Справа № 640/4246/19 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.
06 жовтня 2020 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,
за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", про застосування заходів реагування, за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020, -
Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень підвального (технічного) поверху Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІГОЛЬ БАНК» код ЄДРПОУ 14361575, розташованого за адресою: вул. Пушкінська, буд 42/4, в Шевченківському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення (розподільчих електрощитків) та накладення печаток на вхідні двері; обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві; контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві; судові витрати покласти на Акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІГОЛЬ БАНК» (код ЄДРПОУ: 14361575)
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В судове засідання з'явився представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник відповідача, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін посилаючись на доводи, викладені в письмовому відзиві на апеляційну скаргу. Також суду надано письмові пояснення на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу МВС України від 02.11.2015 № 1337, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.11.2015 за № 1467/27912, Положення про Головне управління ДСНС України у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 та наказів Державної регуляторної служби України від 15.11.2018 № 152 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік», ДСНС України від 30.11.2017 № 692 «Про затвердження плану перевірок» Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 13 грудня 2018 року № 740 «Про проведення планових перевірок «.
Згідно Наказу № 740 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено у період з 15.01.2019 по 28.01.2019 провести планову перевірку приміщення Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІГОЛЬ БАНК», код ЄДРПОУ: 14361575, розташованого за адресою: вул. Пушкінська, буд 42/4, в Шевченківському районі м. Києва, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Повідомлення від 18.12.2018 № 18/23/2655 про проведення планової перевірки надіслане відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 04.01.2019, що підтверджується відміткою в повідомленні та доказами направлення.
На підставі наказу № 740, видано посвідчення від 15.01.2019 № 560 на проведення перевірки приміщення AT «КРЕДІ АГРІГОЛЬ БАНК», код ЄДРПОУ: 14361575, розташованого за адресою: вул. Пушкінська, буд 42/4, в Шевченківському районі м. Києва.
Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред'явлено посвідчення на проведення перевірки від 15.01.2019 № 560 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряючого.
Копію посвідчення отримав особисто начальник управління - ОСОБА_1 , про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 560.
Під час здійснення перевірки встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення AT «КРЕДІ АГРІГОЛЬ БАНК» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
- приміщення електрощитової не відділено протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості - невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум'я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров'ю людей;
- в підвалі клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормативною межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди виконаний меншим, ніж нормативна межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди, в порушення п. 6.20. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» - «пустоти» в стінах крізь які прокладені кабелі мають бути зашпаровані з метою уникнення розповсюдження задимлення крізь «пустоти» у випадку пожежі;
- допускається захаращення технічних приміщень горючими матеріальними цінностями (електрощитова, комутаційна, венткамера), в електрощитовій влаштовано роботе місце - наявність даного порушення призведе до перешкоджання шляхам евакуціїлюдей під час пожежі;
- ширина шляхів евакуації в підвалі менша за 1 м, в порушення п. 7.3.6. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» - унеможливлює швидку евакуацію персоналу з даного приміщення чим створює загрозу 'їхньому життю;
- висота шляхів евакуації в підвалі менша за 2 м, в порушення п. 7.3.6. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» - перешкоджає вільній евакуації людей з приміщень під час виникнення пожежі та може завдати шкоду здоров'ю та життю людей під час евакуації;
- допускається сполучення шахт ліфтів розташованих в об'ємі сходових кліток з підвальним поверхом, в порушення п. 6.35. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» - сполучення шахт ліфтів розташованих в об'ємі сходових кліток з підвальним поверхом має бути передбачено з протипожежним тамбур- шлюзом з підпором повітря;
- двері, що відокремлюють сходові клітини від приміщень поверхів не засклені армованим склом - двері мають бути засклені армованим склом, що не дає скалок при руйнуванні;
- двері на шляхах евакуації відчиняються не в напрямку виходу з будівлі (приміщень) - дане порушення ускладнює та перешкоджає евакуацію людей з приміщень підприємства;
- допускається прокладання ковроліну на шляхах евакуації з невідомими показниками, щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та відповідності групам поширення полум'я РП1, РП2 - наявність даного порушення призведе до того, що під час виникнення надзвичайної ситуації буде відсутня інформація стосовно займистості та розповсюдженню продуктів горіння ковроліну, які можуть бути токсичними, з великою виділенням диму та швидким згоранням, що в свою чергу ускладнить евакуацію людей з приміщення та може завдати шкоду життю та здоров'ю людей;
- не підтверджено визначення розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования» - наявність даного порушення не дасть інформацію працівникам скільки часу потрібно для швидкої та безпечної евакуації людей з приміщення;
- на випадок відключення електроенергії відсутні ліхтарі із розрахунку один ліхтар на кожного працівника, який чергує на об'єкті у вечірній або нічний час охорона об'єкту має бути забезпечена ліхтарями для евакуації людей з будівлі у випадку відключення електропостачання;
- допускається захаращення шляхів евакуації горючими матеріальними цінностями та меблями - наявність даного порушення призведе до перешкоджання швидкій евакуації людей під час пожежі;
- допускається захаращення ліфтових холів горючими матеріальними цінностями та меблями - наявність даного порушення до перешкоджання швидкій евакуації людей під час пожежі;
- допускається встановлення турнікетів на шляхах евакуації - наявність даних порушень У разі НС створюватиме перешкоду для вільної евакуації людей, евакуація людей під час пожежі - це вимушений процес виведення людей із зони, де є можливість впливу на них небезпечних чинників пожежі. Необхідними умовами, які забезпечують ефективну евакуацію, є: мінімальний час, за який можна залишити приміщення при пожежах, аваріях; найкоротша відстань від місця аварії до виходу назовні; безпечний шлях проходження людей до виходу;
- допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі - дане порушення збільшує ризик виникнення пожежі внаслідок короткого замкнення електропроводки;
- допускається встановлення електророзеток на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра в підвалі - дане порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей;
- коридори, які не мають природнього освітлення не обладнані спеціальною системою димовидалення. п. 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» - під час виникнення пожежі можливе заповнення шляхів евакуації продуктами горіння, що ускладнить гасіння пожежі та евакуацію людей;
- приміщення насосної станції захаращено сторонніми горючими матеріалами -технічні приміщення мають бути очищені від горючих матеріалів у випадку насосна станція знаходиться в неробочому стані - насоси підвищувачі тиску призначені для подачі води на гасіння через внутрішній протипожежний водогін (пожежні крани на поверхах) наявність даного порушення не дасть можливості оперативно загасити пожежу;
- не проведено технічне обслуговування наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) - не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей, а також створюються перешкоди під час гасіння пожежі підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
За результатами перевірки державним інспектором вручено 28.01.2019 Акт, який складений за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки від 28.01.2019 № 38.
Примірник Акту № 38 вручено особисто начальнику управління пожежної безпеки та охорони праці департаменту безпеки - Григов'єву В.В., про що зроблено відповідну відмітку в акті.
Державним інспектором з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки Шевченківського району м. Києва майором служби цивільного захисту Куликом С.В. була складена постанова КИ № 102406/24 від 24.01.2019 про накладення адміністративного стягнення (відповідно до наказу ПАТ «КРЕДІ АГРІГОЛЬ БАНК» від 09.04.2014 № 132 «Про призначення осіб відповідальних за пожежну безпеку та охорону праці») на - ОСОБА_2 .
Вважаючи зазначені в Акті № 38 порушення у сферах пожежної і техногенної безпеки, а також цивільного захисту, такими, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, та у зв'язку з невиконанням припису, відповідач звернувся до суду з даним позовом.
Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що в даному випадку відсутні підстави для примусового застосування до відповідача заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю) як у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень підвального (технічного) поверху Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІГОЛЬ БАНК» код ЄДРПОУ 14361575, розташованого за адресою: вул. Пушкінська, буд 42/4, в Шевченківському районі м. Києва.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані необхідністю застосування заходів реагування, оскільки встановлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей та вказані порушення у повному обсязі не усунено.
За змістом ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до ч. 1 якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій.
Положеннями частини 2 статті 51 та частини 3 статті 55 цього Кодексу передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V.
Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закон 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.
Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Абзацом третім частини першої статті 6 наведеного Закону встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Згідно із ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VI, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Частиною другою ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
У той же час, суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ.
На кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.
Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов'язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.
При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Щодо безпосередніх порушень, виявлених під час перевірки, колегія зазначає наступне.
Дозвіл № 289 про початок роботи приміщень АТ «Індекс-Банк» з 11.02.2008 виданий з умовою його дії, а саме: дотримання правил пожежної безпеки, укладення договору страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди на період усунення порушень правил пожежної безпеки та виконання запланованих протипожежних заходів.
Враховуючи, що на території Відповідача наявні порушення правил пожежної та техногенної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки № 38, то посилання Відповідача на даний дозвіл є неправомірним.
Що стосується твердження Відповідача, щодо неможливості застосування норм ДБН В. 1.1-7:2016 під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення та реставрації, оскільки ці норми набрали чинності з 01 липня 2017 року, то такі доводи є безпідставними, оскільки згідно пункту 1.1. ДБН В.1.1-7:2016 ці норми встановлюють загальні вимоги пожежної безпеки до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, що спрямовані на обмеження поширення пожежі між будинками, обмеження поширення пожежі в будинках, забезпечення безпечної евакуації людей, забезпечення гасіння пожежі та проведення рятування людей під час пожежі, застосування систем протипожежного захисту. До того ж, аналогічні вимоги пожежної безпеки до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення містяться і у вимогах ДБН В.1.1.7:2002, які були чинними та застосовувалися до 01 червня 2017 року».
Відповідач, як доказ усунення порушення «Приміщення електрощитової не відділено протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості» зазначає, що ним було розроблено план заходів щодо усунення порушень з питань пожежної безпеки, що затверджений Розпорядженням від 15.03.19 № 110-р, згідно якого до 01.06.2019 (далі -план заходів усунення) - буде здійснено обладнання сертифікованими протипожежними дверима приміщення електрощитової.
Відповідачем долучені до матеріалів справи доку менти, а саме: Сертифікат відповідності серія СВ зареєстрованого в Реєстрі № DCS.0000214-18, Паспорт на двері, та фотоматеріали. Сертифікат відповідності виданий на продукцію, яку виготовляє виробник, а саме двері (люки) протипожежні металеві однопільні суцільні та засклені (до 25% площі полотна), з класом вогнестійкості ЕІ 60, з габаритними розмірами: висота від 630 мм до 2 475 мм, ширина від 630 мм до 1 245 мм, що виробляється серійно з 01.10.2018 до 30.09.2021 згідно ДСТУ Б В.2.6-77:2009.
Пунктом 1 ДСТУ Б В.2.6-77:2009 «Конструкції будинків і споруд. Двері металеві протипожежні. Загальні технічні умови» (далі - ДСТУ:2009) встановлено, що «Цей стандарт поширюється на двері металеві протипожежні (далі - двері), які призначені для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (перегородках, стінах) будівель і споруд...».
Пунктом 5.5.1 Розділу 5.5 ДСТУ:2009 визначено, що кожні двері, які поставляються заводом-виробником, повинні мати маркування згідно з ДСТУ 3058.
Маркування наносять безпосередньо на двері ударним способом - клеймуванням (ручним чи машинним) на верхній торець дверної стулки і на ярлик або етикетку, прикріплену до дверей.
Пункт 5.5.2 ДСТУ:2009 Маркування, яке наноситься безпосередньо на двері, повинно містити:
- товарний знак підприємства-виробника чи його найменування;
- рік виготовлення;
- клас вогнестійкості.
Пункт 5.5.3 ДСТУ:2009 Маркування, яке наноситься на металевий, пластмасовий, дерев'яний ярлик або етикетку, прикріплену до дверей, виконується водостійкою фарбою і повинно містити:
- найменування або товарний знак підприємства-виробника;
- умовне позначення дверей;
- номер партії;
- дату виготовлення;
- масу нетто, кг;
- знак відповідності згідно з ДСТУ 2296.
Як підтвердження встановлення відповідних дверей надано фотоматеріали, однак, враховуючи вищезазначене, з огляду на них неможливо встановити чи встановлені двері є противопожежними, із відповідним маркуванням, місце та дату створення фотоматеріалів, ідентифікувати зображені на них об'єкти по відношенню до спірного об'єкта.
Щодо порушення «В підвалі клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормативною межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди виконаний меншим, ніж нормативна межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції, в порушення вимог п. 6.20. ДБН В.1.1-7:2016».
Пункт 6.20 ДБН В. 1.1-7:2016 встановлює, що «Клас вогнестійкості проходок інженерних комунікацій будинку (електричних, кабельних та шино провідних проходок, водопровідних, каналізаційних труб тощо) через огороджувальні конструкції з нормованим класом вогнестійкості або через протипожежні перешкоди має бути не меншим ніж нормований клас вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознакою ЕІ, крім випадків, обумовлених у НД.
У місцях проходок трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їх ізоляцію слід виконувати з негорючих матеріалів, крім випадків обумовлених у НД.
Поділ елементів систем протипожежного захисту та вентиляції за вогнестійкістю, а систем електропроводки за показниками пожежної безпеки та за вогнестійкістю наведено в додатку Е».
Відповідач як доказ усунення даного порушення надав фотоматеріали, однак, яким чином, з огляду на них було встановлено факт усунення даного порушення невідомо, оскільки документів, які б підтвердили нормативну межу вогнестійкості огороджувальної конструкції чи протипожежної перешкоди не надано.
Що стосується порушення захаращення технічних приміщень горючими матеріальними цінностями (електрощитові, комутаційна, венткамера), в електрощитовій влаштоване робоче місце, Відповідач, як доказ усунення, надав фотоматеріали з огляду на які неможливо встановити ані місце їх виконання, ані відношення до спірного об'єкту.
Щодо порушення «Ширина шляхів евакуації в підвалі менша за 1 м, в порушення п. 7.3.6. ДБН В.1.1-7:2016» та «Висота шляхів евакуації в підвалі менша за 2 м, в порушення п. 7.3.6. ДБН В.1.1-7:2016».
Так, п. 7.3.6 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» на який зроблено посилання в акті перевірки, Відповідачем викладено частково.
Пункт 7.3.6 ДБН В.1.1-7:2016 передбачає, що висота та ширина шляхів евакуації встановлюється НД відповідно до призначення будинку. При цьому висота шляхів евакуації повинна бути не меншою ніж 2,0 м, а їх ширина - 1,0м. Ширину проходів до одиночних робочих місць у межах одного приміщення допускається зменшувати до 0,7 м.
Порушення стосується саме невідповідності наявної висоти та ширини шляхів евакуації в підвалі, а не розташування робочих місць співробітників, у відзиві Відповідач зазначає що там періодично перебувають люди.
Пункт 6.35 ДБН В.1.1-7:2016 визначено, що сполучення шахт ліфтів і вантажних підйомників, розташованих в об'ємі сходових кліток, з підземними, підвальними поверхами не допускається. Сполучення шахт ліфтів і вантажних підйомників, розташованих поза об'ємом сходової клітки, з підземним, підвальним поверхами слід передбачати через протипожежні тамбур-шлюзи 1-го типу з підпором повітря під час пожежі, крім випадків, обумовлених у НД»
Відповідач зазначає у відзиві на апеляційну скаргу, що Відповідачем встановлено, що тамбур-шлюз при виході з ліфту у підвальному приміщені був обладнаний з початку експлуатації будівлі, однак без підпору повітря, що підтверджує наявність порушення.
Двері, що відокремлюють сходові клітини від приміщень поверхів не засклені армованим склом. Наявність даного порушення може призвести до поранення людей під час евакуації, у результаті руйнації скла та утворення скалок. Що стосується посилання Відповідача на дозвіл, то даний дозвіл виданий з умовою його дії, а саме: дотримання правил пожежної безпеки, враховуючи, що експлуатації приміщення проводиться із порушеннями правил пожежної безпеки то використовуючи даний дозвіл як доказову інформацію є неправомірним.
Пунктом III ППБУ п. 2.27. встановлено випадки коли не нормується напрямок відчиненнядверей, а саме:
- квартир у житлових будинках;
- приміщень з одночасним перебуванням не більше ніж 15 осіб, крім приміщень категорій А і Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також парильних саун;
- комор і технічних приміщень площею не більше ніж 200 м2 і без постійних робочих місць;
- технічних поверхів площею не більше ніж 200 м2, у яких розміщується тільки інженерне обладнання та/або прокладаються інженерні мережі будинку, і у яких відсутні постійні робочі місця;
- балконів, лоджій (за винятком дверей, що ведуть до зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу Н1);
- виходів на площадки сходів типу СЗ;
- санітарних вузлів.
Відповідач також зазначає, що ним, згідно плану заходів усунення, було здійснено переведення відкриття дверей на шляхах евакуації в напрямку виходу з будівель, однак жодних доказів, які б могли підтвердити даний факт ані під час розгляду справи, ані до відзиву на апеляційну скаргу не додано.
Відповідно до Додатку А ДБН В.1.1-7:2016 року Будівельні матеріали класифікують за такими показниками пожежної безпеки: горючістю, займистістю, поширенням полум'я поверхнею, димоутворювальною здатністю та токсичністю продуктів горіння.
