Справа № 420/9178/20
23 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, 4-А, офіс №71-А, м. Київ, 02002), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (пров. Новопечерський, 19/3, корпус 2, офіс №9, м. Київ, 01042), товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" (вул. Якова Самарського, 12-А, м. Дніпро, 49044) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов від 22.05.2020 року ВП № 62160899, від 26.06.2020 ВП №62428038,-
Стислий зміст позовних вимог.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит", в якому позивач, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 12.10.2020 року, просить суд:
- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни щодо винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень з порушенням правил територіальності незаконними та неправомірними;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 62160899 бід 22 травня 2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості в розмірі 11000,00 гривень, постановлену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 62428038 від 26 червня 2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 19904,00 гривень, постановлену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач засобами поштового зв'язку 02.09.2020 року отримав постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни від 22.05.2020 року ВП№62160899 та від 26.06.2020 року ВП№62428038 про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих написів приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 29.04.2020 року №10817 та від 20.06.2020 року №2389. На думку позивача, відповідачем - приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною порушено вимоги ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження відкрито не за місцем проживання та перебування позивача.
Процесуальні дії вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року відкрито провадження у справі №420/9178/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит", вирішено здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні, з урахуванням особливостей, встановлених ст.287 КАС України, та витребувано у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчих проваджень №62160899 та №62428038.
Суд зазначає, що відповідачем станом на 23.10.2020 року відзиву на позовну заяву та витребуваних судом належним чином засвідчених копій виконавчих проваджень №62160899 та №62428038 до суду не надано.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Обставини справи.
Відповідно до копії паспорта позивача - ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , виданого Приморським РВ УМВС України в Одеській області від 28.07.1999 року, місце проживання останнього з 28.07.1999 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною 22 травня 2020 року винесено постанову ВП№62160899 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса №10817 від 29.04.2020 року.
У вказаній постанові зазначена така адреса боржника - ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_3 .
Судом також з'ясовано, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною 26 червня 2020 року винесено постанову ВП№62428038 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса №2389 від 20.06.2020 року.
У вказаній постанові зазначена така адреса боржника - ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_4 .
Відповідно до матеріалів справи, оскаржувані постанови відповідачем направлено, зокрема на поштову адресу позивача: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись із постановами про відкриття виконавчого провадження від 22.05.2020 року ВП№62160899 та від 26.06.2020 року ВП№62428038, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Джерела права й акти їх застосування.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VІІІ, примусовому виконанню підлягають, зокрема, рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Частинами 1, 2 ст. 5 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім: 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з ч. 2 т. 24 Закону № 1404-VIIІ, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України від 2 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII).
В силу приписів ст. 1 Закону № 1403-VIII, примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону № 1403-VIII, у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Частинами 1, 2 ст. 25 Закону № 1403-VIII передбачено, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Разом з тим, п. 1 розділом ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5) визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
Згідно з п. 4 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.
Виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VІІІ).
За приписами п. 5 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до п. 10 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.
Висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками справи доказами, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України та доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Аналіз вище зазначених правових норм, дає підстави для висновку, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 року у справі №580/3311/19, яка, в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, є обов'язковою для врахування.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що дійсна адреса проживання та реєстрації є: АДРЕСА_1 .
При цьому, судом встановлено, що відповідно до копії паспорта позивача - ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , виданого Приморським РВ УМВС України в Одеській області від 28.07.1999 року, місце проживання останнього з 28.07.1999 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд зауважує, що у супровідних листах до оскаржуваних постанов зазначена адреса позивача: АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що наявність будь-якого майна у позивача (боржника) у м. Києві (в межах виконавчого округу відповідача) до матеріалів справи не додано.
Суд зазначає, що відповідно до ч.9. ст. 80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин, суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
За приписами ч. 4 ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
За таких підстав, з урахуванням ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів, суд розцінює це як визнання позову відповідачем.
За таких підстав, суд доходить висновку, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна порушила правила територіальної діяльності приватних виконавців, так як, володіючи інформацією про місце реєстрації позивача (боржника), що не належить до її виконавчого округу, прийняла виконавчі документи до примусового виконання, що у свою чергу суперечить Закону № 1404-VІІІ та Інструкції № 512/5.
Вказані обставини не були перевірені та враховані відповідачем під час винесення спірних постанов про відкриття виконавчих проваджень, відтак, суд доходить висновку, що такі рішення приватного виконавця є такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства, не у спосіб та не в порядку, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Суд зазначає, що позивачем заявлено позовні вимоги про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження №62160899 від 22 травня 2020 року та № 62428038 від 26 червня 2020 року.
Згідно з приписами п.2 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З урахуванням зазначеного, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати:
- постанову про відкриття виконавчого провадження № 62160899 бід 22 травня 2020 року та , про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості в розмірі 11000,00 гривень, постановлену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною;
- постанову про відкриття виконавчого провадження № 62428038 від 26 червня 2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 19904,00 гривень, постановлену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною.
Вирішуючи позовні вимоги про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни щодо винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень з порушенням правил територіальності незаконними та неправомірними, суд виходить з наступного.
Як вже зазначено судом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (ч.1 ст.5 КАС України).
Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
При розгляді даної справи судом враховано правові висновки Верховного Суду, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при розгляді цієї справи, викладені у постанові від 21.08.2018 року у справі № 712/10317/17, в якій зазначається, зокрема, що: "...З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме те рішення суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права та обов'язки позивача, то дії такого суб'єкта владних повноважень або його посадової особи, які здійснюються у процедурі, яка передує прийняттю рішення не можуть бути окремим предметом судового розгляду, так як такі дії не мають безпосереднього впливу на правовий статус особи, яка звернулась із позовом до суду за захистом свого порушеного права".
Суд зазначає, що обов'язковою ознакою дій, рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер, тобто вказані дії встановлюють, змінюють або припиняють права та обов'язки певної особи (певного кола осіб).
В даному випадку породжують певні правові наслідки для позивача саме спірні постанови про відкриття виконавчих проваджень.
Таким чином, судом надається оцінка таким діям відповідача саме при вирішенні питання щодо правомірності складання акта індивідуальної дії, тобто при вирішенні судом позовних вимог про визнання протиправними та скасування оскаржуваних позивачем постанов.
У зв'язку з наведеним, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни щодо винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень з порушенням правил територіальності незаконними та неправомірними не підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251, 287 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, 4-А, офіс №71-А, м. Київ, 02002), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (пров. Новопечерський, 19/3, корпус 2, офіс №9, м. Київ, 01042), товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" (вул. Якова Самарського, 12-А, м. Дніпро, 49044) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов від 22.05.2020 року ВП № 62160899, від 26.06.2020 ВП №62428038 - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №62160899 бід 22 травня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості в розмірі 11000,00 гривень, постановлену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною.
Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 62428038 від 26 червня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 19904,00 гривень, постановлену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, 4-А, офіс №71-А, м. Київ, 02002) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Бутенко А.В.
.