22 жовтня 2020 року м. РівнеСправа №460/384/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом:
Головне управління ДПС у Рівненській області
доТовариства з обмеженою відповідальністю "КАРС РВ"
про арешт коштів на рахунках платника податку,
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС РВ" (далі - ТОВ "КАРС РВ", відповідач) про арешт коштів на рахунках платника податку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу від 20.01.2020 №153 та направлень від 20.01.2020 №110/17-00-05-03, №112/17-00-05-03, №111/17-00-05-03 ГУ ДПС у Рівненській області було здійснено виїзд за адресою місця знаходження ТОВ "КАРС РВ" для проведення документальної позапланової виїзної перевірки такого товариства. У допуску посадових осіб позивача до перевірки представником товариства було відмовлено, про що складено відповідний акт. Вважає, що у ГУ ДПС у Рівненській області є підстави для звернення до суду щодо застосування арешту коштів на рахунках відповідача згідно зі ст.94 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Ухвалою від 31.01.2020 позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивач допущені недоліки позовної заяви усунув.
Ухвалою від 20.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідач відзиву не подав.
У визначений пунктом 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України строк клопотань про продовження процесуального строку для надання відзиву у зв'язку із запровадженням в Україні карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), від відповідача не надходило.
Ухвалою від 23.03.2020 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №460/357/20.
Ухвалою від 04.08.2020 провадження у справі поновлено.
Клопотань щодо розгляду справи з викликом учасників справи чи відкладення розгляду справи у зв'язку із запровадженням в Україні карантину від сторін не надходило.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді розгляд справи здійснено судом 22.10.2020.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.
На підставі ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 та п.78.4 ст.78, п.82.2 ст.82, ст.86 ПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем підтверджуючих документів на запит контролюючого органу, ГУ ДПС у Рівненській області видано наказ від 20.01.2020 №153 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "КАРС РВ" (код ЄДРПОУ 42840553) з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за червень-жовтень 2019 року", тривалістю 5 робочих днів, з 21.01.2020 (а.с.4). В наказі зазначено, що ГУ ДПС у Рівненській області виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за червень-жовтень 2019 року ТОВ "КАРС РВ", що свідчать про порушення податкового та іншого законодавства.
На підставі наказу № 153 від 20.01.2020 ГУ ДПС у Рівненській області видано направлення на перевірку від 20.01.2020 №110/17-00-05-03, №112/17-00-05-03, №111/17-00-05-03 (а.с.9-11).
Як встановлено судом з матеріалів справи, 21.01.2020 о 12:30 на виконання вимог ст.81 ПК України з метою проведення перевірки уповноваженими посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області здійснено виїзд за фактичною та юридичною адресою ТОВ "КАРС РВ": вул.Біла, 53, с.Біла Криниця, Рівненський р-н, Рівненська обл. За вказаною адресою був присутній представник ТОВ "КАРС РВ" адвокат Оспанов Р.О., що діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 30.10.2019 №81 (а.с.5) та ордеру від 21.01.2020 серії РН-736 №081 (а.с.8), якому було представлено для ознайомлення наказ від 20.01.2020 №153 і направлення від 20.01.2020 №110/17-00-05-03, №112/17-00-05-03, №111/17-00-05-03. Однак вказаною особою було відмовлено у допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки у зв'язку із непогодженням з підставами перевірки.
Ці обставини підтверджуються актом відмови платника податків у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "КАРС РВ" (код ЄДРПОУ 42840553) та відмови в ознайомленні із направленнями на перевірку (а.с.6).
У зв'язку з недопуском до перевірки посадових осіб контролюючого органу та на підставі звернення від 21.01.2020 №149/17-00-05-05-03 (а.с.7), ГУ ДПС у Рівненській області було винесено рішення від 23.01.2020 №864/10/17-00-05-03-10 про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с.12).
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 у справі №460/373/20 відмовлено у відкритті провадження за заявою ГУ ДПС у Рівненській області про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "КАРС РВ" (а.с.56-59).
Водночас, 27.01.2020 контролюючий орган звернувся до суду з даним позовом про застосування арешту коштів на рахунках платника податків відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Стаття 19-1 ПК України визначає функції органів доходів і зборів, до яких, зокрема, відноситься здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків, контролю за додержанням податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, своєчасністю подання податкової звітності, здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі, організовує роботу та здійснює контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку, здійснює інші функції, визначені цим Кодексом та законами України.
Пунктом 94.1 статті 94 ПК України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
У пункті 94.2 статті 94 ПК України визначено обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна. Зокрема, відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Так, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (п.94.6 ст.94 ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Таким чином, за змістом наведених правових норм законодавець передбачив два види арешту майна залежно від підстав та порядку його застосування:
1) арешт на кошти та інші цінності платника податків, що перебувають у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу;
2) адміністративний арешт майна, в тому числі коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкового зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (залежно від виду майна).
Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
При цьому, із системного тлумачення положень статті 94 ПК України судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.
Положення статті 94 ПК України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.
Натомість приписи статті 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.
З аналізу наведеного правового регулювання суд дійшов висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.
Непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках відповідача, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.11.2018 у справі №820/1929/17 (№К/9901/40847/18), які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Верховний Суд зазначив, що з метою правильного вирішення спору та встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування до відповідача адміністративного арешту коштів судам необхідно встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення та проведення, та відповідно зробити висновок про наявність чи відсутність у відповідача підстав відмовити посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки.
Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78 ПК України).
Згідно з п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Судом встановлено, що наказ ГУ ДПС у Рівненській області від 20.01.2020 №153 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "КАРС РВ" платник податків оскаржив в судовому порядку, в межах судової справи № 460/357/20 (а.с.35).
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі №460/357/20 (а.с.51-52), яка набрала законної сили 29.04.2020, провадження у справі закрито на підставі п.2 ч.1 ст.238 КАС України, у зв'язку з прийнятою судом відмовою ТОВ "КАРС РВ" від позову.
Наслідки закриття провадження у справі визначені статтею 239 КАС України, згідно з частиною другою якої у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Таким чином, наказ ГУ ДПС у Рівненській області № 153 від 20.01.2020 є чинним, його протиправність в установленому порядку не встановлена. Будь-які належні та допустимі докази, які давали б підстави для висновку про відсутність визначених законом підстав для проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "КАРС РВ", в матеріалах судової справи відсутні.
Суд зауважує, що відповідач відзиву на позов не подав, позову не заперечив. Не покликався відповідач також і на відсутність підстави для проведення перевірки, визначеної пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, яка, серед іншого, була врахована контролюючим органом при призначенні документальної перевірки (виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу).
Обставин, які свідчили б про порушення уповноваженими особами контролюючого органу 21.01.2020 встановленої податковим законом процедури, з якою пов'язується допуск до перевірки, як то: пред'явлення платнику податків наказу, направлення на проведення перевірки та службових посвідчень, - судом не встановлено.
Суд враховує, що предметом судового оскарження ТОВ "КАРС РВ" є також наказ ГУ ДПС у Рівненській області від 27.01.2020 № 268 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "КАРС РВ" з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за червень-жовтень 2019 року" в межах адміністративної справи №460/712/20 (а.с.36), судове рішення в якій на даний час законної сили не набрало.
Суд зазначає, що спірні правовідносини у даній справі не пов'язані з реалізацією наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 27.01.2020 № 268, а тому ні факт видачі контролюючим органом такого наказу, ні результати вирішення судом спору про його правомірність жодним чином не впливають на оцінку обставин у даній справі.
За наведеного, суд враховує приписи п.81.1 ст.81 ПК України, якими не дозволяється відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту. Визначених законом підстав, за наявності яких платник податків може відмовитись від допуску до перевірки, в спірній ситуації судом не встановлено.
Отже, у відповідності до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України, наявні підстави для задоволення позову контролюючого органу про арешт коштів на рахунках ТОВ "КАРС РВ" у зв'язку з відмовою платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з підпунктом 94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України та пунктом 1 Розділу VII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за №948/30816, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду.
Вищевказаний порядок застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків відповідає нормам глави 72 Цивільного кодексу України щодо правового режиму банківських рахунків, та, зокрема, вимогам ст.1074 цього Кодексу, згідно з якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на матеріальному законі, відповідають обставинам справи, підтверджуються належними й допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 43142449) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС РВ" (вул. Біла, 53, с. Біла Криниця, Рівненський район, Рівненська область, 35342; код ЄДРПОУ 42840553) про арешт коштів на рахунках платника податку задовольнити повністю.
Застосувати арешт коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС РВ" (вул. Біла, 53, с. Біла Криниця, Рівненський район, Рівненська область, 35342; код ЄДРПОУ 42840553), що знаходяться в банках, обслуговуючих такого платника податків.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 жовтня 2020 року.
Суддя Н.О. Дорошенко