Справа № 420/6822/19
23 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльність,-
15 листопада 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2019 року, адміністративна справа №420/6822/19 передана на розгляд головуючому судді Єфіменко К.С .
Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року задоволено заяву головуючого судді Єфіменка К.С. про самовідвід від 18.11.2019 року та справу №420/6822/19 передано у відділ з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для її автоматичного перерозподілу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2019 року, адміністративна справа №420/6822/19 передана на розгляд головуючому судді Соколенко О.М.
Ухвалою суду від 20.11.2019 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
25.11.2019 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про виконання ухвали суду щодо усунення недоліків при подачі позову та уточнена позовна заява ОСОБА_1 до Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, яка полягає у ненадані відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 10.10.2019 р. вх. № ЛА-9774256;
- визнати протиправною бездіяльність Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, яка полягає у не призначені та не проведені службового розслідування відносно заступника голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3 , яке вимагалось пунктом №2 скарги ОСОБА_1 , від 10.10.2019 року;
- зобов'язати Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича призначити та проконтролювати проведення службового розслідування відносно заступника голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3 , за фактом порушення вимог п. 2.22.2 наказу МВС України №650 від 27.07.2012 року;
- зобов'язати Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича надіслати на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) копію висновку службового розслідування відносно заступника голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3.
Ухвалою суду від 29 листопада 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (в редакції позовної заяви від 25.11.2019 року), відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він 10.10.2019 року звернувся зі скаргою до Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. до якої додав копію пенсійного посвідчення, але 04.11.2019 року отримав відповідь на скаргу від Куцевонь Р.І., який є заступником директора Департаменту юридичного забезпечення МВС України, що суперечить ст.16 Закону України «Про звернення громадян», відповідно до якої його скарга повинна була бути розглянута Аваковим А.Б. особисто.
09 січня 2020 року ухвалою суду клопотання представника відповідача від 16.12.2019 року про розгляд справи №420/6822/19 в порядку загального позовного провадження задоволено. Визначено розгляд адміністративної справи проводити в порядку загального позовного провадження. Розпочато розгляд справи спочатку - зі стадії відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 30 січня 2020 року клопотання представника відповідача Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено.
05 лютого 2020 року ухвалою суду залучено до участі у справі № 420/6822/19 у якості співвідповідача (другого відповідача) Міністерство внутрішніх справ України та розпочати спочатку розгляд адміністративної справи №420/6822/19.
Ухвалою суду від 13 лютого 2020 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі №420/6822/19 та призначено справу до судового розгляду по суті.
12 березня 2020 року ухвалою суду у задоволенні клопотання представника відповідача Міністерства внутрішніх справ України про проведення наступного судового засідання (25.03.2020 року о 10 год. 00 хв.) в режимі відеоконференції відмовлено.
Ухвалою суду від 25 березня 2020 року клопотання представника відповідача Міністерства внутрішніх справ України про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження в адміністративній справі №420/6822/19 до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Розпорядженням Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року №110 «Щодо повторного автоматичного розподілу справи» на підставі рішення Зборів суддів Одеського окружного адміністративного суду №6 від 23.06.2020 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №420/6822/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2020 року справу №420/6822/19 передано на розгляд головуючому судді Вовченко О.А.
30 червня 2020 року ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А. прийнято до провадження адміністративну справу №420/6822/19 за позовом ОСОБА_1 , поновлено провадження у справі №420/6822/19 та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23 липня 2020 року заяву позивача про залишення без розгляду частини позовних вимог задоволено та позов ОСОБА_1 до Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, Міністерства внутрішніх справ України в частині позовних вимог щодо: визнання протиправною бездіяльність Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, яка полягає у не призначені та не проведені службового розслідування відносно заступника голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3 , яке вимагалось пунктом №2 скарги ОСОБА_1 , від 10.10.2019 року; зобов'язання Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича призначити та проконтролювати проведення службового розслідування відносно заступника голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3 , за фактом порушення вимог п. 2.22.2 наказу МВС України №650 від 27.07.2012 року; зобов'язання Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича надіслати на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) копію висновку службового розслідування відносно заступника голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3 залишено без розгляду.
23 липня 2020 року ухвалою суду клопотання представника Міністерства внутрішніх справ України задоволено. Продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання. Доручено Подільському районному суду м.Києва забезпечити проведення підготовчого засідання з розгляду адміністративної справи №420/6822/19 в режимі відеоконференції о 10:00 год. на 07.09.2020 року.
24 липня 2020 року за вх.№ 28899/20 від Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. надійшов відзив на позовну заяву (т.3 а.с.73-80), в якому зазначено, що звернення позивача було адресоване саме центральному органу виконавчої влади - Міністерству внутрішніх справ України, а відтак позивач помилково подав позов до відповідача 1; розгляд звернень громадян та надання відповіді на них є делегованими повноваженнями та можуть доручатися керівникам відповідних структурних підрозділів апарату МВС; відносини, про яких йдеться у зверненнях позивача пов'язані з виконанням рішення суду, а відтак дія Закону України «Про звернення громадян» не поширюється на порядок розгляду скарги позивача. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
24 липня 2020 року за вх.№ 28910/20 від Міністерства внутрішніх справ України надійшов відзив на позовну заяву (т.3 а.с.31-37), в якій відповідач 2 зазначив доводи, що аналогічні доводам відповідача 1.
28 липня 2020 року за вх.№ 29387/20 від позивача надійшла відповідь на відзиви відповідачів на позовну заяву (т.3 а.с.116-119) у якій позивач зазначає, що предметом скарги було невиконання посадовими особами МВС України приписів Закону України «Про інформацію», вимог п.2.22.2 наказу МВС України № 650 від 27.07.2012 року, а не неналежне виконання рішення суду по справі № 1540/4140/18; Департамент юридичного забезпечення МВС України повинен був скаргу позивача спрямувати безпосередньо Авакову А.Б. , чого не зробив. Просив позовні вимоги задовольнити.
07 вересня 2020 року усною ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання відкладено підготовче засідання на 21.09.2020 року на 10.00 год.
Ухвалою суду від 07 вересня 2020 року доручено Подільському районному суду м.Києва забезпечити проведення підготовчого засідання з розгляду адміністративної справи №420/6822/19 в режимі відеоконференції о 10:00 год. на 21.09.2020 року.
21 вересня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/6822/19 до судового розгляду по суті.
16 жовтня 2020 року ухвалою суду клопотання представника Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича задоволено та відкладено судове засідання. Доручено Подільському районному суду м.Києва забезпечити проведення судового засідання з розгляду адміністративної справи №420/6822/19.
У судове засідання 23.10.2020 року учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно.
22 жовтня 2020 року до суду від позивача за вх. № ЕП/18211/20 надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.
Таким чином, оскільки учасники справи не з'явились, у зв'язку з відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, судом вирішено розглядати дану справу у письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивами на позов відповідачів, відповіддю на відзиви, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , виданого 24.04.2019 року є інвалідом II групи внаслідок війни (т.3 а.с.44).
Позивач звернувся до Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. зі скаргою від 10.10.2019 року на протиправні дії заступника начальника ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_3 (т.3 а.с.101-103). Скарга зареєстрована за № Л-9228 від 16.10.2019 року та за вх. № Л-555 від 22.10.2019 році у канцелярії ДІОЗ МВС України (далі-Скарга), у якій просив: прийняти скаргу до розгляду; призначити службове розслідування відносно заступника голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_3 ; зобов'язати заступника голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_3 підготувати та надати ОСОБА_1 належним чином засвідчений розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати за період служби в органах внутрішніх справ України з 01.01.2008 року по 26.08.2015 року згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 року у справі № 1540/4140/18; зобов'язати заступника голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_3 під час підготовки, розрахунку компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати за період служби
У скарзі позивачем зазначено, що заступник начальника ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області порушила вимоги п.2.22.2 наказу МВС України № 650 від 27.07.2012 року та вимоги статті 19 Закону України «Про звернення громадян», а саме у наданому позивачу документі (розрахунку компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати за період служби в органах внутрішніх справ України з 01.01.2008 року по 26.08.2015 року (т.1 а.с.42-43) відсутній підпис осіб, відповідальних за зміст, дата, відмітка про погодження, затвердження тощо, чим, відповідно, й порушила права позивача.
До вищезазначеної скарги позивачем було надано: копію відповіді ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області на заяву Л-9203 від 10.09.2019 року; копію додатку доданого до відповіді на заяву; копію примірника розрахунку компенсації втрати частини доходів на ім'я ОСОБА_1 ; копію пенсійного посвідчення на ім'я ОСОБА_1 .
Начальник організаційно-правового відділу департаменту юридичного забезпечення МВС України Бабак Н.Є. зробив висновок про результати розгляду звернень ОСОБА_1 від 30 жовтня 2019 року (т.3 а.с.66-67), який затверджений заступником директора Департаменту юридичного забезпечення МВС України Куцеконь Р.В. від 30 жовтня 2019 року.
За результатами зазначеного висновку визначено: перевірку за зверненням ОСОБА_1 закінчити; надати ОСОБА_1 правову допомогу в порядку, установленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу»; про прийняте рішення поінформувати ОСОБА_1 з одночасним роз'ясненням порядку його оскарження.
Заступник директора департаменту юридичного забезпечення МВС України Куцеконь Р.І. на адресу позивача скерував лист від 30.10.2019 року за вих. № 12/1-Л-542:Л-555 «Про розгляд звернень та надання безоплатної первинної правової допомоги» (т.1 а.с.13-14), у якому повідомив, що звернення ОСОБА_1 (реєстр. №ЛА-9774256 від 10.10.2019) щодо деяких питань виконання рішення суду розглянуті Департаментом юридичного забезпечення МВС України на виконання доручення керівництва.
Також в листі зазначено, що за результатами розгляду звернення повідомляють, що дія Закону України «Про звернення громадян» не поширюється на порядок розгляду заяв чи скарг громадян, встановлений, в тому числі, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про виконавче провадження». Зазначено, що МВС України не було стороною у справі № 1540/4140/18, рішенням по даній справі жодних зобов'язань щодо вчинення або утримання від вчинення певних дій на МВС України судом не покладено. Вирішення питань, пов'язаних із зобов'язаннями по виконанню рішення суду по справі № 1540/4140/18 перебувають у компетенції ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області. На сьогодні ліквідаційною комісією уживаються заходи з виконання рішення суду по справі № 1540/4140/18. Також, проінформовано позивача про можливість оскарження прийнятого рішення.
Не погоджуючись з такою відповіддю, викладеною у листі від 30.10.2019 року за вих.№ 12/1-Л-542:Л-555, вважаючи що відповідь на його скаргу від 10.10.2019 р. вх. № ЛА-9774256 не надано, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина перша статті 4 КАС України визначає, що справою адміністративної юрисдикції є публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За правилами частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Преамбулою Закону України «Про звернення громадян» визначено, що цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
За правилами статті 12 Закону України «Про звернення громадян» його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом перевірки у цій справі є не оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень під час виконання рішення суду, а дії (бездіяльність) Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича щодо розгляду звернень позивача, тобто відносини, які врегульовано Законом України «Про звернення громадян».
Оскільки оскаржувані позивачем дії (бездіяльність) відповідача стосуються ненадання Міністром внутрішніх справ України Аваковим А.Б. відповіді на його скаргу, подану в порядку Закону України «Про звернення громадян», то цей спір стосується захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, тобто є публічно-правовим та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Стаття 40 Конституції України надає право усім направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (стаття 3 Закону України «Про звернення громадян»).
Статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Статтею 7 Закону України «Про звернення громадян» передбачено таке:
- звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (частина перша);
- якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями (частина третя);
- забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються (частина четверта).
Статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» встановлено права громадянина при розгляді заяви чи скарги, зокрема, громадянину гарантується право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Зазначеному праву кореспондує обов'язок органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, визначений у ст.19 Закону, яким передбачено їх обов'язок письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. Окрім цього, цією ж статтею передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень, не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.
За приписами статті 16 Закону України «Про звернення громадян», скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.
До ветеранів війни належать, зокрема, інваліди війни (частина друга статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції, чинній на час видачі посвідчення позивачу).
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що набрав чинності 20 січня 2018 року у тексті Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слова «інвалід» та «інвалід війни» в усіх відмінках і числах замінити відповідно словами «особа з інвалідністю» та «особа з інвалідністю внаслідок війни» у відповідному відмінку і числі.
Отже, суд доходить висновку, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни, а тому має право на особистий розгляд його заяви першими керівниками органів державної влади.
Відповідно до п.11 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 878, саме Міністр очолює Міністерство внутрішніх справ України та здійснює керівництво його діяльністю.
Разом з тим, суд вважає, що ані приписи Положення про порядок роботи зі зверненням громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 10.10.2004 року № 1177, ані приписи Положення про Департамент юридичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України, затверджене наказом МВС України від 15.03.2018 року № 206, не визначають повноваження на розгляд та надання відповідей на заяви громадян, поданих Міністру внутрішніх справ України на підставі частини другої статті 16 Закону України «Про звернення громадян».
Таким чином, заступник директора Департаменту юридичного забезпечення МВС України Куцеконь Р.І., яким надано відповідь позивачу від 30.10.2019 року за вих. № 12/1-Л-542:Л-555 «Про розгляд звернень та надання безоплатної первинної правової допомоги», не є особою, яка в силу вимог Закону України «Про звернення громадян» повинна була розглядати скаргу позивача та надавати на неї відповідь.
З огляду на наведені приписи Конституції України та Закону України «Про звернення громадян», скаргу позивача як особи з інвалідністю внаслідок війни мав особисто розглянути Міністр внутрішніх справ України, проте цього не зробив.
Додатково, суд звертає увагу, що під час виконання судового рішення, позивач не обмежений в праві звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб зі зауваженнями, пропозиціями, заявами, клопотаннями та скаргами в порядку звернень громадян (як із загальних питань, так і з питань, пов'язаних із такими провадженнями), а також, такі обставини не позбавляють позивача законного права очікувати відповідного розгляду таких скарг, поданих у порядку звернень громадян.
Відтак, вимога позивача про визнання протиправною бездіяльність Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, яка полягає у ненадані відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 10.10.2019 р. вх. № ЛА-9774256 підлягає задоволенню.
При цьому, для ефективного захисту права позивача на особистий розгляд його скарги Міністром внутрішніх справ України суд, керуючись статтею 9 КАС України вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог шляхом зобов'язання Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича розглянути скаргу ОСОБА_1 від 10.10.2019 р. вх. № ЛА-9774256 та надати відповідь відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича щодо ненадання особисто відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 10.10.2019 року вх. № ЛА-9774256.
Зобов'язати Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича розглянути скаргу ОСОБА_1 від 10.10.2019 року вх. № ЛА-9774256 та надати відповідь відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).
Відповідачі:
- Міністр внутрішніх справ України Аваков Арсен Борисович (вул. Богомольця, буд.10, м. Київ, 01604);
- Міністерство внутрішніх справ України (вул. Богомольця, буд.10, м. Київ, 01604, код ЄДРПОУ 00032684).
Суддя Вовченко O.A.