Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
23 жовтня 2020 року № 520/8086/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сагайдака В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" (просп. Московський, буд. 277,м. Харків, 61089, код ЄДРПОУ 00223243) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання дій протиправними та скасування вимоги
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківський верстатобудівний завод", з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Харківській області, щодо винесення Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2020 р. №Ю-169593-58;
- скасувати винесену Головним управлінням ДПС в Харківській області Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2020 р. №Ю-169593-58.
Відповідач надав до суду відзив, згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд встановив, що 21.04.2020 р. згідно трекінгу Укрпошти за відправленням 6130114508902 позивач отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2020 р. №Ю-169593-58 на суму 986090,45грн. по сплаті ЄСВ, винесена ГУ ДПС у Харківській області. У зазначеній вимозі зазначено, що станом на 31 березня 2020 року АТ “ХАРВЕРСТ” має заборгованість зі сплати єдиного внеску недоїмки 986 090,45 грн., штрафу 82 816,32 грн., пені 5288,30 грн. (а.с.5)
Позивачем 04.05.2020 до Державної податкової служби була направлена Скарга на вимогу (рекомендоване повідомлення 6108902850519), яку ДПС України отримав 06.05.2020 р., а Відповідача повідомлено про оскарження шляхом направлення письмового повідомлення (поштове відправлення 6108902847640). (а.с.7-11)
За результатами розгляду скарги позивача ДПС України прийнято рішення від 01.06.2020, яким залишено вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2020 р. № Ю-169593-58 без змін, а скаргу АТ “ХАРВЕРСТ” - без задоволення. (а.с.12-14)
Позивачем було отримано Рішення про результати розгляду скарги 09.06.2020 засобами поштового зв'язку (рекомендоване повідомлення 0405346104112, накладна № 49 від 04.06.2020 р.) (а.с.15)
Позивач, не погоджуючись з вимогою відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Відповідно положень пункту 1 частини першої статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Приписами ч. 8 ст. 9 вказаного Закону встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Згідно положень ч.2 - 4 ст. 25 Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
За даними інтегрованої картки платника, станом на 31.03.2020 року у позивача утворилася заборгованість зі сплати ЄСВ у загальному розмірі 986090,45 грн., за наслідками чого відповідачем винесено оскаржувану вимогу про сплату боргу. Вимога підписана керівником ГУ ДПС у Харківській області Зайцевим Юрієм.
В позовній заяві позивач посилається на те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2020 р. №Ю-169593-58 винесена з порушенням порядку розподілу обов'язків між підрозділами органів доходів і зборів, що позбавило позивача права подання первинної скарги у відповідності до Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу. З цього приводу суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби.
Відповідно до Переліку територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються шляхом приєднання до територіальних органів Державної податкової служби, Головне управління ДФС у Харківській області реорганізовується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Харківській області. А отже, Головне управління ДФС у Харківській області реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Харківській області.
Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління ДПС у Харківській області, яке здійснює податкову та митну політику на території Харківської області, мало повноваження формувати та надсилати позивачу оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки).
Частиною 4 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
Пунктом 7 постанови КМУ №227 від 06.03.2019 року встановлено, що ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).
Тобто, позивач мав можливість подати скаргу на вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2020 року №Ю-169593-58 до податкового органу вищого рівня - ДПС України. Отже, доводи позивача в цій частині суд вважає необґрунтованими.
Щодо посилань позивача на те, що оскаржувана вимога не містить розрахунку суми недоїмки, не уточнює період виникнення заборгованості, а посилання «станом на 31.03.2020» не конкретизує даних за розрахунками, унеможливлює перевірку/звірку сум боргу, зазначених у вимозі.
З цього приводу суд зазначає, що згідно п.3 та 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 року, вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Як слідує з матеріалів справи, оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2020 року №Ю-169593-58 містить усі передбачені п.3 та 4 розділу VI Інструкції№449 дані.
Водночас, форма вимоги затверджена в додатку 6 до Інструкції №449. В її реквізитах відсутні поля щодо розрахунку суми недоїмки та періоду виникнення заборгованості. Крім того суд зазначає, що положеннями Інструкції №449 не передбачено обов'язку податкового органу формувати разом з вимогою окремого розрахунку суми недоїмки з ЄСВ, вказаної у вимозі.
Щодо посилань позивача на те, що рішення Державної податкової служби про результати розгляду скарги за вимогою датовано тільки 01.06.2020, що є пропущенням законодавчо встановленого строку (20 календарних днів), суд зазначає наступне.
Пунктом 56.2 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Відповідно п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно положень п.56.8 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Податкова вимога є виконавчим документом, а норми, на які посилається позивач в обґрунтування порушення ДПС України строків розгляду скарги, стосуються рішень податкового органу.
З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування податковим органом (відповідачем) оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) та відсутність підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод".
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" (просп. Московський, буд. 277,м. Харків,61089, код ЄДРПОУ 00223243) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання дій протиправними та скасування вимоги - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23 жовтня 2020 року.
Суддя Сагайдак В.В.