Справа № 420/3432/20
23 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Військова частина НОМЕР_1 до Центрального територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України, за участю третьої особи - Південного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військова частина НОМЕР_1 до Центрального територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України, за участю третьої особи - Південного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України, в якому позивач просить:
визнати дії Центрального територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України щодо неправомірного неприйняття коментарів військової частини НОМЕР_1 в частині харчування особового складу призначеного на бойове харчування;
визнати протиправним п. «а» Аудиторського висновку Аудиторського звіту про результати фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01.04.2018 року по 31.08.2019 року від 16.10.2019 року № 234/3/50аз;
зобов'язати Центральне територіальне управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України виключити з аудиторського звіту п. 3 пропозицій Аудиторського звіту про результати фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01.04.2018 року по 31.08.2019 року від 16.10.2019 року № 234/3/50аз.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.10.2019 року на адресу військової частини НОМЕР_1 представником Центрального територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України надано звіт про результати аудиту відповідності фінансового-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 від 16.10.2019 року № 234/3/50аз за період з 01.04.2018 року по 31.08.2019 року. Як зазначено в аналітичній частині звіту: у ході аудиту виявлено зарахування на котлове забезпечення особового складу з порушенням порядку ведення обліку особового складу, що призвело до незаконних витрат бюджетних коштів на загальну суму 61,82 тис. грн. з ПДВ.
Командиром військової частини НОМЕР_1 на ім'я начальника Південного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України були направлені коментарі за вих. № 2978 від 04.11.2019 року, щодо незгоди та пропозицію перегляду даного питання. Однак, за вих. № 234/3/638-т від 20.11.2019 року були надані висновки на коментарі, що стосується даного питання коментарі були відхилені.
Від Центрального територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України до суду 30.06.2020 року за вхід. № 25065/20 (а.с.178-183) надійшов відзив, відповідно до якого висновки і пропозиції аудиторського звіту не містять владних приписів. Вони не є рішенням суб'єкту владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, не містять будь-яких владних управлінських рішень чи приписів, не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, що може бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві. Аудиторський звіт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення законодавства, на підставі якого приймається відповідне рішення, а тому оцінка звіту, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого звіту.
Так, бойове чергування є особливим видом чергування, яким є виконання бойового завдання, під час якого військовослужбовці зобов'язані невідлучно перебувати на бойовому пості чи іншому місці ведення бойового чергування та відповідно забезпечуються харчуванням у відповідності до Норм. При цьому бойове чергування організовується командиром військової частини (зокрема щодо того, хто і коли заступає на бойове чергування, скільки часу перебуває на ньому, порядок його ведення) шляхом видачі наказів.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 з основної діяльності від 29.12.2017 року № 45/ДСК визначено порядок несення бойового чергування у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до вказаного наказу для виконання завдань бойового чергування проти корабельної оборони щоденно призначається черговий та помічник чергового, решта особового складу, черговий підрозділ призначається на тиждень та перебуває у бойовій готовності № 2, під час якої виконує заходи повсякденної діяльності та залучається до заходів бойової підготовки, тобто несе службу згідно зі встановленим на мирний час розпорядком дня з одним обмеженням - не повинен покидати пункт постійної дислокації військової частини - місто Білгород-Дністровський.
При приведенні чергового підрозділу у бойову готовність № 1 особовий склад у визначений час (1 год. 30 хв.) повинен отримати зброю та боєприпаси, матеріально-технічні засоби (спорядження, запаси, у т.ч. продовольство на визначений період) та залежно від обстановки виконувати бойові завдання.
Враховуючи викладене, бойове чергування чергового підрозділу військової частини НОМЕР_1 починається з часу приведення його у бойову готовність № 1, тобто з моменту залучення його до виконання бойових завдань та, відповідно, з цього моменту військовослужбовці отримують право на цілодобове харчування за рахунок держави.
У період з 01.04.2018 року по 08.05.2018 рік особовий склад військової частини жодного разу не приводився у бойову готовність № 1.
Таким чином, особовий склад, який призначався до складу чергового підрозділу військової частини НОМЕР_1 в період з 01.04.2018 року по 08.05.2018 рік, не мав зараховуватись на котлове забезпечення за відповідною нормою.
В супереч вищезазначеному, відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 в період з 01.04.2018 року по 08.05.2018 рік особовий склад чергового підрозділу зараховувався на котлове забезпечення, що і призвело до заподіяння збитків державі на суму 61,82 тис. грн. (962,8 дободач без врахування обідів для військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового і сержантського складу).
Крім того, відповідно до наказу Міністерства оборони України від 29.12.2017 року № 711 затверджено Перелік військових частин, підрозділів, які несуть бойові чергування з протиповітряної оборони, протичовнової оборони, протипідводно-диверсійної оборони та забезпечують недоторканість повітряного простору та простору в межах територіального моря України, а також виконують функцію із прикриття важливих об'єктів.
Військової частини НОМЕР_1 в зазначеному Переліку немає.
Щодо неприйняття коментарів військової частини в позовній заяві не зазначено жодного належного та обґрунтованого доказу на підтвердження неправомірності таких дій Управління.
03.07.2020 року за вхід. № 25596/20 від третьої особи - Південного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України до суду надійшли пояснення щодо позову по справі № 420/3432/20 (а.с.185-188) відповідно до яких, військовою частиною НОМЕР_1 не спростовано встановлені органом внутрішнього аудиту порушення щодо зарахування на котлове забезпечення особового складу з порушенням порядку ведення обліку особового складу.
Ухвалою суду від 12.06.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що Центральним територіальним управлінням внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України за період часу з 01.04.2018 року по 31.08.2019 року було проведено змішаний аудит (фінансової та відповідності) військової частини НОМЕР_1 у складі аудиторської групи: заступник начальника відділу аудиту державних закупівель та моніторингу ризикових операцій підполковник ОСОБА_1 , заступник начальника відділу аудиту тилового забезпечення підполковник ОСОБА_2 , старший інспектор відділу аудиту в бюджетній сфері підполковник ОСОБА_3 , інспектор відділу аудиту в бюджетній сфері Шапошніков І.О., старший інспектор відділу аудиту (державних підприємств, будівництва, використання фондів та земель) працівник ЗС України Совінський В.В. на підставі п.1.1.76 Зведеного Операційного Плану діяльності з внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України та підпорядкованих Територіальних управлінь внутрішнього аудиту на 2019 рік.
За результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 Центральним територіальним управлінням внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України 16 жовтня 2019 року було складено Аудиторський звіт № 234/3/50/аз (а.с.76-162), яким зокрема встановлено порушення:
«Аудитом продовольчої служби встановлено, що організація забезпечення харчування військовослужбовців у військовій частині НОМЕР_1 здійснювалась за допомогою каталогу продуктів харчування на підставі наказу МО України від 21.03.2017 року № 157 «Про перехід військових частин Збройних Сил України на систему продовольчого забезпечення із застосуванням каталогу продуктів харчування», «Порядку організації харчування особового складу ЗС України із застосуванням каталогу продуктів харчування».
Надання послуг щодо забезпечення харчуванням військовослужбовців частини здійснювалось за договорами укладеними між Міноборони в особі директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони та суб'єктами господарювання через ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «ЛАТОРІЦА-ТЕМП».
Аудит організації та стану обліку та руху осіб, які харчуються, правильність їх зарахування та зняття з продовольчого забезпечення проведено вибірковим способом.
Аудитом встановлено, що передбачені облікові документи для ведення обліку руху осіб, які харчуються, у військовій частині НОМЕР_1 заведено та до перевірки надано, а саме: книги обліку осіб, які харчуються, Ф42 діловодства продовольчої служби, відомості обліку особового складу Ф8 стройової частини.
Перевірку проведено методом звірки облікових даних по руху осіб, що перебували на продовольчому забезпеченні (обіди військовослужбовців контрактної служби, добове забезпечення харчуванням особового складу наряду, видача наборів сухих продуктів) згідно наказів командира військової частини НОМЕР_1 , книги обліку осіб, що перебувають на харчуванні, Ф 42. За результатами перевірки розходжень облікових даних не виявлено.
Водночас, в ході аудиту виявлено зарахування на котлове забезпечення особового складу з порушенням порядку ведення обліку особового складу, що призвело до незаконних витрат бюджетних коштів на загальну суму 61,82 тис. грн.. з ПДВ.
Так, ПТ УВА у квітні-травні 2018 року проведено аудит відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2017 року по 31.03.2018 рік за результатами якого, складено аудиторський звіт від 01.06.2018 року № 234/3/3/4/46 аз.
Зазначеним аудитом встановлено понаднормове списання продуктів харчування внаслідок зарахування на котлове забезпечення особового складу військової частини із порушеннями у веденні обліку особового складу, що ; призвело до незаконних видатків на суму 250,00 тис. грн.
А саме, дослідженням відповідності зарахування на харчування особового складу встановлено, наказом командира військової частини НОМЕР_1 з основної діяльності від 29.12.2017 року № 45/ДСК визначено порядок несення бойового чергування у військовій частині, основними завданнями якого є підтримання визначеного ступеня бойової готовності до виконання завдань бойового чергування у мирний час (за призначенням). Для виконання завдань бойового чергування з протикорабельної оборони щоденно призначається черговий та помічник чергового, решта особового складу, черговий підрозділ, «призначається на тиждень та перебуває у бойовій готовності № 2, під час якої виконує заходи повсякденної діяльності та залучається до заходів бойової підготовки, тобто несе службу згідно встановленого розпорядку дня з одним обмеженням, не повинен покидати пункт постійної дислокації частини місто Білгород-Дністровський. При приведенні чергового підрозділу у бойову готовність № 1 особовий склад у визначений час отримує зброю та боєприпаси, матеріально-технічні засоби (спорядження, запаси, у тому числі продовольство на визначений період) та залежно від обстановки продовжує заходитися у такому стані до початку виконання завдань.
Представник позивача зазначає, що Статутом внутрішньої служби ЗС України встановлені заборони та обмеження, які визначені для особового стаду, який несе бойове чергування.
стаття 340. Командирам чергових сип і засобів заборонено віддавати особовому складові накази, що відволікають його від виконання обов'язків несення бойового чергування.
Особовому складові чергової зміни під час несення бойового чергування заборонено:
передавати будь-кому, хоча б тимчасово, без дозволу командира чергових сил і засобів виконання обов'язків несення бойового чергування;
відволікатися, братися за справи, не пов'язані з виконанням обов'язків несення бойового чергування;
самовільно залишати бойовий пост чи інше місце несення бойового чергування;
виконувати роботу, яка призводить до зниження бойової готовності озброєння, бойової та іншої техніки.
Отже, бойове чергування підрозділу починається з часу приведення його у бойову готовність № 1.
Таким чином з 01.04.2018 року по 08.05.2018 рік за наказами командира військової частини НОМЕР_1 на котлове забезпечення зараховувався особовий склад, який не виконував завдання з бойового чергування та не харчувався через їдальню військової частини три рази на добу. За відповідний період військовою частиною використано 962,80 дободач загальною вартістю 61,82 тис. грн.
Слід також зазначити, що військовою частиною НОМЕР_1 проведено позовну роботу до ПТ УВА щодо визнання протиправним та скасування абзацу 2 пункту 2 пропозицій аудиторського звіту від 01.06.2018 рік № 234/3/3/46-аз в частині зобов'язання прийняти рішення щодо фінансових порушень що призвели до втрат на суму 250,00 тис.грн., а також визнання протиправними дії щодо неприйняття коментарів по зазначеному питанню. Проте, станом на час проведення аудиту рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 року, а також П'ятого апеляційного адміністративного суду скарги військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення.
