22 жовтня 2020 року Справа 160/13303/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Едуард Олегович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання УБД, третя особа - Широківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною діяльності,-
19 жовтня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання УБД, тертя особа - Широківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки з вимогами в яких зазначено:
- визнати протиправною діяльність Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визначення УБД. Суду мною надані документи які підтверджують, що з 12 січня 1970 року по 30 квітня 1972року, військова частина НОМЕР_1 в якій я служив, а саме ЕМ «Безотказний» три Бойові служби находилась в ОАР (Єгипет) де в той час була війна, і виконував бойову задачу по наданю допомоги військовим силам Єгипта, що дає мені право отримати статус УБД. Вважаю, що підстав для відмови у визнанні за мною вказаного статусу відповідач не мав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.
Так, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно пунктів 4, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Вимоги про зобов'язання вчинити певні дії розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, який має бути відображений у складі позовних вимог.
В прохальній частині позову позивач просить - визнати протиправною діяльність Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визначення УБД. Суду позивачем надані документи які підтверджують, що з 12 січня 1970 року по 30 квітня 1972року, військова частина НОМЕР_1 в якій він служив, а саме ЕМ «Безотказний» три Бойові служби находилась в ОАР (Єгипет) де в той час була війна, і виконував бойову задачу по наданю допомоги військовим силам Єгипта, що дає позивачу право отримати статус УБД. Вважає, що підстав для відмови у визнанні за ним вказаного статусу відповідач не мав.
Проте таке формулювання позовних вимог не відповідає вимогам частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить предмету спору, що оскаржується: рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якими порушені права та інтереси позивача, відновлення (захист) яких має бути здійснено шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Так, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
Заявляючи вимоги про зобов'язання вчинити певні дії, позивач не вказує, які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та зумовили необхідність звернення з даним позовом до суду.
З огляду на викладене позивачу слід подати виправлену позовну заяву із уточненням змісту позовних вимог, де в прохальній частині позову має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню, та викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання УБД, третя особа - Широківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною діяльності - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду та для сторін позовної заяви в новій редакції, оформленої у відповідності до вимог частини першої статті 5, статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з уточненням в прохальній частині позову які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню, та викладенням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.О. Юрков