Додаток А ДБН В. 1.1-7:2016 року встановлює, що ,,...А5.Горючі будівельні матеріали за поширенням полум'я поверхнею поділяються на чотири групи:
РП1 (не поширюють);
РП2 (локально поширюють);
РПЗ (помірно поширюють);
РП4 (значно поширюють)... "
П. 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 передбачено, що „...У будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім будинків V ступеня вогнестійкості, на шляхах евакуації не допускається застосовувати будівельних матеріалів з вищою пожежною небезпекою ніж:
в) Г2, РП1, Д2, Т2 - для покриттів підлог вестибюлів, сходів, сходових кліток, ліфтових холів;
г) В2, РП2, Д2, Т2 - для покриттів підлог коридорів, холів, фойє... "
Групи поширення полум'я РП1 та РП2 - використовуються для покриття підлоги у різних частинах приміщення, тому матеріали, які застосовуються, мають бути виконані з урахуванням відповідної групи поширення полум'я.
Матеріалами справи підтверджено димоутворювальну здатність ковроліну, а саме 19.11.2010 року Науково-дослідним центром Пожежної безпеки МНС України було складено Протокол випробування з визначення коефіцієнта димоутворення зразків килимового покриття для підлоги. Згідно вказаного протоколу килимове покриття для підлоги належить до матеріалів з помірною димоутворювальною здатністю.
Однак протоколів щодо токсичності продуктів горіння та відповідності групи поширення полум'я РП1 та РП 2 - для покриттів підлоги ковроліном, не надано.
Евакуація людей під час пожежі - це вимушений процес виведення людей із зони, де є можливість впливу на них небезпечних чинників пожежі.
Необхідними умовами, які забезпечують ефективну евакуацію, є: мінімальний час, за який можна залишити приміщення при пожежах, аваріях; найкоротша відстань від місця аварії до виходу назовні; безпечний шлях проходження людей до виходу.
Розрахунок необхідного часу для евакуації - це спеціальний специфічний розрахунок, за допомогою якого можна визначити максимально можливий інтервал часу для евакуації людей з будівлі, зазнавши будь-якого впливу небезпечних факторів пожежі. Якщо правильно порівняти такий інтервал часу з фактичним часом, який відведений на евакуацію, можна вирахувати рівень забезпечення або ж незабезпечення безпеки для евакуації людей.
Відповідач зазначає, що ним проводяться практичні тренування по евакуації співробітників, однак самого розрахунку часу евакуації на підтвердження усунення виявленого порушення не надано.
Відповідач зазначає, що для працівників, які здійснюють охорону приміщень у черговій частині існує два ліхтаря NightStar3, факт закупівлі підтверджується рахунком -фактури № СФ - 0000147 від 14.10.2014, однак під час проведення перевірки у 2020 році встановлений факт відсутності забезпечення працівників, які чергують у нічний час, ліхтарів з розрахунком на кожного працівника, тому дане порушення зафіксовано у акті перевірки.
Згідно ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-У (далі - Закон 877) органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу.
Враховуючи вимоги чинного законодавства, належним доказом усунення порушень є Акт позапланової перевірки, а фотоматеріали є допоміжним засобом документування яке має бути виконаним під час проведення перевірки, тобто. За присутності представника контролюючого органу.
Фотоматеріал, поданий суб'єктом господарювання як доказ усунення порушення, виконано поза межами заходів контролю, належного доказу усунення порушення не надано.
Розділом III п. 2.37 ППБУ визначено, що не допускається улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей, дана норма прямо забороняє встановлення турнікетів, доказів усунення даного порушення не надано.
Заборона влаштування турнікетів на шляхах евакуації є прямою імперативною нормою.
Розділ IV ППБУ а саме п. 1.7. визначає, що в електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з'єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів.
Як доказ усунення даного порушення Відповідач надає фотоматеріали, однак з огляду на надані фотоматеріали прийти висновку, що зварювальні перегородки виконано з негорючих матеріалів або важкогорючих матеріалів неможливо.
Щодо порушення «Допускається встановлення електророзеток на горючій основі без підкладення під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра в підвалі», Відповідач зазначає, що воно усунуте та підтверджує його усунення фотоматеріалами, з огляду на які неможливо встановити в якій частині приміщення зроблено дане фото, та чи відноситься воно до спірного об'єкту.
П. 3.16 ДБН В.2.5-56:2014 система протидимного захисту - комплекс технічних засобів і пристроїв (димо- та тепловидалення, припливу/підпору повітря, управління та запуску), призначених для створення бездимного прошарку нижче стабільного шару диму, шляхом видалення диму (димових газів, летких продуктів згорання, нагрітого повітря) з приміщення (будинку, споруди) та шляхів евакуювання в разі пожежі.
П. 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014 встановлює, що видалення диму та гарячих газоподібних продуктів згорання потрібно передбачати:
а) з коридорів і холів житлових, громадських та адміністративно-побутових будинків згідно з ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-24, ДБН В.2.2-28 або інших будівельних норм залежно від виду та специфіки об'єкта;
б) з коридорів виробничих, житлових, громадських та адміністративно-побутових будинків умовною висотою більше ніж 26,5 м.;
в) з коридорів довжиною більше ніж 15 м, які не мають природного освітлення, виробничих будинків категорій А, Б та В з кількістю поверхів два і більше;
в) з виробничих та складських приміщень з постійними робочими місцями, якщо приміщення віднесено до категорій А, Б, В, Г або Д в будинках ІVа ступеня вогнестійкості;
д) з торгівельних залів площею більше ніж 150 м2, книгосховищ та архівів;
е) з приміщень, які не мають природного освітлення:
- громадських та адміністративно-побутових з постійним та тимчасовим перебуванням 50 і більше осіб;
- площею 55 м2 і більше, які призначено для зберігання або де використовуються горючі матеріали, за наявності постійних робочих місць;
- гардеробних площею 200 м2 і більше.
Допускається передбачати видалення диму та гарячих газоподібних продуктів згорання з виробничих приміщень категорії В площею не більше 200 м2 через коридор, який примикає до цього приміщення.
Доказів усунення порушення, що коридори, які не мають природного освітлення не обладнані спеціальною системою димовидалення п. 10.2.4 ДБН В 2.5-56:2014, не надано.
Відповідач зазначає, що ним було залучено компанію ТОВ «Інженерні системи України» листом від 05.03.2019, яка мала надати висновок про робочий стан насосної станції, однак до матеріалів апеляційної скарги даного висновку не надано.
Також, Відповідач посилається на Додаткову угоду № 53 від 01.04.2019, в якій зазначено, що « 1.Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання до 31.12.2019...», однак, доказів виконання умов даної угоди, як доказу усунення виявленого порушення щодо перевірки технічного обслуговування наявних первинних засобів пожежогасіння, не надано.
Як зазначає відповідач, після проведення планового заходу відповідачем було усунуто виявлені порушення, які могли б призвести до загрози життю або здоров'ю людей та вживаються усі достатні заходи для забезпечення належного рівні пожежної безпеки.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Тобто аналіз вказаної норми свідчить про те, що факт виконання/невиконання суб'єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).
Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.
Ураховуючи те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, колегія суддів зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.
Однак, матеріали справи не містять такої заяви та не містять висновку позивача про усунення Відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, у зв'язку із чим надані відповідачем письмові пояснення не можуть бути визнані такими, що підтверджують факт відсутності порушень в його діяльності.
Крім того, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16.
Суд звертає увагу сторін на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров'ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Колегія суддів зауважує, що усунення частини виявлених порушень не свідчить про відсутність загрози життю та здоров'ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.
Аналогічне правозастосування наведене у постановах Верховного Суду від 30.06.2020 р. у справі № 820/10989/15, від 26.03.2020 р. у справі № 520/6694/19 та інших.
Кількість таких порушень є неважливою, так як наявність навіть одного порушення може створювати загрозу життю та здоров'ю людей. Відтак, посилання відповідача на те, що застосовані заходи реагування не співмірні з виявленими порушеннями, не заслуговують на увагу.
За таких обставин, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. Враховуючи встановлені під час розгляду справи порушення відповідачем вимог законодавства в у сфері пожежної і техногенної безпеки, колегія суддів погоджується із доводами позивача про необхідність застосування заходів реагування.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги судова колегія звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", про застосування заходів реагування - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 - скасувати та ухвали нове про задоволення позовних вимог.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень підвального (технічного) поверху Акціонерного товариства „КРЕДІ АГРІГОЛЬ БАНК", код ЄДРПОУ:14361575, розташованого за адресою: вул. Пушкінська, буд 42/4, в Шевченківському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення (розподільчих електрощитків) та накладення печаток на вхідні двері.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. І. Шурко
Повний текст постанови виготовлено 15.10.2020