Таким чином, вартість отриманих та використаних продуктів харчування за охоплений період у кількості 962,80 добовидач вартістю 61,82 тис. грн.. кваліфікується як незаконні видатки.
За аудиторським висновком, встановлено недоліки, які призвели до фінансових порушень на загальну суму 61,82 тис. грн. - безпідставне харчування особового складу призначеного на бойове харчування (не відшкодовано).
У розділі Рекомендації (Пропозиції), вказано, що з метою усунення виявлених порушень та недопущення у майбутньому командуванню частини пропонується: прийняти рішення щодо відшкодування та відшкодувати встановлені під час контрольного заходу збитки в сумі 61,82 тис. грн. що стались внаслідок безпідставного харчування особового складу призначеного на бойове чергування. (а.с.117)
Не погоджуючись з висновками та пропозиціями вищевказаного звіту, командиром військової частини НОМЕР_1 було подано до Південного територіального управління внутрішнього аудиту коментарі (а.с.64-67), за результатами розгляду яких Центральним територіальним управлінням внутрішнього аудиту було складено висновки 20.11.2019 року були складені висновки на коментарі (а.с.10-13), якими коментарі щодо порушень фінансово-бюджетної дисципліни, що призвели до незаконних витрат ресурсів на загальну суму 61,82 тис.грн. не приймаються.
Не погоджуючись з діями Центрального територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України щодо неправомірного неприйняття коментарів військової частини НОМЕР_1 в частині харчування особового складу призначеного на бойове харчування; п. «а» Аудиторського висновку Аудиторського звіту про результати фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01.04.2018 року по 31.08.2019 року від 16.10.2019 року № 234/3/50аз, позивач оскаржив їх у судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 року № 2456-VI (далі - БК України), Порядком утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 року № 1001 «Деякі питання утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» (далі - Порядок - 1001); Стандартами внутрішнього аудиту, затверджені наказом Міністерства фінансів України 04.10.2011 року № 1247 (далі - Стандарти № 1247); Порядком проведення внутрішнього аудиту підрозділами Служби внутрішнього аудиту Збройних Сил України, затверджений наказом Міністра оборони України від 14 листопада 2012 року № 753 «Про організацію діяльності з внутрішнього аудиту та затвердження Порядку проведення внутрішнього аудиту підрозділами Служби внутрішнього аудиту Збройних Сил України» (далі - Порядок № 753); Положенням про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 року № 402 (далі - Положення № 402); постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 затверджено Норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань (далі - Норми № 426); Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджених Законом України № 548-XIV від 24 березня 1999 року (далі - Статут).
Відповідно до п. 3 ст. 26 БК України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх закладах та у підвідомчих бюджетних установах.
Внутрішнім контролем є комплекс заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності бюджетної установи та її підвідомчих установ.
Внутрішнім аудитом є діяльність підрозділу внутрішнього аудиту в бюджетній установі, спрямована на удосконалення системи управління, запобігання фактам незаконного, неефективного та не результативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності бюджетної установи та підвідомчих їй бюджетних установ, поліпшення внутрішнього контролю.
Основні засади здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту та порядок утворення підрозділів внутрішнього аудиту визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пункт 3 абз. 1) Порядку № 1001 у центральному органі виконавчої влади для проведення внутрішнього аудиту утворюється як самостійний підрозділ - структурний підрозділ внутрішнього аудиту (далі - підрозділ).
Відповідно до пунктів 6.6, 6.7, 6.10 Стандартів № 1247 офіційним документом є аудиторський звіт - документ, складений за результатами внутрішнього аудиту, який містить відомості про хід внутрішнього аудиту, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок. До аудиторського звіту додаються рекомендації щодо удосконалення діяльності установи залежно від характеру виявлених проблем.
Аудиторський звіт складається із вступної, аналітичної та підсумкової частин.
Підсумкова частина включає аудиторський висновок.
Аудиторський висновок містить обґрунтовані підсумки за результатами внутрішнього аудиту відповідно до його теми та цілей.
