про закриття провадження у справі
Справа № 500/1724/20
21 жовтня 2020 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Баб'юка П.М.
за участю:
секретаря судового засідання Косюк О.П.
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Марцун А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури про визнання незаконним та скасування протоколу засідання адміністрації Прокуратури Тернопільської області від 08 січня 2020 року, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Прокуратури Тернопільської області про визнання незаконним та скасування протоколу засідання адміністрації Прокуратури Тернопільської області від 08 січня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.01.2020 на засіданні адміністрації прокуратури Тернопільської області прийнято рішення про погодження можливості поселення та проживання прокурора Тернопільської області ОСОБА_2 в службовому гуртожитку в АДРЕСА_1 , та зобов'язано ОСОБА_2 укласти договір з ГТОВ "Мрія", а також проводити оплату комунальних послуг.
Вказаний протокол порушує права позивача, оскільки він звернувся із заявою у виконавчий комітет Тернопільської міської ради про скасування незаконного рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 27.03.2002 №295 та надання квартири за адресою: АДРЕСА_1 в його користування. Вважає такий протокол незаконним, оскільки така структурна одиниця як адміністрація прокуратури Тернопільської області відсутня у штатному розписі прокуратури Тернопільської області. Також, на думку позивача, даний протокол не відповідає вимогам Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 №498. Оскільки, нормами даного Примірного положення не передбачено права адміністрацій підприємств, установ, організацій приймати рішення про зобов'язання особи на укладення договорів з обслуговуючими організаціями та проведення оплати комунальних послуг; не передбачено права адміністрації дозволяти фактичне заселення в гуртожиток без ордеру та без укладення договору найму жилого приміщення.
Ухвалою суду від 17.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання.
На адресу суду від представника відповідача 07.08.2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні. Зокрема, в обґрунтування зазначає, що згідно з частиною 2 статті 121 ЖК України службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління, колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації. Вважає, що позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які б свідчили про порушення прокуратурою Тернопільської області його особистих майнових чи немайнових прав та інтересів при оформленні протоколу засідання адміністрації прокуратури ввід 08.01.2020.
Ухвалою суду від 21.10.2020, проголошеною в судовому засіданні без виходу в нарадчу кімнату, занесеною в протокол судового засідання, у зв'язку із зміною назви відповідача, Прокуратуру Тернопільської області замінено на Тернопільську обласну прокуратуру.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив (аркуші справи 46-50), спростуваннях (83-89). Крім цього, зауважив, що відповідачем створено житлово-побутову комісію, однак, вказане питання на цій комісії не розглядалось.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в задоволенні в повному обсязі, посилаючись на мотиви, викладені у відзиві на позовну заяву (аркуші справи 33-36), запереченнях (аркуші справи 72-75). Щодо житлово-побутової комісії, вказав, що дане житло не належить відповідачу, а тому, питання вирішувалось адміністрацією установи, а не на комісії.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №295 від 27.03.2020 задоволено клопотання адміністрації Прокуратури Тернопільської області та зареєстровано як гуртожиток двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 житловою площею 34,00 кв м, в яку поселення проводити за рішенням адміністрації прокуратури (аркуш справи 10).
08.01.2020 на засіданні адміністрації прокуратури Тернопільської області розглянуто заяву ОСОБА_2 (аркуш справи 9) та прийнято рішення, яким ухвалено погодити можливість поселення та проживання прокурора Тернопільської області ОСОБА_2 в службовому гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язати ОСОБА_2 укласти договір з ГТОВ "Мрія", а також проводити оплату комунальних послуг (протокол засідання адміністрації прокуратури Тернопільської області, аркуш справи 8).
Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
За нормами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Наведені норми закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням таким суб'єктом владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Аналогічний правовий висновок висловлений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року в справі № П/811/245/16.
Відповідно до п. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Як випливає зі змісту позовної заяви, предметом даного спору є рішення про поселення прокурора Тернопільської області в службовому гуртожитку.
Як встановлено судом зі змісту позовної заяви та підтверджено позивачем у судовому засіданні рішення, прийняте на засіданні адміністрації прокуратури Тернопільської області від 08.01.2020, порушує права позивача, оскільки він звернувся із заявою у виконавчий комітет Тернопільської міської ради про скасування незаконного рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 27.03.2002 №295 та надання квартири за адресою: АДРЕСА_1 в його користування.
З установлених судом фактичних обставин справи убачається, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи щодо реалізації та захисту житлових прав позивача, а отже, існує спір про право, що унеможливлює розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 215/1077/14-а.
Суд приходить до висновку, що цей спір не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури про визнання незаконним та скасування протоколу засідання адміністрації Прокуратури Тернопільської області від 08 січня 2020 року підлягає закриттю, оскільки, зазначені вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 243 КАС України, суд
Провадження у справі №500/1724/20 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури про визнання незаконним та скасування протоколу засідання адміністрації Прокуратури Тернопільської області від 08 січня 2020 року, - закрити.
Роз'яснити, що спір може бути розглянуто за правилами цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, - з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 23 жовтня 2020 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1
відповідач:
- Тернопільська обласна прокуратура місцезнаходження/місце проживання вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, 46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 02910098
Головуючий суддя Баб'юк П.М.