Справа № 826/2226/15 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.
21 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Федотова І.В., Коротких А.Ю.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступник - Головне управління ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 року № 0001631701.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, 27.06.2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 800004511-И, відповідно до умов якого Іпотекодавець, у забезпечення виконання кредитного договору від 27.06.2008 року № 800004511, передає Іпотекодержателю у іпотеку нерухоме майно - земельну ділянку, площею 0,0660 гектара, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що іменується предмет іпотеки, а Іпотекодержатель приймає у іпотеку та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами Іпотекодержателя, якщо інше не встановлено законом.
20.12.2012 між ПАТ «Альфа-Банк» (Банк, Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено додаткову угоду № 5 до кредитного договору від 27.06.2008 року № 800004511 про те, що підписанням цієї угоди сторони, з метою врегулювання відносин, що склалися між сторонами на підставі кредитного договору, погоджуються змінити порядок виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором щодо повернення кредиту, процентів та його користування, комісій, якщо сплата таких комісій передбачена умовами кредитного договору та/або інших платежів, сплата яких передбачена умовами кредитного договору, враховуючи наступні умови цієї додаткової угоди, зокрема, на момент укладення даної додаткової угоди загальна сума заборгованості позичальника перед ПАТ «Альфа-Банк» за кредитним договором від 27.06.2008 року № 800004511 становить 153324,61 доларів США (тіло, відсотки), що на момент укладення даної додаткової угоди еквівалентно 1 225 523,61 грн., виходячи з курсу НБУ продажу долару США, встановленого банком на дату укладення цієї додаткової угоди у розмірі 7,993 гривень за 1 долар США;
Цього ж дня між ПАТ «Альфа-Банк» (Клієн) та ТОВ «Кредитні ініціативи» (Фактор) було укладено договір факторингу, відповідно до порядку та умов якого, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься у додатку № 1 до договору.
За основним договором відступаються наступні права:
-право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту відповідно до основного договору у розмірі 143 501,58 доларів США, що за офіційно встановленим курсом Національного банку України на дату укладення цього договору та становить 1 147 008,13 грн.;
- право вимоги сплати процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому основним договором нарахованих та несплачених станом на дату підписання цього договору у розмірі 9 823,03 доларів США, що за офіційно встановленим курсом Національного банку України на дату укладення цього договору та становить 78 515,48 грн.
Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу від 02.12.2012 року до ТОВ «Кредитні ініціативи» від ПАТ «Альфа-Банк» перейшло право грошової вимоги за кредитним договорам від 27.06.2008 року № 800004511, укладеного між ЗАТ «Альфа-Банк» (Банк, Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальником) на загальну суму заборгованості 153 324,61 доларів США, що еквівалентно 1 225 523,61 грн.
20.12.2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» (Кредитор) та позивачем (Позичальник) укладено договір про внесення змін і доповнень № 6 до кредитного договору від 27.06.2008 року № 800004511, відповідно до якого всі терміни, що окремо не визначені в цьому договорі про внесення змін і доповнень, вживаються у тому самому значені, як і в кредитному договорі. Зазначено, що відповідно до договору факторингу від 20.12.2012 року ТОВ «Кредитні ініціативи» заміняє ПАТ «Альфа-Банк» у всіх правовідносинах, які виникають під час виконання Позичальником умов Кредитного договору від 27.06.2008 року № 800004511, з усіма змінами та доповненнями до нього.
Отже з 20.12.2012 року ТОВ «"Кредитні ініціативи» було кредитором за кредитним договором від 27.06.2008 року № 800004511, а сума кредиту ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитні ініціативи» становила 153 324,61 доларів США, що еквівалентно 1 225 523,61 грн., з яких 143 501,58 доларів США (1 147 008,13 грн.) тіло кредиту та 9 823,03 доларів США (78 516,48 грн.) відсотки.
Листом від 20.12.2012 року ТОВ «Кредитні ініціативи» повідомило позивача про отримання останнім доходу у вигляді прощення боргу у сумі 58 324,61 доларів США. За курсом Національного банку України станом на 20.12.2012 року (7,993 гривень за 1 долар США) сума доходу ОСОБА_1 складає 466 188,61 грн. Позивача повідомлено, що товариством будуть повідомленні органи Державної податкової служби України.