Згідно з пунктами 6.16 та 6.17 Стандартів № 1247 негативний висновок складається у випадках, коли під час внутрішнього аудиту встановлені суттєві порушення. При цьому висновок має чітко відображати зміст цих порушень і в ньому наводяться підтвердження, якими керувався працівник підрозділу внутрішнього аудиту під час підготовки негативного висновку.
Відповідно до п. 6.17 Стандартів № 1247 рекомендації за результатами внутрішнього аудиту повинні містити конструктивні пропозиції про удосконалення тих аспектів діяльності установи, щодо яких проводився внутрішній аудит.
Рекомендації за результатами внутрішнього аудиту повинні бути спрямованими на усунення усіх встановлених недоліків, порушень, відхилень та мати на меті удосконалення діяльності установи.
Рекомендації повинні базуватись на аудиторських висновках, бути адекватними, чітко формулюватись та мати відповідний алгоритм їх застосування.
Рекомендації підписуються керівником аудиторської групи та її членами.
Рекомендації подаються разом із аудиторським звітом.
Відповідно до пунктів 1.8, 1.10, 1.11 Порядку № 753 під час фінансового аудиту оцінюється діяльність підконтрольних суб'єктів щодо законності та достовірності фінансової, бюджетної, податкової, статистичної, внутрішньогосподарської (управлінської) та інших видів звітності, правильності ведення бухгалтерського обліку.
Залежно від цілей аудиту з метою більш повної оцінки діяльності підконтрольних суб'єктів проводяться: змішані аудити, які поєднують дві оцінки (наприклад, фінансовий аудит та аудит відповідності); комплексні аудити, які поєднують фінансовий аудит, аудит відповідності та аудит ефективності.
Строки проведення аудиту ефективності, змішаних та комплексних аудитів становлять до 45 робочих днів, а строки проведення фінансового аудиту та аудиту відповідності - до 30 робочих днів. Ці строки можуть бути продовжені до 15 робочих днів керівником підрозділу Служби в установленому порядку.
До строку проведення аудиту не зараховуються робочі дні, на які його проведення призупинялося або витрачені аудитором (аудиторською групою) на виконання інших завдань (доручень).
Загальна тривалість аудиту ефективності, змішаного та комплексного аудитів не може перевищувати чотирьох календарних місяців, а тривалість 10 фінансового аудиту та аудиту відповідності - трьох календарних місяців.
Пункти 7.3, 7.8 Порядку № 753 офіційними документами є аудиторський звіт та довідка.
Аудиторський звіт складається за результатами аудиту та містить відомості про хід аудиторського дослідження, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок і рекомендації щодо діяльності підконтрольного суб'єкта залежно від характеру виявлених проблем.
Довідка складається за результатами дослідження окремих питань програми аудиту, виконання окремого аудиторського завдання щодо участі в аудиті, збору інформації, зустрічної звірки, інших аудиторських завдань, а також у разі необхідності документування виявлених порушень, за якими слід вжити термінових заходів.
Рекомендації в аудиторських звітах мають стосуватися діяльності підконтрольних суб'єктів, щодо яких виконувалося аудиторське завдання, та/або підпорядкованих їм суб'єктів - у разі їх наявності.
Рекомендації, що стосуються органів, вищих ніж досліджений підконтрольний суб'єкт, включаються до аудиторського звіту, призначеного для відповідних органів військового (господарського) управління та/або керівництва Міноборони, Генерального штабу. У разі недоцільності складання такого звіту за рішенням директора Департаменту зазначені рекомендації направляються у вигляді окремої доповіді (доповідної записки, листа).
У довідках рекомендації можуть не надаватися.
Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 Порядку № 753 скарги в установленому законодавством порядку розглядаються: на дії аудиторів підрозділів Служби - керівниками таких підрозділів, на дії керівників підрозділів Служби, керівників структурних підрозділів Департаменту - директором Департаменту; на дії директора Департаменту - посадовою особою, визначеною Міністром оборони України.
Якщо за результатами розгляду скарги встановлено факт невідповідності офіційної документації, складеної за результатами виконання аудиторського завдання, дійсному стану справ та/або порушення аудитором, керівником підрозділу Служби законодавства, у тому числі Стандартів, що вплинуло на об'єктивність висновків, керівником підрозділу Служби, у якому розглядається скарга, призначається додаткове або повторне аудиторське завдання.
Додаткове аудиторське завдання призначається, якщо попереднє визнано таким, що не повністю розкриває питання його програми, та проводиться тими самими або іншими аудиторами.
Повторне аудиторське завдання призначається, якщо висновки попереднього визнано необґрунтованими або сумнівними, та проводиться аудиторами, які не брали участі у проведенні попереднього аудиторського завдання.
Про факт призначення повторного аудиторського завдання підрозділ Служби інформує директора Департаменту.
Згідно з пунктом 10.3 Порядку № 753 якщо вжитими в період виконання аудиторського завдання заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, до офіційного документа вносяться рекомендації з усунення виявлених порушень та вжиття заходів щодо повного відшкодування втрат і збитків (шкоди) та притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої законодавством. Підконтрольні суб'єкти забезпечують та несуть відповідальність за повноту вжиття заходів реагування на результати аудиторських завдань відповідно до законодавства. Про виконання рекомендацій підконтрольний суб'єкт у визначений строк письмово інформує відповідний підрозділ Служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, які це підтверджують.
Відповідно до пункту 10.8 Порядку № 753 у разі незгоди керівників підконтрольних суб'єктів, відповідальних за діяльність чи керівників вищих за підпорядкованістю органів військового (господарського) управління з наданими за результатами виконання аудиторських завдань рекомендаціями вони в установленому порядку доповідають про це Міністру оборони України.
Міністр оборони України приймає рішення про необхідність виконання рекомендацій або бере на себе ризик їх невиконання.
Відповідно до пп. 2.1 п. 2 Положення № 402, забезпечення військовослужбовців та інших категорій продовольством здійснюється за нормами харчування військовослужбовців Збройних Сил України (далі - норми харчування), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» (із змінами).
Нормами харчування визначені асортимент та кількість продовольства, яке відпускається для харчування однієї людини на добу. Норми харчування діляться на основні (норми № 1 - 6, 9), сухі і бортові пайки (раціони) (норми № 10 - 15). У примітках до норм передбачені додаткові продукти, які видаються відповідним категоріям військовослужбовців та іншим категоріям, які пойменовані в цих примітках. Додаткові продукти водолазам видаються згідно з Переліком категорій водолазів та інших осіб, які забезпечуються харчуванням за рахунок держави (пп. 2.2 п. 2 Положення № 402).
Згідно з пп. 7.10 п. 7 Положення № 402 їжа в їдальнях військових частин готується відповідно до розкладки продуктів. У військових частинах, де особовий склад одержує харчування за нормами харчування № 1 (загальновійськова) та № 3 (морська), гаряча їжа готується і видається три рази на добу - на сніданок, обід і вечерю, а також готується друга вечеря для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за контрактом у дні призначення їх для несення варти (продукти видаються окремо для приготування їжі (другої вечері), яка повинна складатися із гарячої другої м'ясної страви, гарячого солодкого чаю, хліба і масла. Заміну одних продуктів на інші дозволяється проводити згідно з визначеною нормою). Військовослужбовці військової служби за контрактом, призначені до складу добового наряду і для несення варти, забезпечуються харчуванням через їдальні військової частини в дні несення служби безоплатно. Підставою для зарахування на забезпечення харчуванням у даному разі є наказ командира військової частини. Час приймання їжі особовим складом визначається командиром військової частини. Норма харчування при триразовому харчуванні розподіляється відповідно до енергетичної цінності (калорійності) таким чином: на сніданок - 30-35 %, на обід - 40-45 % і на вечерю - 30-20 %. Залежно від умов бойової підготовки і розпорядку дня військової частини розподіл норми може бути змінено командиром військової частини.
З метою забезпечення раціонального харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 затверджено Норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань.
У п. 1 примітки до норми № 1 Норм №426 зокрема зазначено, що за цією нормою за рахунок держави харчуванням забезпечуються: а) військовослужбовці строкової військової служби, за винятком тих, що забезпечуються харчуванням за іншими нормами; військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу військової служби, які проходять військову службу за контрактом в Збройних Силах, крім вихідних, святкових днів та часу перебування у відпустці, тільки обідом з розрахунку 45 відсотків добового набору продуктів за цією нормою, за винятком тих, що забезпечуються харчуванням за іншими підпунктами цього пункту або за іншими нормами. Зазначеним військовослужбовцям на їх бажання за рішенням командира військової частини дозволяється виплачувати грошову компенсацію у розмірі вартості набору продуктів, який видається на приготування обіду; б) військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, працівники, особи рядового, начальницького складу авіації ДСНС, які постійно працюють на аеродромах, полігонах, технічних і стартових позиціях і безпосередньо обслуговують літальні апарати (літаки, вертольоти, планери, екраноплани, мотодельтаплани тощо) та забезпечують їх польоти, за винятком вихідних та святкових днів, крім військовослужбовців офіцерського складу, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, працівників, осіб рядового, начальницького складу авіації ДСНС і які забезпечують у зазначені дні бойове чергування; л) військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у тому числі військовослужбовці Держспецзв'язку, особи рядового, начальницького складу і працівники авіації ДСНС, Національної гвардії під час несення бойового чергування, добового чергування, варти та у разі призначення до складу добового наряду, перебування в польових умовах (в таборах, на навчаннях, маневрах) під час відпрацювання завдань з бойової (навчально-бойової) підготовки, а військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, крім того під час перебування в навчальних військових частинах (центрах). У разі призначення військовослужбовців офіцерського складу, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у тому числі військовослужбовців Держспецзв'язку, осіб рядового, начальницького складу і працівників авіації ДСНС, Національної гвардії на бойове чергування, добове чергування, до складу варти і добового наряду забезпечення за іншими нормами харчування не проводиться.
Відповідно до п. 332 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджених Законом України № 548-XIV від 24 березня 1999 року (далі - Статут) бойове чергування - це виконання бойового завдання. Бойове чергування здійснюється черговими силами і засобами, призначеними від військових частин.
Відповідно до абзацу 3 п. 199 Статуту військові навчання, походи кораблів, бойові стрільби та бойове чергування, несення служби у добовому наряді здійснюються у будь-які дні тижня без обмеження загальної тривалості службового часу.
Бойове чергування організовується командиром військової частини, який відповідає за виконання завдань черговими силами і засобами. Заступники командира військової частини, начальники родів військ і служб відповідають за бойову готовність, забезпечення та підготовку чергових сил і засобів у відповідній частині (п. 333 Статуту). Склад чергових сил і засобів, ступені їх бойової готовності, тривалість, порядок несення бойового чергування, підготовки особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки до чергування і зміна його встановлюються наказом командира військової частини згідно з вимогами цього Статуту, наказами і директивами Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, командувачів видів Збройних Сил України (п. 334 Статуту).
Відповідно до п. 340 Статуту командирам чергових сил і засобів заборонено віддавати особовому складові накази, що відволікають його від виконання обов'язків несення бойового чергування. Особовому складові чергової зміни під час несення бойового чергування заборонено: передавати будь-кому, хоча б тимчасово, без дозволу командира чергових сил і засобів виконання обов'язків несення бойового чергування; відволікатися, братися за справи, не пов'язані з виконанням обов'язків несення бойового чергування; самовільно залишати бойовий пост чи інше місце несення бойового чергування; виконувати роботу, яка призводить до зниження бойової готовності озброєння, бойової та іншої техніки. Звільнення особового складу з військової частини (підрозділу), від якої виділяються чергові сили і засоби (заняття, спортивні й культурно-масові заходи), проводиться із таким розрахунком, щоб забезпечити посилення чергових сил у визначені терміни.
