23 жовтня 2020 р.Справа №675зп-20/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до подачі позовної заяви, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Відповідачем позивач зазначив: Державний реєстратор Комунального підприємства «Центр правової допомоги та реєстрації» Мельник Дмитро Сергійович, третьою особою - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп».
У вказаній заяві про забезпечення позову, позивач просить заборонити будь-яким підприємствам, установам, організаціям, органам влади, органам місцевого самоврядування, нотаріусам, реєстраторам, іншим особам, уповноваженим на виконання функцій держави, місцевого самоврядування або функцій державного реєстратора - вчиняти будь які дії, в тому числі реєстраційні дії. здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, вносити будь які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо нерухомого майна, яке на праві приватної власності належить мені ОСОБА_1 , а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.
Згідно частини 4 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VІ.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову справляється судовий збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 грн.
Отже, у 2020 році за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 630,60 грн. (0,3 х 2102,00 грн).
Натомість, позивач при поданні заяви про забезпечення позову не сплатив судовий збір, відповідні докази сплати до суду не надав.
Надану до заяви квитанцію про сплату судового збору №33477 від 22.10.2020р. суд не приймає до уваги, оскільки за призначенням оплата здійснена за позовом та реквізитами до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог частини четвертої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, КАС України містить пряму норму закону щодо повернення без розгляду заяви про забезпечення позову у разі відсутності належних доказів сплати судового збору за її подання та виключень з такої норми не передбачено.
Крім того, суд звертає увагу, що вказана заява надійшла на електронну адресу суду.
Згідно ст. 18 КАС України, позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з ч. 7, 8 ст. 44 КАС України - документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Судом встановлено, що подана заява не скріплена електронним цифровим підписом заявника, що підтверджується актом Відділу аналітики та судової статистики №1137 від 22.10.2020р.
Закон України "Про електронні довірчі послуги" (далі - Закон №2155-VIII) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Метою цього Закону є врегулювання відносин у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.
Статтею 2 Закону №2155-VIII передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб'єктами владних повноважень у процесі надання, отримання електронних довірчих послуг, процедури надання цих послуг, нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також основні організаційно-правові засади електронної ідентифікації.
Законами України можуть встановлюватися особливості правового регулювання надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації в певних сферах суспільних відносин.
Пунктом 8 ч.1 ст.1 Закону №2155-VIII визначено, що електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.
Таким чином, судом встановлено, що заява позивача про забезпечення позову не скріплена електронним цифровим підписом заявника, тобто, заяву не підписано, тому суд робить висновок, що заява подана без додержання вимог ч.1 ст.167 КАС України.
Ураховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 152, 154, 167, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до подачі позовної заяви,- повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Суддя Н.В. Турлакова