Справа № 640/3712/19 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.
21 жовтня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані відсутністю відомостей по спеціальному стажу позивача у Політехнічному ліцеї НТУУ КПІ.
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що її загальний стаж, як педагогічного робітника - вчителя становить понад 37 років, а тому вона має право на грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою щодо виплати їй грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За наслідками розгляду вказаної заяви, листом від 28.01.2019 №17457/08/П-491 (а.с.11) позивачу відмовлено у виплаті вказаної грошової допомоги,оскільки відповідно до індивідуальних даних про застраховану особу позивача по страхувальнику Політехнічний Ліцей НТУУ КПІ ( 22876603) відомості по спеціальному стажу та код підстави для обліку стажу окремим категоріям осіб відсутні, внаслідок чого у позивача відсутній відповідний стаж.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що спірна посада позивача в Політехнічному Ліцеї НТУУ КПІ відноситься до педагогічних, а відтак позивач має більше 30 років педагогічного стажу, іншу пенсію не отримувала, а отже має право на отримання грошової допомоги.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Відповідно до п."е" ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення стажу, що дає право на призначення допомоги та її виплати, відповідно до пунктів 2, 5-7 якого до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячним розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.
Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійною фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1993 №909 визначено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робоча на яких дає право па пенсію за вислугу років, відповідно до п.1 якого «Освіта», він включає загальноосвітні навчальні заклади, військові, загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи, найменування посад, зокрема, учителі, вихователі, викладачі та ін.
Відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №963 від 14.06.2000, до посад педагогічних працівників відноситься посада вчителів та викладачів усіх спеціальностей.
Частиною 2 Інструкції про організацію та діяльність ліцею, затвердженою наказом Міністерства освіти України від 20.07.1995 №217, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05.01.1996 за №8/1033, розробленою на основі Закону України «Про освіту», Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 19 серпня 1993 року N 660, Типового статуту середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти від 5 серпня 1993 року N 292, передбачено, що ліцей - середній загальноосвітній навчально-виховний заклад освіти, що забезпечує здобуття освіти понад державним освітній мінімум, здійснює науково-практичну підготовку талановитої учнівської молоді.
Статтею 8 Закону України «Про загальну середню освіту» визначено, що заклад загальної середньої освіти - це заклад освіти, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері загальної середньої освіти. Заклад загальної середньої освіти діє па підставі статуту який затверджується засновником або уповноваженим ним органом. Заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності можуть мати у своєму складі структурні підрозділи, у чому числі філії, інтернати з частковим або повним утриманням здобувачів освіти, у тому числі за рахунок засновника.
Відповідно до ст.9 наведеного Закону ліцей - заклад середньої освіти III ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує профільну середню освіту.
Отже, робота позивача на посаді вчителя математики вищої категорії Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» належить до переліку робіт, що дає право на пенсію за вислугу років працівникам освіти, відповідно до п."е" ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З копії трудової книжки позивача (а.с.17-22) вбачається, що позивач з 15.08.1981 працювала на посаді вчителя математики СШ №229, з 16.09.1981 призначена вихователем ГПД у порядку переводу, 21.09.1982 звільнена з посади вихователя в порядку переводу на посаду вчителя математики, 28.03.1988 переведена на посаду помічника директора по господарській частині за станом здоров'я, 02.01.1989 позивача переведено на посаду вчителя математики, з 25.08.1999 позивача переведено на посаду вчителя математики вищої категорії Політехнічного Ліцею НТУУ «КПІ».
Отже, загальний стаж позивача на посадах працівника освіти на момент звернення до відповідача становить 37 років 2 місяці 27 днів (за вирахуванням періоду роботи на посаді помічника директора по господарській частині), а відтак позивач має більше 30 років педагогічного стажу, будь-яких доказів що позивач отримувала іншу пенсію відповідачем надано не було, а отже вона набула права на отримання грошової допомоги, передбаченої п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відсутність в індивідуальних даних про застраховану особу позивача по страхувальнику Політехнічний Ліцей НТУУ КПІ (22876603) відомості по спеціальному стажу не може позбавляти позивача права на відповідну грошову допомогу, з огляду на підтвердження педагогічного стажу позивача належними записами в трудовій книжці.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності відмови відповідача у нарахуванні і виплаті позивачу грошової допомоги, встановленої п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та наявності підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку грошову допомогу.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Текст постанови складено 21 жовтня 2020 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма