Справа № 420/7113/19
22 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглядаючи за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні заяву представника Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про зупинення провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Тарутинського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними дії та бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 27 листопада 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Тарутинського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
02 грудня 2019 року ухвалою суду позов ОСОБА_2 залишено без руху. Встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою суду від 23 грудня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (вх. №48338/19), відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
21 січня 2020 року усною ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання прийнято до розгляду заяву позивача про зміну (уточнення) позовних вимог (вх.№1792/19).
Ухвалою суду від 03 лютого 2020 року клопотання представника позивача задоволено. Визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23 березня 2020 року зупинено провадження по справі №420/7113/19 до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
08 вересня 2020 року усними ухвалами, внесеними до протоколу судового засідання поновлено провадження у справі та залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державну міграційну службу України.
03 березня 2020 року представником позивача до суду за вх. №9931/20 подано заяву про зміну позовних вимог, в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції:
1. Визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України як розпорядника Єдиного державного демографічного реєстру щодо знищення (видалення, анулювання) інформації (файлу) персональних даних на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (заява ОСОБА_1 від 16.01.2020 до Державної міграційної служби України), яка зберігається в Єдиному державному демографічному реєстрі, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження, стать, ідентифікаційний номер, місце народження, місце проживання, відцифровані відбитки пальців рук, відцифроване обличчя, відцифрований підпис, у тому числі знищення (видалення) унікального номеру запису у реєстрі;
2. Зобов'язати Державну міграційну службу України як розпорядника Єдиного державного демографічного реєстру знищити (видалити, анулювати) інформацію (файл) персональних даних на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зберігається в Єдиному державному демографічному реєстрі, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження, стать, ідентифікаційний номер, місце народження, місце проживання, відцифровані відбитки пальців рук, відцифроване обличчя, відцифрований підпис, у тому числі знищити (видалити) унікальний номер запису у реєстрі;
3. Визнати протиправними дії Тарутинського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповіді №5145-431/5145.1-19 від 25.07.2019, №5145-18/5145.1-20 від 09.01.2010);
4. Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області організувати роботу з оформлення та видачі, а територіальний підрозділ - Тарутинський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 08 вересня 2020 року визначено розгляд справи №420/7113/19 почати спочатку за правилами загального позовного провадження. Прийнято до провадження заяву представника ОСОБА_1 про зміну позовних вимог.
06 жовтня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу №420/7113/19 до судового розгляду по суті.
До суду 22 жовтня 2020 року від представника Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області за вх. №ЕП/17948/20 надійшла заява про зупинення провадження у справі у зв'язку з посиленням та запровадженням карантину у місті Одесі, а саме входження до помаранчевої зони ризику.
Розглядаючи заяву представника Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.
11.03.2020 року Рада суддів України звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.
Суд зазначає, що постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291, від 04.05.2020 № 343 термін дії карантину неодноразово продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» у пункті 1 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
22 липня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова №641), якою установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (п.1).
У пунктах 2 та 3 вказаної постанови зазначено, що залежно від епідемічної ситуації в регіоні або районі чи місті обласного значення (далі - окремі адміністративно-територіальні одиниці регіону) встановлюється «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки). Рівень епідемічної небезпеки встановлюється за результатом оцінки епідемічних показників та визначається рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке розміщується на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://covid19.gov.ua).
Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій раз на сім днів приймає рішення про встановлення на території регіону або окремих адміністративно-територіальних одиниць регіону рівня епідемічної небезпеки «жовтий», «помаранчевий» або «червоний». Рішення про послаблення «червоного», «помаранчевого» та «жовтого» рівня епідемічної небезпеки не може бути переглянуто раніше ніж через 14 днів з дня встановлення такого рівня епідемічної небезпеки (п.6 Постанови №641).
Протоколом №35 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 09 жовтня 2020 року визначено:
«Встановити з 00 годин 12 жовтня 2020 р. «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 у, зокрема, Одеській області - у містах Одесі, Біляївці, Ізмаїлі, Чорноморську, Теплодарі та у Березівському, Овідіопольському, Подільському, Татарбунарському районах».
Відповідно до пп.1 п.14 Постанови №641 на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки, додатково до протиепідемічних обмежень, передбачених для «зеленого» та «жовтого» рівня епідемічної небезпеки, забороняється проведення масових (культурних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів за участю більш як 20 осіб (у разі проведення заходів з кількістю учасників до 20 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра).
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 32 цього Закону обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб. Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до одужання.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.
Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов'язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.
При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов'язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов'язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.
Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зважаючи на вищевикладені висновки суду, суд вважає за необхідне, застосувавши аналогію положення закону п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України, що є найбільш приближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України та Одеської області, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, задля захисту життя та здоров'я учасників справи, зупинити провадження по справі до послаблення Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій своїм рішенням «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки.
Керуючись ст.ст. 83, 180, 236, 241, 248, 256 КАС України, суд,-
Заяву представника Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області - задовольнити.
Зупинити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Тарутинського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними дії та бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - до прийняття Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій рішення про послаблення «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Вовченко