15 вересня 2020 року Справа № 160/6818/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу реклами Кам'янської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу реклами Кам'янської міської ради, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу реклами Кам'янської міської ради № 01-14/123 від 17.02.2020.
- зобов'язати відділ реклами Кам'янської міської ради повторно розглянути заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 26.04.2018 № 62-2018, №63-2018, №64-2018, №66-2018, №67-2018 щодо продовження строку дії дозволів № 62 від 04.03.2013 року, № 63 від 04.03.2013, № 64 від 04.03.2013, № 66 від 04.03.2013, № 67 від 04.03.2013 на розміщення зовнішньої реклами в місті Кам'янське (колишнє Дніпродзержинськ) строком на п'ять років.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі рішення виконкому Дніпродзержинської міської ради від 26.02.2013 №51 йому було надано дозволи №62, №63, №64, №66, №67 на розміщення зовнішньої реклами - рекламних щитів. Відповідачем продовжено строк дії дозволів по 04.03.2018, 04.06.2018 та 04.12.2018. Не погодившись з такими строками продовження, позивач оскаржив рішення міської ради в судовому порядку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі №0440/7126/18 зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про продовження строку дії дозволів. За результатами повторного розгляду заяви позивача, відповідач листом від 02.09.2019 №01-14/470 відмовив позивачу у продовженні строку дії дозволів. Позивач також не погодився з рішенням відповідача № 01-14/470 від 02.09.2019 та оскаржив дане рішення в судовому порядку. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 12.12.2019 по справі № 160/9341/19 скасував чергову відмову відповідача та зобов'язав його повторно розглянути його заяву про продовження строку дії дозволів. Однак відповідач втретє рішенням № 01-14/123 від 17.02.2020 відмовив в продовженні строку дії дозволів № 62, 63, 64, 66, 67 на розміщення зовнішньої реклами, не погоджуючись з яким позивач звернувся із даним позовом, в якому просить визнати його протиправним та скасувати.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву або будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надав, ухвалу про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви з додатками отримав 28.07.2020р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, про причини неподання відзиву суд не повідомив.
На підставі ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до пункту 3 Розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.
Першим днем для прийняття рішення по даній справі є 13.09.2020 - вихідний день (неділя), також припадає на період перебування судді у відпустці, у зв'язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем - 15.09.2020р.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ААБ № 333834 від 17.05.2011р., ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець 14 липня 1995р.
Судом встановлено, рішенням виконкому Дніпродзержинської міської ради від 26.02.2013 №51 позивачу видано дозволи №62, №63, №64, №66, №67 на розміщення зовнішньої реклами - рекламних щитів, що розташовані в АДРЕСА_1 , навпроти будинку №75; Баглійський район, пр.Ювілейний, навпроти будинку № 65; АДРЕСА_2 .
Згодом строк дії Дозволів №62, №63, №64, №66, №67 неодноразово продовжувався по 04.03.2018, 04.06.2018, 04.12.2018.
26 квітня 2018 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо продовження строку дії вищезазначеного дозволу на розміщення зовнішньої реклами на 5 років.
Рішенням Відділу реклами Кам'янської міської ради № 01-14/13 від 18.05.2018 року відповідачем строк дії вищевказаних дозволів був продовжний на 6 місяців, а саме: з 04.06.2018 року до 04.12.2018р.
Позивач, не погодившись з рішенням відділу реклами Кам'янської міської ради від 18.05.2018 №01-14/13 в частині продовження строку дії дозволів №62, №63, №64, №66, №67 до 04.12.2018, оскаржив таке рішення в судовому порядку. Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі №0440/7126/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 визнано протиправним та скасовано рішення від 18.05.2018 №01-14/13 в частині продовження терміну дії дозволів від 04.03.2012 №62, №63, №64, №66, №67, на розміщення зовнішньої реклами в місті Кам'янське до 04.12.2018. Зобов'язано відділ реклами Кам'янської міської ради повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 від 26.04.2018 щодо продовження строку дії дозволів від 04.03.2013 на розміщення зовнішньої реклами в місті Кам'янське №62, №63, №64, №66, №67 строком на п'ять років до 04.06.2023 року.
Позивач 21.03.2019 листом №09-2019 звернувся до відповідача з заявою про виконання рішення суду.
На виконання вищевказаного рішення суду відповідач повторно розглянув заяви позивача про продовження строку дії дозволів № 62, 63, 64, 66, 67 та повторно своїм рішенням у вигляді листа № 01-14/470 від 02.09.2019 відмовив в продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.
Так, листом від 02.09.2019 №01-14/470 “Про продовження строку дії дозволів” повідомлено позивача про те, що строк дії вказаних вище дозволів на розміщення зовнішньої реклами продовженню не підлягає. Відмова мотивована тим, що розміщення рекламних засобів за вказаними адресами не відповідає вимогам до зовнішньої реклами. Так, відповідач в листі вказує, що відповідно до пункту 8.1.1 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м.Кам'янському, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 26.07.2017 №206, розміщення зовнішньої реклами провадиться на підставі дозволів, виданих у встановленому порядку, згідно з укладеним договором на тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів (щодо місць, які перебувають у комунальній власності) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів міського середовища та додержанням правил техніки безпеки, правил благоустрою території міста. Відповідач зазначає, що при перевірці вказаних рекламних конструкцій встановлено, що вони розміщуються не у відповідності до визначених у дозволі місця розташування рекламного засобу та з порушенням визначених ескізом розмірів рекламного засобу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача № 01-14/470 від 02.09.2019 позивач оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 по справі № 160/9341/19, визнано протиправним та скасовано рішення відділу реклами Кам'янської міської ради від 02.09.2019 №01-14/470. Зобов'язано відділ реклами Кам'янської міської ради повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо продовження строку дії дозволів від 04.03.2013 №62, №63, №64, №66 та №67 на розміщення зовнішньої реклами в місті Кам'янське строком на 5 років.
Згідно комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» (КП «ДСС») встановлено, що рішення суду по справі № 160/9341/19 не оскаржувалося та набрало законної сили 12 січня 2020 року.
Оскаржуваним рішенням № 01-14/123 від 17.02.2020 відповідач відмовив позивачу в продовженні строку дії дозволів № 62, 63, 64, 66, 67 на розміщення зовнішньої реклами.
У вказаному рішенні зазначено: за результатами проведеної перевірки ФОП ОСОБА_1 скеровано попередження про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами від 19.08.2019 №62-П щодо необхідності здійснити дії з усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, виявлених під час перевірки, та визначено строк для їх усунення до 29.08.2019.
Вказане попередження направлялося на адресу ФОП ОСОБА_1 в рамках проведеної перевірки, а також надавалося ФОП ОСОБА_1 разом з відзивом на позовну заяву у справі .N1; 160/9341/19.
У попередженні визначено перелік недоліків, які необхідно усунути розповсюджувачу зовнішньої реклами для вирішення питання продовження строку дії вищевказаних дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а саме:
- АДРЕСА_1 (дозвіл №62): Рекламний засіб фактично має висоту опори 2770 мм, в той час як у ескізі зазначено її висоту 3000 мм.
- Баглійський район, просп.Ювілейний, навпр. б. №75 (дозвіл №63): Рекламний засіб фактично має висоту опори 3150 мм, в той час як у ескізі зазначено її висоту 3000 мм.
- Баглійський район, просп.Ювілейний, р-н. буд. .№65 (дозвіл №64): Рекламний засіб фактично має висоту опори 2880 мм, в той час як у ескізі зазначено її висоту 3000 мм.
- Баглійський район, просп.Конституції, р-н зупинки «Південна» (дозвіл №66) Рекламний засіб фактично має висоту опори 2930 мм, в той час як у ескізі зазначено її висоту 3000 мм. Фундаментний блок не заглиблено як те визначено ескізом та має висоту 430 мм та ширину 1920/2560 мм.
- АДРЕСА_2 (дозвіл ,№67)
Рекламний засіб не відповідає зазначеному в топогеодезичному знімку місцевості (М1:500) місцю розташування рекламного засобу на 1,5 метрів. Рекламний засіб фактично має висоту опори 2910 мм, в той час як у ескізі зазначено її висоту 3000 мм. Фундаментний блок не заглиблено як те визначено ескізом та має висоту 420 мм та ширину 1760/2330 мм.
У визначений вищевказаним попередженням строк виявлені порушення усунуті не були.
Під час судового розгляду справи ФОП ОСОБА_1 також не вчинено жодних дій щодо усунення перелічених порушень шляхом звернення до відділу реклами міської ради за відповідним погодженням робочого органу про тимчасове користування міською територією для проведення робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу. За результатами одержання вказаного погодження робочого органу ФОБ Буз І.Д. одержує право на проведення відповідних робіт з перенесення рекламної конструкції, її фундаменту, або ж проведення демонтажу рекламного засобу та монтажу рекламного засобу в тому форматі, який визначено ескізом, що є невід'ємною частиною дозволу на розміщення зовнішньої реклами.
На цей час жодних дій з усунення вищевказаних порушень ФОП ОСОБА_1 вчинено не було.
Листом вих.№10/2020 від 24.02.2020р. позивач звернувся до відповідача в якому просив, з метою усунення непорозумінь та помилок, що можуть мати місце в діях будь-якої зі сторін надати йому копію акту перевірки дотримання вимог нормативних актів, що регулюють питання розміщення зовнішньої реклами по рекламним засобам, передбаченим дозволами №№ 62, 63, 64, 66, 67 та провести перевірку разом із ним, власником рекламних засобів, та залученням відповідного фахівця-експерта для встановлення реальних обставин.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 13 пункту “а” частини першої статті 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні” надання дозволу на розміщення реклами, належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад як повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.
У відповідності до положень статті 1 Закону України “Про рекламу” (далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Частиною першою статті 16 Закону України “Про рекламу” визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною другою статті 16 Закону України “Про рекламу” зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.
Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений у частинах 3 і 4 вказаної статті Закону, та є вичерпним.
Отже, отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою у розумінні статті 1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного закону.
Аналогічного висновку дійшов і Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у своїй постанові від 15.01.2020р. у справі 826/14327/16 (адміністративне провадження №К/9901/43553/18).
Абзацом 2 частини першої статті 4-1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” передбачено, що порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067, встановлено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.
Відповідно до пунктів 3 та 5 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 року, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами. У процесі регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами робочим органом залучаються на громадських засадах представники галузевих рад підприємців, об'єднань громадян та об'єднань підприємств, які провадять діяльність у сфері реклами.
Згідно з пунктом 6 зазначених Типових правил, до повноважень робочого органу, зокрема, належить, в тому числі, розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні.
Відповідно до пункту 22 Типових правил у наданні дозволу може бути відмовлено у разі, коли: оформлення поданих документів не відповідає встановленим вимогам; у поданих документах виявлені завідомо неправдиві відомості. Перелік підстав для відмови у наданні дозволу є вичерпним. Рішення про відмову у наданні дозволу може бути оскаржене в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з пунктом 29 Типових правил строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.
У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами. Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.
Пункти 22 та 29 Типових правил розміщення зовнішньої реклами було виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1173 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності”.
Проте постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року у справі № 826/2002/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року, визнано незаконними з моменту прийняття та скасовано пункт 8 змін, що вносилися до постанови Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1173 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності”.
Відповідно до Законів України “Про рекламу”, “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” та постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067 “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами” (зі змінами та доповненнями), керуючись ч.6 ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, рішенням виконавчого комітету Кам'янскої міської ради № 206 від 26.07.2017 року затверджено Порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Кам'янському (далі - Порядок № 206)
Пунктом 4.3 Порядку № 206 встановлено, що строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу через департамент муніципальних послуг та регуляторної політики розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. До заяви додається примірник оригіналу дозволу розповсюджувача зовнішньої реклами для внесення відповідних змін у дозвіл. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.
Строк дії дозволу не підлягає продовженню у разі наявності у розповсюджувача зовнішньої реклами заборгованості з оплати за тимчасове користування цим або іншим місцями розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності, та у разі невідповідності подальшого розташування рекламного засобу на цьому місці вимогам до зовнішньої реклами.
Відповідно до пункту 3.22 № 206 дозвіл надається на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що робочий орган може за результатами розгляду заяви прийняти одне з двох рішень: про продовження строку дії дозволів або про відмову у такому продовженні. Можливість вчинення інших дій або прийняття рішень за результатами розгляду заяви рекламорозповсюджувача про продовження строку дії дозволів законодавством не передбачена.
Отже, продовження терміну дозволу - це адміністративна процедура, що виконується під час дії дозволу, яка дозволяє власнику свідоцтва продовжувати здійснювати право, що надається дозволом, протягом наступного чітко визначеного періоду, внаслідок виконання певних вимог.
При цьому, на підставі відповідної заяви може бути прийняте рішення про продовження строку дії дозволів, а строком, протягом якого позивачу надається право на розміщення зовнішньої реклами, є 5 років, за умови відсутності у заяві меншого строку, оскільки, як при отриманні дозволу, так і при продовженні терміну дії дозволу, особі надається відповідне право.
Частиною п'ятою статті 4-1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.
Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
Підпунктом 3.26 Порядку № 206 визначено виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу, а саме у разі:
- невідповідності оформлення наданих документів встановленим вимогам;
- виявлення у наданих документах свідомо неправдивих відомостей;
- невідповідності вимогам оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами.
Разом з тим, пунктом 4.3 Порядку № 206 встановлено, що строк дії дозволу не підлягає продовженню у разі наявності у розповсюджувача зовнішньої реклами заборгованості з оплати за тимчасове користування цим або іншим місцями розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності, та у разі невідповідності подальшого розташування рекламного засобу на цьому місці вимогам до зовнішньої реклами.
Як слідує з аналізу наведених вище правових норм, перелік підстав для продовження строку дії дозволу, визначений Порядком № 206, є вичерпний та не підлягає розширеному тлумаченню. При цьому, відмова у продовженні дії дозволів, з підстав, не визначених у законі, не допускається.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.10.2018 року у справі № 813/4989/17.
Одночасно з цим, розділом 7 Порядку № 206 встановлені вимоги до оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами:
“7.1. Нестаціонарні пересувні рекламні засоби (рекламні причепи, причепи з рекламними конструкціями, автомобілі з рекламними конструкціями на даху і в кузові тощо) можуть бути розміщені на території міста лише у спеціально відведених зонах, місцезнаходження яких, розміри та умови розміщення на них, затверджуються окремим рішенням виконавчого комітету міської ради.
У разі розташування нестаціонарних пересувних засобів поза межами затверджених зон розміщення, такі рекламні засоби підлягають демонтажу шляхом евакуації згідно норм та правил чинного законодавства та на підставі положення про порядок демонтажу.
7.2. Розміщення зовнішньої реклами має ґрунтуватись на таких загальних принципах:
- урахуванні соціально-психологічних умов сприйняття рекламних засобів;
- збереженні візуальної цілісності рекламного простору;
- пріоритетності архітектури забудови, що оточує, та її естетичної цілісності;
- просторової взаємодії рекламних засобів і навколишнього міського середовища;
- відповідності змісту, форми, фізичних розмірів, стильових характеристик, матеріалів, кольорового рішення, освітлення рекламного засобу архітектурно-просторовим особливостям конкретного місця, його соціально-політичному, історико-культурному та містобудівному статусу;
- урахуванні особливостей зорового сприйняття об'єктів зовнішньої реклами пішоходами, а також пасажирами міського транспорту;
- зменшенні розмірів та кількості рекламних засобів від периферії до центру міста.
7.3. Упровадження оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами повинно здійснюватися за єдиними принципами візуальної організації елементів рекламних засобів (кольорографічних, композиційно-пластичних, об'ємна-просторових, розмірно-модульних характеристик) та використання його для формування художньо-декоративного образу міського середовища.
7.4. Загальні естетичні вимоги до рекламних засобів: естетична гармонізація з візуальними характеристиками міського середовища; масштабність стосовно людини та елементів міського середовища; образна, стильова та декоративна виразність; цілісність композиційного та об'ємна-пластичного вирішення; кольорографічна підпорядкованість; функціональна та технологічна відповідність; об'ємна-просторова та композиційна обґрунтованість розташування; внутрішнє освітлення.
7.5. Соціальна реклама, а також інформація, яка висвітлює загальнодержавні та загальноміські події, заходи, свята та зміст якої не містить комерційний характер, за зверненням робочого органу розміщується розповсюджувачем зовнішньої реклами”.
Розділом 8 Порядку № 206 визначені вимоги до зовнішньої реклами:
“8.1.1. Розміщення зовнішньої реклами провадиться на підставі дозволів, виданих у встановленому порядку, згідно з укладеним договором на тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів (щодо місць, які перебувають у комунальній власності) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів міського середовища та додержанням правил техніки безпеки, правил благоустрою території міста.
8.1.2. Проведення робіт, пов'язаних з розташуванням рекламних засобів на території міста, здійснюється відповідно до вимог, встановлених у цьому Порядку.
8.1.3. Монтаж (демонтаж) рекламних засобів здійснюється спеціалізованими підприємствами, установами та організаціями з додержанням вимог техніки безпеки.
Монтаж засобів зовнішньої реклами на будівлях і спорудах виконується за вимогою робочого органу після проведення технічної експертизи їх витривалості при додатковому навантаженні від рекламного засобу.
Розташування дахових рекламних засобів та складних великорозмірних рекламних засобів без попередньої технічної експертизи спеціалізованих підприємств, установ та організацій забороняється.
8.1.4. Виконання земляних і будівельно-монтажних робіт для монтажу (реконструкції, демонтажу) засобів зовнішньої реклами або улаштування їх фундаментів і мереж електропостачання здійснюється щодо місць, які перебувають у комунальній власності, на підставі письмового погодження робочого органу, який видається після звернення розповсюджувача зовнішньої реклами, що має дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, з обов'язковим відновленням благоустрою місця робіт (території, споруди) у визначений дозволом строк. Підключення рекламних засобів до існуючих мереж зовнішнього освітлення здійснюється відповідно до вимог, передбачених чинним законодавством.
8.1.5. Розташування рекламних засобів у межах охоронних зон інженерних комунікацій дозволяється за погодженням з утримувачем зазначених комунікацій.
8.1.6. Розміщення засобів зовнішньої реклами поблизу перехресть, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування погоджується з територіальним органом Національної поліції (Державним органом з безпеки дорожнього руху) для забезпечення видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування. Виносні рекламні засоби не повинні заважати проходу пішоходів.
8.1.7. У місцях, де проїжджа частина межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.
8.1.8. Розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках історії та архітектури і в межах зон охорони таких пам'яток дозволяється за погодженням з органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках містобудування та архітектури, а також в межах їх охоронних зон обмежено збереженням зовнішнього вигляду архітектурно-історичних ансамблів.
8.1.9. Розміщення зовнішньої реклами в межах об'єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з органом виконавчої влади у сфері охорони об'єктів природно-заповідного фонду.
8.1.10. Забороняється розташовувати рекламні засоби:
- на пішохідних доріжках та алеях, якщо це перешкоджає вільному руху пішоходів;
- на висоті менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини.
8.1.11.Після закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами розповсюджувач зовнішньої реклами протягом строку, встановленого у договорі про тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів (п'яти календарних днів), повинен:
- здійснити демонтаж рекламного засобу з укладанням акта демонтажу;
- відновити пошкоджені під час монтажу (демонтажу) або експлуатації рекламного засобу тверде покриття, зелені насадження, фасади, дахи будинків і споруд, вивезти сміття та залишки матеріалів, які залишилися після проведення робіт.
8.1.12.У разі скасування у встановленому порядку дозволу на розміщення зовнішньої реклами розповсюджувач зовнішньої реклами повинен виконати вимоги, зазначені у пункті 8.1.11. цього Порядку.
8.1.13. У разі відмови від подальшого розміщення зовнішньої реклами в період до закінчення строку дії дозволу розповсюджувач зовнішньої реклами повинен надати робочому органу письмову заяву про скасування дозволу у зв'язку з цією відмовою.
8.1.14. Розміщення зовнішньої реклами без дозволів у разі закінчення терміну дії дозволів або їх скасування вважається самовільним, а рекламні засоби підлягають демонтажу в порядку, встановленому виконавчим комітетом міської ради.
8.2.Вимоги до засобів зовнішньої реклами:
8.2.1. Проектну документацію на конструкцію рекламних засобів повинно бути розроблено згідно з чинними державними стандартами, галузевими та відомчими нормативними документами організацією, яка має відповідну ліцензію. Вибір конструкції рекламного засобу повинен забезпечувати реалізацію єдиної міської політики у сфері художнього, світлового та рекламного оформлення міста та відповідати вимогам техніки безпеки. Розповсюджувач реклами не має права самовільно вносити зміни та доповнення до затвердженої проектної документації на конструкцію рекламного засобу.
8.2.2. Конструкція рекламних засобів:
8.2.2.1. Повинна відповідати таким вимогам: досконалість конструктивного вирішення (у тому числі вжиття антивандальних заходів) та його якісне виконання; зручність і безпека проведення ремонтних і експлуатаційних робіт; зручність заміни інформаційних елементів; стійкість конструкційних матеріалів, фарб та покриттів рекламних носіїв до впливу атмосферних умов на весь термін експлуатації.
8.2.2.2. Не допускає: розміщення на такій відстані від крони дерев і кущів, яка забезпечить подальше обслуговування зелених насаджень і рекламних засобів без їх ушкодження; освітлення зовнішньої реклами, яке засліплює учасників дорожнього руху, а також освітлює квартири житлових будинків; Розміщення стаціонарних спеціальних конструкцій, що є джерелами шуму, вібрації, потужних світлових, електромагнітних і інших випромінювань і полів, поблизу житлових приміщень з порушенням встановлених санітарних норм; відтворення зображення дорожніх знаків.
8.3. На опорах наземної зовнішньої реклами, що розміщується вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, за вимогою територіального органу Національної поліції (Державного органу з безпеки дорожнього руху) наноситься вертикальна дорожня розмітка із матеріалів, що відбивають світло, заввишки до 2м від поверхні землі.
8.4. Нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною вулиць і доріг, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менш, як 5м від поверхні дорожнього покриття.
8.5. Рекламні засоби повинні мати маркування із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії.
8.6. Вимоги до стану засобів зовнішньої реклами:
8.6.1. Засоби зовнішньої реклами повинні утримуватись у належному технічному та естетичному стані. Розповсюджувачі зовнішньої реклами зобов'язані забезпечити негайне відновлення пошкоджених конструкцій, заміну пошкоджених рекламних сюжетів, своєчасне відновлення зовнішнього вигляду засобів зовнішньої реклами та рекламних сюжетів.
8.6.2. Засоби зовнішньої реклами повинні мати постійне рекламно-інформаційне заповнення. Розповсюджувачі зовнішньої реклами зобов'язані у разі відсутності комерційних рекламних сюжетів своєчасно заповнювати засоби зовнішньої реклами соціально-рекламною інформацією.
8.6.3. Місця розташування засобів зовнішньої реклами повинні утримуватись у належному санітарно-технічному стані. Розповсюджувачі зовнішньої реклами зобов'язані забезпечити їх своєчасне прибирання та впорядкування.
8.6.4. Контроль за технічним та естетичним станом рекламних засобів та місць розташування рекламних засобів здійснюється робочим органом”.
Під час перевірки правомірності оскаржуваного рішення суд враховує, чи прийнято воно з використанням повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Як було зазначено вище, відповідачем не визначено, яким саме вимогам до зовнішньої реклами не відповідає розташування рекламного засобу, зокрема, визначеним у пунктах 7 та 8 Порядку №206. В ході розгляду справи судом не встановлено, а відповідачем не надано жодного належного письмового доказу невідповідності розташування рекламного засобу, визначеним у пунктах 7 та 8 вищевказаного Порядку.
При цьому, суд зазначає, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути конкретизовано.
Також відповідачем не доведено недостатності чи невідповідності поданих позивачем документів, невідповідності місць розташування та типу рекламних засобів схемі розміщення рекламоносіїв, невідповідності технологічній схемі (конструктивній) схемі рекламних засобів, інших обставин порушення позивачем Правил розміщення зовнішньої реклами в м.Камянському, які б могли слугувати підставою для відмови у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.
Таким чином, відповідачем з урахуванням ст. 77 КАС України не доведено правомірність спірного рішення.
Крім того, органи державної влади не можуть безпідставно приймати рішення, що пов'язані з обмеженням реалізації певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, відстрочувати термін реалізації права на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами державної влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з конституційним принципом, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3 Конституції України).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи рекламні засоби не були демонтовані, та використовуються позивачем до по теперішній час.
Також суд акцентує увагу, що вказане попередження №62-П від 19.08.2019р. у якому перелічені порушення, які були виявлені під час перевірки та яке було підставою для прийняття оскаржуваного рішення по цій справі, було предметом розгляду по адміністративній справі № 160/9341/19 за результатами розгляду якої рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 по справі № 160/9341/19, визнано протиправним та скасовано рішення відділу реклами Кам'янської міської ради від 02.09.2019 №01-14/470. Зобов'язано відділ реклами Кам'янської міської ради повторно розглянути заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо продовження строку дії дозволів від 04.03.2013 №62, №63, №64, №66 та №67 на розміщення зовнішньої реклами в місті Кам'янське строком на 5 років.
Вказане рішення суду по справі № 160/9341/19 не оскаржувалося та набрало законної сили 12 січня 2020 року.
Також в матеріалах справи, наявний Лист вих.№10/2020 від 24.02.2020р. з яким позивач звернувся до відповідача та просив, з метою усунення непорозумінь та помилок, що можуть мати місце в діях будь-якої зі сторін надати йому копію акту перевірки дотримання вимог нормативних актів, що регулюють питання розміщення зовнішньої реклами по рекламним засобам, передбаченим дозволами №№ 62, 63, 64, 66, 67 та провести перевірку разом із ним, власником рекламних засобів, та залученням відповідного фахівця-експерта для встановлення реальних обставин.
Вказане відповідачем не спростовано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення № 01-14/123 від 17.02.2020 року щодо продовження терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами в місті Кам'янське.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчиненої ним бездіяльності.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, враховуючи те, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, відзив на позовну заяву не подано без поважних причин, суд вважає за необхідне, кваліфікувати такі дії відповідача як визнання позову.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.
Крім того, відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 4-1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” строк видачі документів дозвільного характеру становить 10 робочих днів, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, рішення про продовження строку дії дозволу або відмову у його продовженні робочий орган також зобов'язаний прийняти протягом 10 робочих днів.
Згідно з пунктом 3.1 рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення вказаних обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Безпідставне та протиправне відтермінування суб'єктом владних повноважень прийняття рішення про видачу або відмову у видачі документу дозвільного характеру, особливо, у випадку, за якого такий документ уже виданий, але завершує свою дію (рішення суб'єкта владних повноважень стосується виключно продовження терміну дії дозволу) є прихованою формою відмови у видачі такого документу та прямо суперечить принципу правової визначеності, на забезпечення якого законом саме і встановлені темпоральні обмеження у прийнятті рішень державою в особі її уповноважених органів.
Однак, відділ реклами Кам'янської міської ради безпідставно порушив строк розгляду заяви позивача про продовження дії дозволів, оскільки судове рішення по справі № 160/9341/19, яким відповідача було зобов'язано повторно розглянути заяву про продовження строку дії дозволів, набрало законної сили 12.01.2020 р., а Рішення про відмову в продовженні строку дії дозволів було прийнято відповідачем 17.02.2020р.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № №813/4989/17.
Частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти, зокрема, рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 826/7631/15.
Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, а рішення приймати обґрунтовано.
Суд звертає увагу, що органи державної влади не можуть безпідставно приймати рішення, що пов'язані з обмеженням реалізації певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, відстрочувати термін реалізації права на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами державної влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з конституційним принципом, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3 Конституції України).
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Разом з тим, суд вказує, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Таким чином, суд приходить до висновку, що за встановлених обставин справи найбільш ефективним способом захисту прав позивача є скасування оскаржуваного рішення відділу реклами Кам'янської міської ради та зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо продовження фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строку дії дозволів № 62 від 04.03.2013 року, № 63 від 04.03.2013, № 64 від 04.03.2013, № 66 від 04.03.2013, № 67 від 04.03.2013 на розміщення зовнішньої реклами в місті Кам'янське (колишнє Дніпродзержинськ) строком на п'ять років.
З огляду на наведене, оскільки відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийнятого рішення, з урахуванням вимог, визначених частиною 2 статті 19 Конституції України, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позовної заяви ФОП ОСОБА_1 до Відділу реклами Кам'янської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії у повному обсязі, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду в сумі 4 204, 00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Відділу реклами Кам'янської міської ради (51931, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул. Москворецька, 14А, код ЄДРПОУ 40398436) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу реклами Кам'янської міської ради № 01-14/123 від 17.02.2020р.;
Зобов'язати Відділ реклами Кам'янської міської ради повторно розглянути заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 26.04.2018 № 62-2018, №63-2018, №64-2018, №66-2018, №67-2018 щодо продовження строку дії дозволів № 62 від 04.03.2013 року, № 63 від 04.03.2013, № 64 від 04.03.2013, № 66 від 04.03.2013, № 67 від 04.03.2013 на розміщення зовнішньої реклами в місті Кам'янське (колишнє Дніпродзержинськ) строком на п'ять років.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу реклами Кам'янської міської ради (51931, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул. Москворецька, 14А, код ЄДРПОУ 40398436) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 4 204, 00 гривень (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова