Справа № 640/8316/20
Іменем України
20 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсинг бізнес груп" про винесення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсинг бізнес груп" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 14 січня 2020 року №0001410504.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2020 позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2020 - без змін.
Позивачем 12.10.2020 подано до суду апеляційної інстанції заяву про стягнення понесених ним витрат на оплату правничої допомоги у розмірі 25 000 грн.
Вирішуючи подану заяву, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення визначений статтею 252 КАС Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно пункту 3 частини першої статті 252 КАС суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами частини другої статті 252 КАС заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 КАС).
З аналізу вищевказаної норми вбачається, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною третьою статті 132 цього Кодексу до витрат, пов'язаних із розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Отже, витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат.
Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС).
Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 КАС).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).
У відповідності до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано укладений з АО «Протекція права» договір про надання правової допомоги від 27.04.2019 № 27/04/19-01, відповідно до якого вартість послуг за надання правової допомоги визначається в додатковій угоді до даного договору.
Згідно додаткової угоди від 36.08.2020 № 2 до договору від 27.04.2019 № 27/04/19-01 розмір правничої допомоги наданої адвокатом/партнером адвоката становить 3000 грн/год; правова допомога по представництву інтересів клієнта в судовому засіданні, надана адвокатом, становить 3000 грн за одне судове засідання. Облік часу ведеться у годинах, окрім представництва інтересів клієнта у судових засіданнях.
Згідно акту прийму-передачі наданих послуг від 09.10.2020 та звіту про надану правничу допомогу від 09.10.2020, адвокатом Тарасун О.І. надані послуги на суму 25 000 грн:
- 2 години - ознайомлення з матеріалами справи № 640/8316/20 - 1000 грн;
- 4 години - підготовка проєкту, оформлення та подання відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві на рішення суду першої інстанції - 12 000 грн;
- 2 судодні - судове представництво інтересів клієнта 22.09.2020 та 06.10.2020 - 6000 грн;
- 2 години - підготовка, оформлення та подання письмової промови на судових дебатах - 3000 грн;
- 1 година - підготовка, оформлення та подання додаткових письмових пояснень по справі - 3000 грн.
Згідно платіжного доручення від 09.10.2020 № 144448 позивачем сплачені на рахунок АО «Протекція права» кошти у розмірі 25 000 грн.
З урахуванням викладеного, колегія суддів наголошує на необґрунтованості понесених позивачем витрат на підготовку, оформлення та подання письмової промови на судових дебатах й письмових пояснень, оскільки наведені документи не передбачені процесуальним законодавством. У свою чергу, свої мотиви та міркування щодо предмету спору у справі та рішення суду першої інстанції скаржник наводить в апеляційній скарзі, у доповненнях чи зміні до неї (стаття 303 КАС). Таким чином, колегія суддів наголошує на необґрунтованості понесених позивачем витрат у розмірі 6000 грн.
При цьому, колегія суддів приймає понесені позивачем витрати за участь адвоката у двох судових засіданнях у розмірі 6000 грн, оскільки відповідний розмір винагороди був обумовлений у договорі. З цих же підстав колегія суддів приймає обумовлену сторонами договору вартість однієї години роботи адвоката у 3000 грн.
Відповідачем не надано заяви щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 19 000 грн, а тому у колегії суддів відповідно до частини шостої статті 134 КАС відсутні підстави для перевірки таких обставин.
За таких обставин, за рахунок відповідача на користь позивача належить стягнути 19 000 грн витрат на правничу допомогу, понесених у зв'язку із розглядом даної справи.
Керуючись статтями 34, 134, 139, 243, 252 КАС, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсинг бізнес груп" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсинг бізнес груп» (03191, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДМИТРА ЛУЦЕНКА, будинок 10; ідентифікаційний номер 39525739) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19; ідентифікаційний номер 43141267) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000 (дев'ятнадцять тисяч) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя І.В. Федотов
Повний текст постанови складений 20.10.2020.