Справа № 420/1304/20
22 жовтня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючего судді Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 31.03.2020 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 року у справі № 420/1304/20 задоволено позов ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Визнано протиправним та скасовано рішення Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 12.11.2019 року № 547/о-VII в частині відмови у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,4000 га на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області;
Зобов'язано Лиманську сільську раду Татарбунарського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,4000 га на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, з урахуванням встановлених судом обставин.
В іншій частині позову - відмовлено.
Рішення набрало законної сили 07.08.2020 року.
07.08.2020 року за заявою позивача судом видано виконавчий лист.
13.10.2020 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення, з огляду на яку, представник позивача просить суд зобов'язати Лиманську сільську раду Татарбунарського району Одеської області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а у разі невиконання - накласти штраф.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що незважаючи на набрання законної сили судовим рішенням по справі, відповідач добровільно рішення суду не виконує, у зв'язку із чим позивач звернувся до Татарбунарського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про відкриття виконавчого провадження. Проте, відповідач не виконує рішення суду навіть на вимогу державного виконавця.
Від позивача та третьої особи надійшли заяви про розгляд клопотання без їх участі.
Представник відповідача надав клопотання про відкладення засіданні, оскільки на його думку справа належить до розгляду у відкритому судовому засіданні через її підвищену актуальність.
Суд зазначає, що справа № 420/1304/20 розглянута судом ще 31.03.2020 року, а дане судове засідання призначене для розгляду клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду, яке відповідач отримав засобами поштового зв'язку 07.04.2020 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.
У зв'язку із викладеним, суд вважає клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання необґрунтованим та таким, що до задоволення не належить.
Суд розглянув заяву позивача, дослідив матеріали справи в частині заявленого клопотання та робить наступні висновки.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду по справі № 800/592/17, відповідно до якої встановлення судового контролю може здійснюватися й після завершення розгляду справи.
Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Суд встановив, що відповідно до постанови Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25.08.2020 року ВП № 62874700 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 420/1304/20 від 07.08.2020 року.
Законом України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень суду, які орган виконавчої служби застосовує у випадку невиконання рішення суду у добровільному порядку.
Суд зазначає, що держава забезпечує виконання судових рішень, що виявляється у існуванні окремого державного інституту, який передбачає виконання рішень суду, що набрали законної сили у примусовому порядку у випадку невиконання боржниками таких рішень у добровільному порядку.
Таким чином, на думку суду, враховуючи, що у Татарбунарському районному відділі ДВС Південного міжрегіонального управління Міністесртва юстиції (м. Одеса) перебуває на виконанні виконавчий лист № 420/1304/20 від 07.08.2020 року та рішення суду у даній справі може бути виконане у примусовому порядку на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження», а також враховуючи те, що встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення є правом суду, а не обов'язком, суд вважає, що в задоволенні клопотання позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 293, ч.1 ст.370, ч.1 ст.382 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Суддя Н.В. Бжассо