В подальшому, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на доходи фізичних осіб фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.
В ході перевірки було встановлено, що платником податків не було подано декларацію про майновий стан та доходи за 2012 рік щодо отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за вказаний період, що призвело до недекларування доходу в вигляді додаткового блага у сумі 466 188,61 грн.
Результати перевірки оформлені Актом від 03.07.2017 року № 595/26-15-13-09-12/ НОМЕР_1 від 26.09.2014 року № 440/26-58-17-01-172942202330.
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.2014 року № 0001631701, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 98966,83 грн., у тому числі: за основним платежем 79037,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 19 929,37 грн.
Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся з даним позовом до суду.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Згідно підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з пунктом 164.1 статті 164 цього ж Кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
З аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені пунктом 164.2 статті 164 ПК.
Відповідно до абзацу «д» підпункту 164.2.17 цього пункту до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що у разі прощення боргу у платника податку - боржника, виникає обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу або шляхом укладення відповідного договору або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що ТОВ «Кредитні ініціативи» відобразило у податковому розрахунку форми № 1ДФ виплату (нарахування) ОСОБА_1 доходу у розмірі 466 188,61 грн., що в свою чергу зобов'язує позивача самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації шляхом її подання до податкових органів.
Крім того, з метою встановлення які саме складові вказаної заборгованості були анульовані кредитом (основна сума кредиту (тіло кредиту), відсотки, штрафи, пеня), що є визначенням для розрахунку суми доходу позивача та оплати з такого доходу податку на доходи фізичних осіб, судом першої інстанції було запропоновано учасникам справи надати пояснення з приводу заявлених позовних вимог, зокрема, відповідачу було запропоновано надати відзив на позовну заяву, пояснення щодо структури прощеної суми боргу ОСОБА_1 за кредитом (кредитним договором від 27.06.2008 року № 800004511), а також які саме складові прощеного боргу було анульовано (основна сума кредиту (тіло кредиту), відсотки, штрафи, пеня).
Проте, відповідачем не було виконано вимог суду та не було надано будь-яких пояснень з приводу складових прощеного боргу та на підставі яких саме складових було нараховано позивачу податок на доходи фізичних осіб.
Крім того, судом першої інстанції було витребувано у ТОВ «Кредитні ініціативи» належним чином засвідчені копії: 1) договору факторингу від 20.12.2020 року, укладеного між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Альфа-Банк», відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло всі права кредитора за кредитним договором від 27.06.2008 року № 800004511, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк»; 2) докази повідомлення ОСОБА_1 про відступлення до ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги за кредитним договором від 27.06.2008 року № 800004511; 3) докази повідомлення ОСОБА_1 про анулювання боргу у розмірі 466188,61 грн. (надати рекомендоване повідомлення про вручення такого повідомлення); 4) пояснення щодо структури прощеної суми боргу ОСОБА_1 за кредитом (кредитним договором від 27.06.2008 року № 800004511), а також - які саме складові прощеного боргу було анульовано (основна сума кредиту (тіло кредиту), відсотки, штрафи, пеня).
ТОВ «Кредитні ініціативи» не було виконано вимог суду та не було надано суду жодних пояснень щодо структури прощеної у 2012 році суми боргу у розмірі 466188,61 грн.
Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України не було доведено правомірності прийняття спірного рішення, не було надано до суду доказів відображення ТОВ «Кредитні ініціативи» у податковому розрахунку форми № 1ДФ виплати (нарахування) ОСОБА_1 доходу у розмірі 466 188,61 грн., а також не було надано жодних пояснень та обґрунтувань з приводу структури прощеної суми боргу у розмірі 466 188,61 грн., які б підтверджували правомірність застосування до позивача податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 79 037,46 грн., зокрема те, що вказана сума податкового зобов'язання сформована виключно на підставі прощеної суми основного кредиту, тобто його тіла, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 року № 0001631701 та наявність підстав для скасування останнього.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві а позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: І.В. Федотов
А.Ю. Коротких