Справа № 320/6839/19 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.
21 жовтня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.
за участю секретаря Скидан С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Кий Авіа Текс"
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року
у справі №320/6839/19 (розглянуто у відкритому судовому засіданні)
за позовом Головного управління Держпраці у Київській області
до відповідача Дочірнього підприємства "Кий Авіа Текс"
про зобов'язати вчинити дії,
У грудні 2019 року до Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Держпраці у Київській (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Кий Авіа Текс" (надалі - відповідач, ДП "Кий Авіа Текс"), в якому просило суд застосувати реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення робіт з експлуатації РП-2 (комірок кількістю 15 одиниць; 2-х силових трансформаторів 630 кВА) шляхом відключення на межі балансової належності з електропередавальною організацією.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем не дотримано вимоги законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки й високий ступінь небезпечності зазначених в акті перевірки порушень створює загрозу життю та здоров'ю працівників підприємства, що є порушенням вимог статті 43 Конституції України, яка гарантує громадянам право на належні та безпечні умови праці.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року адміністративний позов Головного управління Держпраці у Київській області - задоволено.
Застосовано реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення робіт Дочірнього підприємства "Кий Авіа Текс" з експлуатації РП-2 (комірок кількістю 15 одиниць; 2-х силових трансформаторів 630 кВА) шляхом відключення на межі балансової належності з електропередавальною організацією.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою клопотання відповідача про залучення до участі у справі, в якості третіх осіб: ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» Приватне акціонерне товариство «Київобленерго», що є порушення норм процесуального права. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не були належним чином досліджені обставини справи, зокрема те, що між позивачем і ПрАТ «Київобленерго» велися перемовини щодо передання електрообладнання (електроустановок, а саме РП-2, що знаходиться за адресою: Київська обл., с. Клавдієво-Тарасове, вул. Генерала Небогатова, 44) на оперативне обслуговування Київобленерго, лише на даний час сторонами погоджено проект Договору на оперативне управління.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив рішення першої інстанції скасувати, а у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що з метою виконання плану перевірок суб'єктів господарювання (виробничих об'єктів) на 2018 рік, затвердженого наказом Головного управління Держпраці у Київській області від 23.11.2017р. № 2826, керуючись ст. 38, ст. 39 Закону України "Про охорону праці", ст. 4, 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положенням про Головне управління Держпраці у Київській області, затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 р. № 84, наказом від 12.112018р. №4359 та направлення від 12.11.2018р. № 5.5/809 посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області було проведено планову перевірку ДП "Кий Авіа Текс".
За наслідками планової перевірки складено акт №5.5/297/711 А від 10.12.2018 року та видано припис (стор. 5-28 том І).
Головним управлінням Держпраці у Київській області на підставі направлення на проведення перевірки №55/918 від 05.11.2018 року та наказу №5544 від 05.11.2019 року було проведено перевірку ДП "Кий Авіа Текс" на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
За результатами перевірки складено акт №5.5/297/857 А від 28.11.2019 року, яким встановлено, що ряд порушень зазначених у приписі від 10.10.2018 року не усунуто, а саме:
- На підприємстві не достатньо функціонує система управління охороною праці.
- Під час укладання трудового договору роботодавець не інформує працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та права працівника.
- Не надані підтверджуючі документи про розмір витрат на, охорону праці за попередній рік.
- Працівники (охоронники) не забезпечені спецодягом згідно встановлених норм.
- Не надані підтверджуючі документи про проходження працівниками підприємства (охоронниками) попереднього медичного огляду.
- Не безпечні зони на території підприємства та приміщеннях не позначені знаками безпеки.
- Не розроблені комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці.
- Роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної Небезпеки - устаткування напругою понад 1000 В, а саме: РП-2 (комірок кількістю 15 одиниць; 2-х силових трансформаторів 630 кВа).
- Роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: технічне обслуговування електричного устаткування електричних станцій та мереж напругою понад 1000 В.
- Керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів.
- Роботодавцем не проведено позачерговий технічний огляд із розробкою регламентів технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації електрообладнання, яке досягло граничного строку експлуатації : РП-2 (комірок кількістю 15 одиниць; 2-х силових трансформаторів 630 кВа).
- Не проведено регламентні роботи з опосвідчення стану безпеки електроустановок, та не визначено рівень безпечного стану електроустановок, що належать підприємству.
- Керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів.
- На підприємстві відсутній погоджений з ГУ Держпраці список працівників, які мають право проведення оперативних переговорів з енергопостачальною організацією.
- На підприємстві відсутні затверджені керівником підприємства списки працівників, які мають право на видачу нарядів, розпоряджень, які можуть бути керівниками робіт, допускачами.
- На підприємстві відсутні затверджені керівником списки адміністративно - технічних працівників, яким дозволяється одноосібний огляд електроустановок підприємства.
- На підприємстві відсутні затверджені керівником підприємства переліки робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації.
- На підприємстві відсутній затверджений керівником підприємства перелік робіт з підвищеною небезпекою.
- Керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів.
- В приміщенням їх електроустановок зберігаються матеріали, що не належать до даної електроустановки.
- Огляди, виявлення і ліквідація несправностей в електроустановках не виконуються. Не встановлена, особою, відповідальною за електрогосподарство, періодичність цих робіт. Відсутній оперативний журнал для запису результатів оглядів.
- На підприємстві відсутній журнал обліку робіт за нарядами та розпорядженнями.
- На підприємстві відсутній журнал обліку та зберігання засобів захисту.
