Справа № 420/3584/20
13 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі у складі
головуючого судді Катаєвої Е.В.,
за участю секретаря судового засідання Денисенко В.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача -Голотової М.М.,
представника відповідача - Слободянюк В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, Київ, 03048) про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, -
До суду з адміністративним позовом (т.1а.с. 1-9, 71-79) звернувся ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП), в якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу начальника ДПП від 08.04.2020 № 216 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції інспектора взводу № 1 роти № 5 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області його - ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ДПП від 15.04.2020 № 275 о/с в частині звільнення зі служби в поліції його - інспектора взводу № 1 роти № 5 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1;
- поновити його на посаді інспектора взводу № 1 роти № 5 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 15.04.2020 по день поновлення на посаді.
Позивач зазначив, що про оскаржувані накази прийняті на підставі висновку службового розслідування, яке призначене та проведено з порушенням вимог законодавства та його особисто.
Позивач вказує, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, відповідно до ст. 1 якого, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента країни і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського, або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту), тобто підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності - є невиконання, або неналежне виконання поліцейським дисципліни, шляхом недотримання конкретних актів законодавства, наказів та інших відомчих нормативно-правових актів.
Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Таким чином, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Порядок, підстави службового розслідування регламентовані Дисциплінарним статутом, Порядком проведення, затвердженого наказом МВД України від 07.11.2018 року № 893 (далі Порядок № 893).
Як вбачається з тексту наказу Департаменту патрульної поліції від 08.04.2020 року №216 службове розслідування проведено на підставі наказу ДПП №41 від 11.01.2020 року, призначене на підставі критичної публікації в мережі Інтернет щодо порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП в Одеській області ДПП, що викликало суспільний резонанс.
Позивач вказує, що Наказом №41 від 11.01.2020 року призначено проведення службового розслідування відносно «окремих працівників УПП в Одеській області ДПП», без зазначення конкретних осіб, і в подальшому, за цим же ж наказом проведено службове розслідування стосовно нього. Таким чином, таке розслідування є безпідставним, адже Наказ №41 від 11.01.2020 року не передбачав проведення розслідування відносно нього і був виданий з інших підстав. Службове розслідування відносно нього проведено на власний розсуд та без належним чином оформленого наказу.
Положеннями Порядку №893 передбачені права особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, проте йому не були роз'ясненні ці права, у зв'язку з чим на його думку, він був обмежений в реалізації права на захист, можливості надавати пояснення та докази.
Позивач звертає увагу на те, що описова частина наказу №216 від 08.04.2020 року, винесеного за результатом проведення службового розслідування, не містить будь-яких обґрунтувань щодо вчинених порушень саме ним, відсутня наявність причинного зв'язку між його неправомірними діяннями позивача та їх наслідками, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність доцільності застосування дисциплінарного стягнення, та такого суворого як звільнення з посади.
Згідно тексту оскаржуваного наказу, неправомірні дії полягали в тому, що в період з 13 травня 2019 року по червень 2019 року його було включено в групу в месенджері «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яку було розформовано та створено нову групу під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8». Після дослідження наявних фотозображень переписок із меседжера «Telegram» з облікового запису ОСОБА_3 , у діях позивача встановлено ознаки дисциплінарного проступку, що виразився у невиконанні основних завдань поліції, що полягають у наданні поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, передбачених ст.2 ЗУ «Про НПУ», у недотриманні основоположних принципів діяльності поліції. В наказі зазначено, що він , не тільки усвідомлював незаконність своїх дій, а й уживав всіх можливих заходів для приховування своєї бездіяльності в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а його дії, що зафіксовані та опубліковані в мережі Інтернет, де набули широкого розголосу та суспільного резонансу, є проявом негідної поведінки, адже вчинені дії є такими, що дискредитують звання поліцейського і негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів НПУ з боку суспільства.
Позивач стверджує, що жодних незаконних доручень він не виконував. Жодної інформації щодо незаконності дій когось із працівників поліції не мав.
