22 жовтня 2020 р. № 400/4046/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54001
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Головне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
про:визнання протиправною та скасування постанови від 26.11.2018 ВП № 57754697,
Позивач звернувся до суду з позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання неправомірною та скасування постанови від 26.11.2018 про відкриття виконавчого провадження № 57754697 з примусового виконання вимоги про сплату боргу(недоїмки) від 06.08.2018 № Ф-11728-17У.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем протиправно відкрито виконавче провадження на підставі вимоги від 06.08.2018, оскільки у стягувача закінчився 3-х місячний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Також позивач зазначає, що у вимозі зазначено прізвище ОСОБА_1 , місце проживання якого АДРЕСА_2 ,а державним виконавцем здійснюються виконавчі дії стосовно ОСОБА_1 , який з 03.10.2014 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Виконавчі дії відповідачем здійснюються у відношенні особи, яка не є боржником за виконавчим документом.
Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки при відкритті виконавчого провадження стягувачем строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не пропущений.
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Головне правління ДПС у Миколаївській області, пояснень суду не надала.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд встановив:
Головне управління ДФС у Миколаївській області надіслало відповідачу заяву про прийняття до виконавчого провадження вимогу № Ф-11728-17-У від 06.08.2018. У супроводжувальному листі зазначена дата-25.10.2018. Вхідний штамп відповідача свідчить, що лист із вимогою надійшли до ДВС 21.11.2018.
Постановою від 26.11.2018 державним виконавцем відкрито виконавче провадження № ВП № 57754697 з примусового виконання вимоги № Ф-11728-17-У від 06.08.2018 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса, АДРЕСА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_1 - 4 914,36 грн.
У вимозі зазначено, у.п.5, що вимога набрала чинності 19.09.2018.
Відповідно до Закону України « Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами(ст.3 Закону України № 1404).
У виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання (ст.4 Закону України « Про виконавче провадження»).
Відповідно до ст.12 Закону України « Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Вимога № Ф-11728-17У прийнята 06.08.2018.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
У п.5 вимоги зазначено, що вимога стала узгодженою -набрала чинності 19.09.2018.
Статтею 12 Закону України « Про виконавче провадження» зазначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання, за якими стягувачем є держава або державний орган протягом трьох місяців після набрання ним законної сили.
Відтак, ДФС мала права пред'явити вимогу до виконання протягом 3 місяців після того, як вимога набрала чинності, до 19.12.2018.
Постановою від 26.11.2018 відкрито виконавче провадження.
Таким чином, стягувачем не пропущений строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, тому підстави відповідно до п.2 ч.4 ст.4 Закону України « Про виконавче провадження» №1404 від 02.06.2016 повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, у відповідача відсутні.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України « Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначена адреса боржника , яка міститься у виконавчому документі- вимозі від 06.08.2018: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п.42.3 ст.42 Податкового Кодексу України, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Довідка з Єдиного державного реєстру фізичних осіб та фізичних осіб підприємців свідчить, що позивач 11.09.2007 зареєстрований як фізична особа-підприємець та адреса у реєстрі зазначена: АДРЕСА_2 , 13.08.2020 позивач подав заяву про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Позивач не надав суду доказів, що він повідомив ДФС про зміну адреси, тому державний виконавець відповідно до вимог ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» надіслав постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою зазначеною у виконавчому документі.
Стосовно того, що виконавчі дії здійснюються у відношенні особи, яка фактично не є боржником за виконавчим провадженням, суд зазначає наступне.
Позивач у позові просить тільки скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.11.2018, будь-які дії державного виконавця ним не оскаржуються.
Посилання позивача на те, що у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено прізвище боржника ОСОБА_1 , а у позивача прізвище ОСОБА_1 , тому позивач вважає, що він не є боржником у виконавчому провадженні, не приймається судом до уваги, оскільки інші дані, які зазначені стосовно боржника у спірній постанові: дата народження, адреса проживання, код РНОКПП належать позивачу ОСОБА_1 .
За таких обставин, помилка в двох літерах прізвища позивача не може свідчить, що виконавче провадження відкрито відносно іншої особи, оскільки по інших персональних даних можна ідентифікувати боржника , яким є позивач по справі.
Відповідно до ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач не довів суду належними доказами, що постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною та прийнято з пропуском строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, тому позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 35065742) про визнання протиправною та скасування постанови від 26.11.2018 ВП № 57754697 - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко