого законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (60 років), має страховий стаж понад 37 років, в тому числі 18 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість призначення позивачу обраного ним виду пенсії через те, що раніше він вже отримував пенсію на підставі цього ж закону.
Суд звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з врахуванням встановлених та досліджених обставин, наявні підстави для визнання протиправним та скасувати рішення відповідача від 07 серпня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та зобов'язання з 06 серпня 2020 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" із врахуванням довідок від 06 серпня 2020 року № 6282, №6283, виданих Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, тому даний адміністративний позов слід задоволити.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07 серпня 2020 року №968200881547 щодо відмови у переведені ОСОБА_1 на пенсію за віком за нормами та у порядку встановленому Законом України "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 06 серпня 2020 року пенсії за віком за нормами Закону України "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, врахувавши до розрахунку пенсії виплати зазначені у довідках від 06 серпня 2020 року № 6282, №6283, виданих Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя П.І. Салюк