- Керівником підприємства не в повному обсязі забезпечено комплектування працівників та електроустановок випробуваними засобами захисту відповідно до норм комплектування.
- На підприємстві використовуються не випробувані у встановленому порядку та строки зароби захисту від ураження електричним струмом (інструмент з ізолювальним руків'ям).
- Особою відповідальною за електрогосподарство не складені та не затверджені однолінійні схеми електроустановок у відповідності до вимог п.3.3 розділу 4 ПТЕЕС.
- В електроустановках підприємства не вивішені, однолінійні схеми у відповідності до вимог п. 3.5" розділу 4 ПТЕЕС (стор. 19-24 том І).
Позивач вважає, що вказані порушення здійснюють загрозу життю та здоров'ю працівників, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позивних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що станом на день ухвалення судом рішення у справі, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували усунення усіх виявлених під час перевірки порушень вимог охорони праці, що стали підставою для звернення Головного управління Держпраці у Київській області до суду для застосування заходів реагування, як і доказів, що зазначені у акті перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (надалі - Закон №877-V), дія якого поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з частиною 4 статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом №877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 13 та 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1 - 4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону.
Відповідно до частини 5 статті 2 Закону №877-V, органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб'єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов'язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб'єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб'єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб'єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб'єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.
Частиною 1 статті 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Частиною 4 статті 2 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
При цьому відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Згідно зі статтею 16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
У свою чергу процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (надалі - Порядок №295).
Згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження) (пункт 3 Порядку №295).
Частиною 1 статті 38 Закону № 2694-ХІІ встановлено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Процедуру проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю встановлює Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року №826 (далі також - Положення).
Пунктом 1.4 Положення визначено, що загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.
Згідно п. 2.26 Положення право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки:
- порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра;
- відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
- непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки;
- виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.
У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.
Частиною 7 статті 7 Закону Закон № 877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно до п. 1 Положення "Про Державну службу України з питань праці", затвердженого Кабінетом Міністрів України" від 11.02.2015 року № 96 (далі по тексту - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п.2 Положення № 96).
Правовими положеннями п.п. 6 п. 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення № 96).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державого нагляду (контролю).
Статтею 4 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням та базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Згідно з пунктом 1.4 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 №826 (далі - Положення №826) загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.
Пунктом 2.26 Положення №826 передбачено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.
У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.
Частиною сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Згідно з частиною п'ятою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною сьомою вищевказаного статті 7 вищевказаного Закону України передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що більшість порушень усунуто, що підтверджується матеріалами справи.
Так, під час проведення перевірки ДП "Кий Авіа Текс" позивачем встановлено 27 (двадцять сім) порушень, колегією суддів досліджено матеріали справи та встановлено, що в них відсутні докази усунення порушень, а наявні лише листи від 14.12.2018 року та 18.11.2018 р. (стор. 168, 169 том І), в яких зазначено про часткове усунення порушень.
Також, колегія суддів не бере до уваги твердження апелянта, що ним вживалися перемовини по укладанню Договору на оперативне управління з ПрАТ «Київобленерго», оскільки, в матеріалах справи відсутні докази того, що з 2017 року по даний час перемовини велися.
В судовому засіданні представник апелянта зазначає, що між позивачем та ПрАТ «Київобленерго» укладено попередній договір від 07 серпня 2020 року №40174001, а отже відповідачем виконано вимоги припису, колегія суддів не бере до уваги, оскільки під час розгляду справи у суді першої інстанції останнім не було надано суду даний доказ.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що карантин на території України був запроваджений з 12 березня 2020 року по 05 серпня 2020 року, а отже неможливість укласти вищезазначений Договір протягом трьох років з 2017 - 2020 роки не може слугувати підставою вжиття заходів щодо усунення порушень, які виявлені позивачем.
Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивач зазначив, що відповідач не позбавлений права звернутися до Головного управління Держпраці у Київській області з заявою про усунення порушень, які встановлені під час перевірки.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідач не був позбавлений права, звернутися до позивача з проханням здійснити позапланову перевірку з метою підтвердження усунення недоліків, проте в матеріалах справи дане звернення відсутнє, що не заперечується відповідачем під час розгляду справи.
Щодо посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не розглянуто клопотання останнього про залучення до участі у справі третіх осіб на стороні позивача - ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» Приватне акціонерне товариство «Київобленерго», колегія відхиляє їх з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано апелянтом, що 31.01.2020 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання представника відповідача, в якому він просить суд для повного та всебічного з'ясування обставини справи перейти до розгляду за загальними правилами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 року вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №320/6839/19 за позовом Головного управління Держпраці у Київській області до Дочірнього підприємства "Кий Авіа Текс" про застосування заходів реагування за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 19.03.2020 року.
Судові засідання 19.03.2020 року, 19.03.2020 року, 08.04.2020 року, 02.06.2020 року відкладено, у зв'язку з надходженням від представника відповідача клопотань про відкладення судового засідання.
Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку відповідач затягував розгляд справи, оскільки в даних клопотаннях зазначалося про надання часу для подання додаткових доказів, проте такі докази станом на час розгляду справи до суду першої інстанції не були подані, а отже доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на позовну заяву, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Кий Авіа Текс" - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови буде складено протягом п'яти днів з моменту його проголошення.
Головуючий суддя: Г. В. Земляна
Судді: Є. І. Мєзєнцев
В. В. Файдюк
Повний текст постанови складено 21 жовтня 2020 року.