про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/3141/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Щасливцевської сільської ради, виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.08.2020 р. № 2485, прийняте 124 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0958 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцем розташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 28.07.2020 р.;
- зобов'язати відповідача-1 надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0958 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцем розташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 28.07.2020 р.
Положеннями п.п.3, 6 ч.1 ст.171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя прийшов до висновку про її невідповідність вимогам ст.161 КАС України.
Так, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно ст.1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102 грн.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом позову ОСОБА_1 заявлено 1 позовну вимогу немайнового характеру, а тому судовий збір складає 840,80 грн.
Позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви, проте надано клопотання про відстрочення сплати судового збору. Клопотання мотивовано тим, що судовий збір є більшим за 5 % річного доходу позивача, а оплата судового збору в сумі 840,80 грн. може негативно позначитись на рівні життя позивача та суттєво вплине на забезпечення найнеобхідніших потреб сім'ї.
З даного приводу суддя вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст.73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
На підтвердження тяжкого майнового стану позивачем надано до суду:
- лист Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації від 30.09.2020 р. № 290-55/2809-8/8, відповідно до якого ОСОБА_1 станом на 29.09.2020 р. в базі діючих та архівних особових рахунків одержувачів допомог та компенсацій Херсонської області не значиться, одноразову матеріальну допомогу за рахунок коштів обласного бюджету поточному році не отримував;
- відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів за період з 01.04.2020 р. по 30.06.2020 р. від Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної у м.Херсоні ради отримав соціальні виплати в сумі 2124,49 грн.;
- відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 квартал 2019 року по 1 квартал 2020 року, відповідно до яких інформації про доходи немає;
- відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 4 квартал 2019 року, відповідно до яких інформації про доходи немає;
- відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 квартал 2019 року по 3 квартал 2019 року, відповідно до яких інформації про доходи немає;
- лист ГУ ПФУ в Херсонській області від 21.09.2020 р. № 2100-0226-8/39375, відповідно до якого за період з 01.01.2020 р. по 30.09.2020 р. розмір пенсії до виплати ОСОБА_1 склав 22504,78 грн.
Проте, вказані документи не є достатньою і необхідною підставою для відстрочення сплати судового збору, відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, оскільки позивачем не надано інформацію про розмір отриманої пенсії за попередній календарний рік (2019 рік), а тому клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Положення ч.1 статті 133 КАС України кореспондуються зі ст.8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, законодавець надає вичерпний перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що оскільки позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження скрутного майнового стану (в тому числі, щодо отримання чи не отримання пенсії за 2019 рік та її загальний розмір за попередній календарний рік), клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Отже, оскільки позивачем не сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн., позовна заява підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме: надання платіжного документа про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. або мотивованого клопотання про відстрочення сплати судового збору з доказами на підтвердження вказаних у ньому обставин.
Керуючись ст.133, ч.1 ст.169 КАС України, суддя -
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/3141/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.І. Бездрабко