Що стосується зазначення у наказі як допущене ним порушення дисципліни систематичного не внесення відповідних відомостей до електронних рапортів після їх опрацювання, допущення бездіяльності в перевірці належного функціонування планшетного пристрою в частині відображення пересувань нарядів поліції, позивач вказує, що в наказі відсутні відомості коли саме та як саме він вчинив зазначені порушення, в яких конкретних його діях полягають дії та бездіяльність, не наведені відповідні докази З огляду на відсутність конкретизації, такі посилання комісії є лише припущеннями.
Позивач наполягає, що завжди сумлінно виконує свої функціональні обов'язки, не допускає порушень, завжди позитивно характеризується, та просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 04.05.2020 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків. Ухвалою суду від 21.05.2020 року продовжений строк для усунення недоліків (т. 1 а.с. 32-35, 65-68).
Ухвалою суду від 04.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи. Витребувані докази по справі (т. 1 а.с. 92-94).
Ухвалою суду від 10.06.2020 року відмовлено представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Голотової М.М. у задоволенні клопотання про розгляд в порядку загального позовного провадження справи № 420/3584/20 (т. 1 а.с. 106-108).
Ухвалою суду від 21.07.2020 року вирішено здійснити перехід зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (т.2 а.с. 230-232).
Ухвалою суду від 14.09.2020 року закрите підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті (т.2 а.с.12).
Відповідач надав відзив на позов (т.1 а.с.113-133), у якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що твердження ОСОБА_1 про порушення процедури притягнення його до дисциплінарної відповідальності, зокрема, відсутності даних та підстав проведення в наказі на призначення службового розслідування, а також не зазначення обґрунтування порушень дисципліни в оскаржуваному наказі не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами службового розслідування, яке проведено у відповідності до вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-УІІІ (далі Дисциплінарний статут НПУ, Порядку № 893).
Представник звертає увагу на те, що службове розслідування проведено на підставі п.1 Розділу 2 Порядку № 893, а п.2 Розділу 2 Порядку визначає додаткові види інформації, яка міститься в інших документах та базах даних, не зазначених в п. 1 Розділу 2 Порядку (для прикладу - витягах ЕРДР, приписах НАЗК тощо). Тому посилання позивача безпідставність ініційованого службового розслідування, не знаходить свого підтвердження оскільки, розслідування призначалося відповідно до п. 1 Розділу 1 Порядку.
10.01.2020 під час моніторингу мережі Інтернет за посиланням виявлено критичну публікацію щодо порушення службової дисципліни окремими співробітниками УПП в Одеській області ДПП, що викликало суспільний резонанс. Вказана публікація містила фотозображення листування в групі створеної в месенджері «Telegram», під назвою «Коса», учасниками якої були 12 осіб. Публікація містила інформацію щодо можливих корупційних дій співробітників патрульної поліції Одеської області та їх фотознімки. З метою забезпечення повного, всебічного й об'єктивного встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни окремими співробітниками УПП в Одеській області ДПП наказом ДПП від 11.01.2020 року № 41 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП» призначено службове розслідування. З яким Позивач ознайомився 11.01.2020 року, про що свідчить його підпис.
Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Порядку зазначено, що у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Отже, в наказі про призначення службового розслідування мають бути зазначено, зокрема, дані особи поліцейського стосовно якого воно проводитиметься за умови, що ці дані на час призначення відомі. На час ініціювання службового розслідування було відомо, що можливе порушення дисципліни відбулося окремими поліцейськими УПП в Одеській області ДПП, які входили до групи в месенджері «Telegram», під назвою «Коса». Таким чином, твердження позивача щодо відсутності його даних у згадуваному наказі є безпідставними, а мета та підстави проведення відповідають вимогам п. 4 Розділу 1 Порядку.
Під час проведення службового розслідування позивач надав пояснення та був ознайомлений з наказом про призначення службового розслідування, та знав з яких підстав проводиться службове розслідування. Клопотань, заяв та скарг щодо реалізації своїх прав передбачених статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції від ОСОБА_1 до дисциплінарної комісії не надходило. Разом з цим, останнім не надано доказів їх направлення і до суду.
За результатами службового розслідування складено Висновок службового розслідування від 10.03.2020 року
В ході службового розслідування встановлено обставини порушення службової дисципліни ОСОБА_1 . Було встановлено після дослідження наявних фотозображень, пояснень працівників, що позивач був учасником групи, що орієнтовно в березні 2019 року створена ОСОБА_3 в месенджері «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та відповідно до переписки виконувала вказівки щодо яких водіїв здійснювати заходи по притягненню до адміністративної відповідальності та бездіяльності по відношенню до окремих водіїв, а також інші відомості, які свідчили про корупційні ознаки діяльності групи.
Крім того, було встановлено, що позивачем порушувалась Інструкція з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування, в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 року №111 (далі - Інструкція №111). ОСОБА_1 свідомо та систематично здійснювалось ігнорування та бездіяльність у дотриманні вимог підпунктів 1, 8 пункту 1 розділу IX Інструкції під час заповнення електронних рапортів за результатами опрацювання завдань, неналежне використання Позивачем планшетного пристрою, відсутністю контролю за його роботою та повідомлень до оперативного чергового щодо неналежної роботи (відбиття місця знаходження екіпажу 23.10.2019 року в Кот Дівуар в маршруті пересування), а також порушення вимог Інструкції, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, а саме включення портативного відеореєстратора відбувається не з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка не ведеться безперервно до її завершення.
Представник відповідача вважає, що за наслідками службового розслідування правомірно зроблений висновок про наявність в діях позивача вчинків, які слугують підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції, накладене на позивача дисциплінарне стягнення є пропорційним встановленим за результатами службового розслідування порушенням, під час проведення службового розслідування дотримані норми законодавства, що регламентують його процедуру, у зв'язку з чим позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні.
У судовому засіданні представник позивача та позивач просили задовольнити позов з підстав, зазначених у позові.
Позивач зазначив, що ОСОБА_3 був керівником мобільної групи, ОСОБА_3 знав його номер телефону, номер НОМЕР_1 належить йому. Проте позивач заперечує належність його до групи в месенджері «Telegram» та отримання інформації щодо діяльності групи «ІНФОРМАЦІЯ_9» та «ІНФОРМАЦІЯ_8». Його номер телефону могли використовувати за рахунок сучасних технологій. Він особисто будь-яких повідомлень компрометуючого змісту не отримував. Під час службового розслідування він давав пояснення, проте не знав свого статусу, а саме щодо службове розслідування проводиться відносно нього. Він подавав скаргу на відсторонення його від служби, проте відповіді не отримав. За планшет відповідав старший по екіпажу. Позивач не заперечував наявність можливості користуватися планшетом. Позивач просив скасувати наказі про звільнення та поновити його на службі.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити позивачу у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві на позов, так як вважав повним та об'єктивним висновок службового розслідування, на підставі якого виданий наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Представником позивача подана до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач не спростував доводів позову, а тому вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню (т.2 а.с.218-228).
Вислухавши сторони по справі, дослідивши надані ними докази суд встановив, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в МВС з 01.07.2015 року по 06.11.2015 року, в НПУ з 07.11.2015 року, на посаді інспектора взводу № 1 роти № 5 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області з 18.09.2019 року.
11.01.2020 року т.в.о. начальника управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП підполковник поліції І.Ковальчук подав на ім'я т.в.о. начальника ДПП О.Департаменту доповідну записку «Про виявлення інформації в мережі Інтернет щодо можливого порушення службової дисципліни працівниками УПП в Одеській області ДПП» (т.1 а.с.155-156).
У доповідній записки вказане посилання на вказану інформацію та міститься клопотання про призначення службового розслідування та відсторонення на час його проведення від виконання службових обов'язків працівників, перелік яких зазначений, у тому числі ОСОБА_1
11.01.2020 року ДПП виданий наказ №41 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП» (т.1 а.с.157-160).
Наказ виданий відповідно до Порядку №893, пунктів 2,3 розділу І, п.1 розділу II Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11. 2018 року № 893, частин 1-4 ст. 14, частин 1,2 ст.15, ст..17 Дисциплінарного статуту НПУ з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни окремими працівниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що виразилось в можливому неналежному виконанні службових обов'язків, про що стало відомо під час моніторингу мережі Інтернет.