Таким чином бойове чергування є особливим видом чергування, під час якого військовослужбовці зобов'язані невідлучно перебувати на бойовому пості чи іншому місці ведення бойового чергування та відповідно забезпечуються харчуванням у відповідності до Норм.
На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, а саме:
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рекомендації, викладені у звіті органу внутрішнього аудиту, є обов'язковими до виконання, оскільки підконтрольний суб'єкт несе відповідальність за повноту вжиття заходів. Підзаконні нормативно-правові акти Міністерства оборони України, якими регулюється діяльність управлінь внутрішнього аудиту, дають підстави вимагати виконання вказівок за результатами перевірки, які містяться у рекомендаціях до звіту.
Аудиторський звіт надає право вимагати від підконтрольної установи усунення встановлених органом внутрішнього аудиту порушень та одночасно передбачає обов'язок керівника підконтрольної установи виконати таку вимогу та забезпечити вжиття відповідних заходів реагування, направлених на усунення встановлених аудитом порушень, що по суті спростовує твердження про те що його вимоги є лише рекомендаціями та не підлягають обов'язковому виконанню. Невиконання таких вимог може привести до настання зазначених у встановленому Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» порядку наслідків (відповідальності).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 06.11.2016 року у справі № 822/1079/18, постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 02.10.2020 року у справі № 808/1422/17.
Згідно зі змістом заяв сторін по суті справи, сторонами визнаються фактичні обставини справи, зокрема обставини, встановлені в п. «а» Аудиторського висновку Аудиторського звіту про результати фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01.04.2018 року по 31.08.2019 року від 16.10.2019 року № 234/3/50аз.
З урахуванням наданих сторонами документів, наявних в матеріалах справи, у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Тому, згідно з ч. 1 ст. 78 КАС України, зазначені обставини, не підлягають доказуванню.
Отже, спірність позицій сторін в даному випадку полягає у виборі і застосуванні норми права відповідно до встановлених в Аудиторського звіту про результати фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01.04.2018 року по 31.08.2019 року від 16.10.2019 року № 234/3/50аз недоліків щодо зарахування на котлове забезпечення особового складу з порушенням порядку ведення обліку особового складу.
Так, в ході аудиту виявлено зарахування на котлове забезпечення особового складу з порушенням порядку ведення обліку особового складу, що призвело до незаконних витрат бюджетних коштів на загальну суму 61,82 тис. грн.. з ПДВ.
Позивачем не надано до суду накази командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування на бойове чергування із зарахуванням на котлове забезпечення.
Як встановлено Аудиторським звітом, за період з 01.04.2018 року по 08.05.2018 рік за наказами командира військової частини НОМЕР_1 на котлове забезпечення зараховувався особовий склад, який не виконував завдання з бойового чергування та не харчувався через їдальню військової частини три рази на добу. За відповідний період військовою частиною використано 962,80 дободач загальною вартістю 61,82 тис. грн.
При цьому, згідно положень п. 2.2.5 Інструкції з діловодства у ЗСУ, затвердженого наказом Генштабу ЗСУ від 07.04.2017 № 124 командир військової частини має видати наказ про призначення на бойове чергування, а також вимог п. 7.10 Положення про продовольче забезпечення ЗСУ на мирний час, затвердженого наказом Міноборони України від 09.12.2002 року № 402, чітко встановлено, що підставою для зарахування на забезпечення харчуванням є наказ командира військової частини.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.
При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).
Відповідно, суд дійшов висновків, що на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення та доказана правомірність оскаржуваної відмови, надання її відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідно підстав для визнання її протиправною, та відповідно для зобов'язання відповідача вчинити похідні від цієї вимоги певні дії - немає, отже немає підстав для задоволення позову повністю.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову Військова частина НОМЕР_1 до Центрального територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України, за участю третьої особи - Південного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч. І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя П.П. Марин
.