Справа № 500/1706/20
20 жовтня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.
представника позивача: Лисенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить:
- визнати протиправною відмову Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради в реєстрації ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради зареєструвати ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у червні 2019 року та 27 січня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію за місцем проживанням, однак листом від 24.02.2020 року за № 422/28- 03 йому відмовлено через відсутність згоди усіх співвласників житлового приміщення.
Із таким рішенням відповідача позивач не погоджується, оскільки на його думку ним всі необхідні умови щодо реєстрації місця проживання особи дотримано, що і стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
Ухвалою судді від 20.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №500/1706/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 23.07.2020 витребувано у Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Судове засідання 27.08.2020 не проводилося у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.
Судове засідання 14.09.2020 не проводилося у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному.
Ухвалою суду від 30.09.2020 розгляд справи було відкладено у зв'язку із неприбуттям представника відповідача.
30.09.2020 представник позивача подав заяву, в якій казав, що не заперечує щодо розгляду даної справи поза межами встановленого законом строку.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі. В задоволенні позовних вимог просить відмовити. Відзиву на адміністративний позов від представника відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача, покази свідків, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступні факти.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 6 травня 2003 року був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
16 травня 2016 року за направленням психоневрологічної міжрайонної спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії вибув до Почаївського психоневрологічного будинку- інтернату для проходження лікування та реабілітації.
05 червня 2019 року згідно наказу № 39 Почаївського психоневрологічного будинку - інтернату ОСОБА_1 виключений із списків підопічних та знятий із повного державного забезпечення, що підтверджено довідкою за № 67, виданою Почаївським психоневрологічним будинком-інтернатом 05.06.2019 року.
Після завершення лікування ОСОБА_1 повернувся до своєї матері ОСОБА_2 за місцем попереднього його проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
У червні 2019 року та 27 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради (відділ реєстрації проживання особи) із заявою про реєстрацію за місцем проживанням, однак листом від 24.02.2020 року за № 422/28- 03 йому відмовлено через відсутність згоди усіх співвласників житлового приміщення.
Відповідно до матеріалів справи, а саме інформації, наданої ДП З ЖЕК 13 ЖБК від 04.03.2020 № 111 та № 113 співвласниками житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 у розмірі по 1/3 частки кожний є: ОСОБА_2 (мати позивача), ОСОБА_3 (дядько - брат матері позивача), ОСОБА_4 (аркуші справи 16-17).
ОСОБА_2 належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.12.2005 року, виданого державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори Кашанською М.І . Право власності зареєстровано ТзОВ "Міське бюро технічної інвентаризації " 06.01.2006 р. за № 49777, реєстрова книга № 24 (аркуш справи 18).
Згідно Витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 2577843 від 07.12.2005 р. ОСОБА_3 07.12.2005 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом №38093960, згідно якого йому належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 (аркуш справи 19).
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 3 Закону "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Орган реєстрації - це виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг), зокрема: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі.
Процедуру реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування врегульовано Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ від 22.11.2012р. №1077.
Пунктом 2.2 Порядку №1077 визначено перелік документів, які особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру для реєстрації місця проживання, зокрема, документи, що підтверджують право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи й у разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання, а п.2.6 Порядку №1077 передбачено, які дії (крім внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи) вчиняє вищевказана посадова особа при отриманні таких документів, зокрема, перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання, про що ним вчиняється відповідний запис у заяві.
Дії щодо реєстрації місця проживання особи здійснюються органами ДМС України за умови подачі відповідних документів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 затверджено Правила реєстрації місця проживання (далі - Правила №207), які визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів.
Згідно з пунктом 18 Правил №207 для реєстрації місця проживання особа або її представник подає, зокрема: заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують: право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї.
Відповідно до пункту 19 Правил №207 працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання, особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання, про що ним вчиняється відповідний запис у цій заяві.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для відмови у реєстрації місця проживання слугувало те, що до поданої заяви не додано згоди власника/співвласника житла.
Суд зазначає, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч.1ст.356 Цивільного кодексу України).
При цьому, у відповідності до ч.1ст.358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
На момент звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про реєстрацію за місцем проживанням один із співвласників - ОСОБА_4 помер, що підтверджується наданим Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), на виконання вимог ухвали від 23.07.2020, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті ОСОБА_4 (аркуші справи 48-49).
Як встановлено судом та підтверджено належними доказами, станом на момент розгляду справи спадкова справа після його смерті не заводилась, що підтверджується наявною у матеріалах справи інформацією, наданою Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою (аркуш справи 45), також судом не здобуто доказів про визнання спадщини відумерлою.
При цьому два інших співвласника житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 у розмірі не заперечували стосовно реєстрації ОСОБА_1 у зазначеному помешканні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач відмовляючи в реєстрації ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, без дотриманням вимог частини другої ст.2 КАС України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги про визнання протиправною відмови Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради в реєстрації ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та задоволення адміністративного позову в цій частині.
Також вважає необхідним зазначити, що відмова у реєстрації місця проживання позивача є позбавленням останнього його конституційного права на вільний вибір місця проживання в Україні.
Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача зареєструвати ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати протиправною відмову Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради в реєстрації ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради зареєструвати ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 жовтня 2020 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач: Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, місцезнаходження бульвар Шевченка, 3, м. Тернопіль, 46001 код ЄДРПОУ 34334305;
ЄДРПОУ ЄДРПОУ/РНОКПП 34334305;
третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .м
Головуючий суддя Баранюк А.З.