Відповідно до ст. 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до наказу ДПП від 11.01.2020 року №41 призначено службове розслідування, створено дисциплінарну комісію, та відсторонено від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування працівників УПП в Одеський області ДПП, у тому числі ОСОБА_1 Начальнику УПП доручено у вказаних осіб вилучити службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак та картку - замісник на період відсторонення від виконання службових обов'язків.
ОСОБА_1 ознайомлений з вказаним наказом під особистий підпис 11.01.2020 року (т.1 а.с.161).
24.01.2020 року ОСОБА_1 надав пояснення з приводу поставлених йому запитань щодо причетності до перебування у групах в месенджері "Telegram", а саме «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_9», про що стало відомо з мережі Інтернет (т.1 а.с.216-218).
10.03.2020 року Дисциплінарною комісією складений Висновок службового розслідування, проведеного за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що виразилось у неналежному виконанні службових обов'язків, про що стало відомо під час моніторингу мережі Інтернет, якій 10.03.2020 року затверджений начальником ДПП Є.Жуковим (т.2 а.с.29-187).
Дисциплінарна комісія відносно позивача вважала необхідним за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини другої статті 8, частини третьої статті 11, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 44 Закону України «Про запобігання корупції», частин четвертої, п'ятої, шостої статті 5, пунктів 1, 2,4, 5, 6, 9, 11, 13 частини третьої статті 1, частин 4,5,6 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу третього пункту 3 розділу III, пункту 7 розділу IV Порядку № 893, абзаців 1,2,5 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, абзаців 4,5 п. 3 розділу III Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС від 03 серпня 2017 року № 676, пп.1,8 п.1 розділу IX Інструкції №111, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, підпунктів 1, 10, 11 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 №5112, Присяги працівника поліції, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до п. 7 ч.3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до інспектора взводу №2 роти № 5 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (т.2 а.с.177)
На підставі Висновку службового розслідування, 08.04.2020 року начальником Департаменту патрульної поліції прийнято Наказ № 216 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень», пунктом 5 якого до інспектора взводу №2 роти № 5 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (т.2 а.с.188-а.с. 213)
З вказаним наказом позивач ознайомлений 15.04.2020 року (т.2 а.с.212). З наказом ознайомлено 19 працівників УПП в Одеській області ДПП, та лише ОСОБА_7 написав, що з не згодний з наказом, якій винесений з порушеннями законодавства.
Наказом Департаменту патрульної поліції «Про особовий склад» від 15.04.2020 року № 275о/с, ОСОБА_1 відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільнений зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Одеській області з 15 квітня 2020 року (т.2 а.с.214).
Згідно з розпискою від 15.04.2020 року ОСОБА_1 отримав трудову книжку, витяг з наказу про звільнення та зазначив що претензій щодо звільнення не має (т.2 а.с.215).
Проте у наступному позивач не погодився з наказом про звільнення та подав до суду позов, в якому оскаржив накази про його звільнення.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України, Правилами етичної поведінки поліцейських.
Закон України «Про Національну поліцію», відповідно до його преамбули, визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Згідно з ст. 1 Закону, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною 1 ст. 8 Закону визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 17 Закону, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Ст. 18 Закону визначені основні обов'язки поліцейського. Поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, статтею 1 якого встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно зі ст.12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До дисциплінарних стягнень відноситься звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 встановлено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пункт 2 розділу ІІ Порядку № 893встановлено, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних та наведений перелік вказаних даних.
Слова «зокрема» згідно з його тлумаченням уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного.
Таким чином, є необґрунтованими доводи позивача, що в наказі відсутнє посилання на конкретну підставу, яка наявна в п.2 розділу ІІ Порядку № 893, що свідчить про неправомірність наказу про призначення службового розслідування та відсутність підстав для його проведення.
Суд вважає обґрунтованими доводи представника відповідача, що підставою для призначення службового розслідування був п.1 розділу ІІ Порядку № 893, а саме інформація мережі Інтернет про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку. Вказана публікація викликала суспільний резонанс оскільки мистила фотозображення листування в групі створеної в месенджері "Telegram", під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_8 " учасниками якої були 12 осіб. Публікація містила інформацію щодо можливих корупційних дій співробітників патрульної поліції Одеської області та їх фотознімки.
Крім того, відповідно до п.4 розділу 1 Порядку № 893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
На час ініціювання службового розслідування було відомо, що можливе порушення дисципліни відбулося окремими поліцейськими УПП в Одеській області ДПП, які входили до групи в менеджері "Telegram" під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_8". Одним із завдань розслідування було встановлення всіх цих осіб і перевірка дотримання ними чинного законодавства.
Доводи позивач, що йому не відомо було, що службове розслідування проводиться у тому числі і відносно нього спростовується тим, що наказом № 41 від 11.01.2020 року на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 був відсторонений від виконання службових обов'язків та у нього вилучено службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак та картку-замісник. З зазначеним наказом позивач був ознайомлений під розписку.
Крім того, під час службового розслідування ОСОБА_1 був запрошений для надання пояснень саме з приводу причетності до перебування у групах в месенджері "Telegram", а саме «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_9» про що стало відомо з мережі Інтернет.
З урахуванням вказаних обставин суд не приймає до уваги твердження позивача, що проведення відносно нього службового розслідування не відбувалось, оскільки відсутні його дані у наказі № 41 від 11.01.2020 року та він був не обізнаний про призначення та проведення стосовно нього службового розслідування, внаслідок чого був обмежений в реалізації права на захист, можливості надати письмові пояснення щодо обставин та доказів правомірності своїх дій.
При цьому позивач зазначив, що він 15.01.2020 року направив скаргу начальнику ДПП на неправомірне відсторонення його від службових обов'язків, але відповіді не отримав. Більше не звертався зі скаргами, заявами.
Судом встановлено, що при наданні пояснень 24.01.2020 року позивач будь0яких клопотань не надав, заяв не зробив. Таких заяв, клопотань не надійшло від позивача до його звільнення. При отриманні трудової книжки та витягу з наказу він в розписки зазначив, що претензій щодо його звільнення він не має.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач був обізнаний про підстави призначення та проведення службового розслідування, не був обмежений в наданні скарг, заяв, клопотань.
Згідно з розділом VI Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Вказаний розділ VI Порядку № 893 визначає зміст вступної, описової та резолютивної частин.
Зокрема, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Дисциплінарна комісія відносно позивача вважала необхідним звільнити його зі служби в поліції відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за порушення вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», Інструкції №111, II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, Посадової інструкції інспектора патрульної поліції.
Пунктом 6 ч.1 ст.77 Стаття 77 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Суд вважає, що відповідачем дотримано вимоги законодавства щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисціплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, незважаючи на повне заперечення з його сторони скоєння ним дисциплінарного проступку.
Суд дослідив матеріали службового розслідування та вважає, що висновок службового розслідування є обґрунтованим та вина позивача у скоєнні дисциплінарного проступку доведена.
Згідно з вимогами абзаців 1, 2, 5 п.11 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, під час виконали службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства У країни обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законам України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актам законодавства України.
Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.
Одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримана високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.
Верховний Суд у постанові від 07.03.2019 року по справі №819/736/18 висловив правову позицію, згідно з якою в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Іншими правовими висновками Верховного суду, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, є висновки Верховного суду у постанові від 05.03.2020 року у справі №815/4478/16.
Верховний суд зазначив, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Верховний суд вказує, що порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування.
Матеріалами службового розслідування встановлено, що позивач перебував у групі месенджера "Telegram", здійснював переписку з іншими учасниками групи на теми, зміст яких суттєво підриває авторитет та довіру до органів Національної поліції з боку суспільства та дискредитують звання поліцейського. Зазначена переписка була опублікована в групі під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_9", яка в подальшому перейменована у "ІНФОРМАЦІЯ_8".
Належних, допустимих та достатніх доказів на спростування встановлених порушень, позивачем не надано.
Переписка групі месенджера "Telegram", учасником якою був позивач, що зафіксована та опублікована в мережі Інтернет, набула широкого розголосу та суспільного резонансу. Переписка свідчить про наявність корупційних зловживань, виконання доручень, які свідчать про порушення Присяги поліцейського. Вчинені дії є такими, що дискредитують звання поліцейського й негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Переписка містить відомості, що на вимогу надати номера жетонів, ПІБ та номера телефонів, такі дані надані, у тому числі ОСОБА_1 : « ОСОБА_1 » - ОСОБА_1 НОМЕР_2 , НОМЕР_1 .
Позивач також не спростував визначені у Висновку службового розслідування факти порушень ним абз 4 п. 3 розділу III Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС від 03 серпня 2017 року № 676, пп.1,8 п.1 розділу IX Інструкції МВС №111.
Відповідно до п.3 розділу ІІІ Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України" бази даних поліції, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, містять відомості, зокрема, стосовно:
повідомлень про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, що надійшли технічними каналами зв'язку;
щодобових переліків та складу нарядів поліції та слідчо-оперативних груп, що заступають на чергування;
завдань та орієнтувань, що доводились до нарядів поліції для реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події;
звітування нарядів поліції за результатами реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, виявлення додаткових обставин на місці пригоди;
пересувань нарядів поліції, які отримані із планшетних комп'ютерів (мобільних терміналів) та засобами GPS.
Поліція може створювати інші бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, відповідно до ст..25 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно пп.1,8 п.1 розділу IX Інструкції МВС №111працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, необхідно: за наявності планшетного пристрою проставити в системі ІПНП відповідні відмітки про прийняття виклику, прибуття на місце події, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення та результати реагування (пп.1);якщо заяви та повідомлення про правопорушення або події не потребують додаткової перевірки, за наявності планшетного пристрою поліцейський повинен унести до системи ІПНП відомості про обставини події, ужиті заходи та зазначити, що звернення розглянуто на місці або відомості про подію не підтвердилися (пп.8).
В судовому засіданні позивач пояснив, що планшет знаходиться у старшого екіпажу, проте не заперечував, що міг ним користуватись, в цьому ніхто не перешкоджав йому у користуванні планшетом.
Між тим, Інструкцією МВС №111 встановлено, що за відсутності (несправності) у наряду поліції планшетного пристрою, нестійкого рухомого (мобільного) зв'язку всі відмітки в системі ІПНП про "призначення", "прийняття", "прибуття" та "виконання" завдання, іншу необхідну інформацію за результатами реагування на правопорушення або події вносить диспетчер (оперативний черговий).
Під час несення служби забороняється вимикати планшетний пристрій та змінювати будь-які налаштування. У разі виявлення збоїв у роботі планшетного пристрою старший наряду за можливості може використати інший вид зв'язку та інше кінцеве обладнання для інформування диспетчера та оперативного чергового. При зміні з об'єктивних причин службового транспортного засобу, старшого наряду, абонентського номера мобільного телефону відповідні дані вносяться до системи ІПНП за допомогою планшетного пристрою, про що старший наряду доповідає диспетчеру та оперативному черговому.
У висновку та наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначено про порушення позивачем пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026.
Пунктом 5 розділу II Інструкції визначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Зокрема, під час службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 заступаючи на зміну 13.12.2019-14.12.2019 отримав портативний відеореєстратор серії ВН № 1347. Переглянувши відеозапис встановлено, що поліцейські вказаної зміни зупинили водія транспортного засобу, при спілкуванні з яким останні помітили ознаки алкогольного сп'яніння про що поліцейський зазначив в розмові з водієм, однак подальший відеозапис припинено поліцейським. Крім того, матеріали про адміністративне правопорушення поліцейськими не складалися, що може свідчити про корупційні складові в діях окремих поліцейських УПП в Одеській області ДПП.
При проведенні службового розслідування позивач не спростував вказаного факту, пояснень з даного приводу не надав.
Суд дійшов висновку, що відповідачем за результатами службового розслідування встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, відповідно при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.
Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред'являються до професійних якостей поліцейських, порушення ним Присяги поліцейського.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст.76 КАС достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 262, 241-246, 287 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів від 08.04.2020 року № 216 (п.5), від 15.04.2020 № 275 о/с в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення ОСОБА_1 ; поновлення на посаді; стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.