Справа № 580/3049/20
21 жовтня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. перевіривши апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі за товариства з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзавод «Золотоніський» до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання неправомірною та скасування постанови,-
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність ст.287 КАС України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку.
Вказана ухвала отримана апелянтом 05 жовтня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
До апеляційної скарги було додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України , апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На виконання вимог ухвали суду скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивована тим, що рішення суду першої інстанції потрапило за поштовою адресою 04.09.2020 апелянта в кінці робочого дня в п'ятницю і фактично отримано відповідачем 08.09.2020, того ж дня відповідач направив на адресу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) службову записку щодо сплати судвоого збору, в результаті чого 18.09.2020 на електронну адресу відповідача надійшла сканкопія платіжного доручення №1418 від 17.09.2020 про сплату судового збору, однак, оскільки цей день був останнім днем тижня, враховуючи скорочений робочий день суду першої інстанції, відповідач був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу того ж дня.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби встановлені ст.287 КАС України, згідно з ч.6 якої апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В обґрунтування підстав пропуску строку апеляційного оскарження відповідач посилається на те, що копію повного тексту оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції отримано ним 08 вересня 2020 року, що підтверджується вхідним штемпелем на копії супровідного листа суду першої інстанції, та зазначає про тривалу процедуру сплати судового збору.
Утім, номер та дата штемпелю вхідної документації містять інформацію щодо фіксування реєстрації кореспонденції при надходженні до податкового органу та не підтверджують дату фактичного отримання такої кореспонденції адресатом.
Проставлення штампу вхідної кореспонденції є односторонньою дією відповідача, а тому не може бути належним доказом дотримання процесуального строку.
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Колегія суддів звертає увагу, що норми процесуального законодавства не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору у визначеному законом розмірі та подачі апеляційної скарги у передбачений процесуальним законодавством строк.
Пунктом 1 ч.5 ст.296 КАС України передбачено, що однією з вимог до апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо повної та своєчасної оплати судового збору.
Крім того, у п.74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
А отже, обставини, пов'язані з фінансуванням не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №810/3131/17, від 05 лютого 2019 року у справі №826/11314/17 та від 23 липня 2020 року у справі №560/3519/18, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
При цьому законодавець визнав строк у десять днів достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка не згодна з рішення суду першої інстанції, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з апеляційною скаргою.
Враховуючи те, що повний текст оскаржуваного рішення складено 31 серпня 2020 року та його копію отримано скаржником 04 вересня 2020 року (а.с.124), а з даною апеляційною скаргою позивач звернувся лише 22 вересня 2020 року, згідно штампу суду першої інстанції, апеляційну скаргу подано скаржником після закінчення строків, установлених ст.287 КАС України з урахуванням п.3 "Перекінцевих положень" КАС України.
Строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 16 жовтня 2020 року.
У встановлений судом строк та в період до 21 жовтня 2020 року вимоги ухвали суду в частині наведення належних підстав для поновлення строку скаржником виконано не було, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, у зв'язку з чим наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі відмови у відкритті апеляційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись ст.ст.169, 287, 299 КАС України, колегія суддів, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі за товариства з обмеженою відповідальністю «Селекційний племзавод «Золотоніський» до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання неправомірною та скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма