22 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/1511/20
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шальєва В.А.
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справі №160/1511/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справі №160/1511/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
01 жовтня 2020 року Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ознайомившись з поданою апеляційною скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим ст. 296 КАС України, виходячи з наступного.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно ч. 1-2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України про «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00*15=31530,00).
При поданні до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою розмір ставок судового збору становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00 *0,4=840,80).
Таким чином, оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 1681,60 грн.( 840,80+840,80=1681,60), то при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції її заявник повинен сплатити судовий збір в розмірі 2522,40 грн. (150%* 1681,60=2522,40).
В матеріалах справи відсутні будь-які докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення в справі.
Проте, суд не знаходить підстав для задоволення даного клопотання з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 132 КАС України (чинній на час подання апеляційної скарги) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній з 15.12.2017 року) суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином оскільки чинним законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для відстрочення сплати судового збору, зокрема, врахування судом майнового стану сторони, в суду відсутні підстави для задоволення клопотання Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та відстрочення сплати судового збору.
Таким чином Дніпропетровському обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року по справі №160/1511/20 в розмірі 2522,40 грн.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно із частиною третьою статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
У відповідності до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що повноваження представника юридичної особи, в тому числі суб'єкта владних повноважень, можуть підтверджуватись: довіреністю, яка видана від її імені та підписана особою, уповноваженою на це законом або установчими документами; ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”; копіями цих документів, засвідченими у встановленому законом порядку чи підписом судді.
Відповідно до п. 5.27 “Вимоги до оформлювання документів” ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляння нижче реквізиту 23.
Враховуючи викладене, засвідчення оригіналу документа передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів “Згідно з оригіналом”, а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи та печаткою установи.
За приписами п. 6. Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 № 1000/5, право засвідчення документів та їх копій може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності.
Отже, правом підпису апеляційної скарги поданої юридичною особою, суб'єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, вказаний документ повинен подаватися оригіналом або копією засвідченою у визначеному законом порядку, з підтвердженням повноважень особи, яка засвідчила копію.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подана за підписом Військового комісара Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником О. Котелевець.
Однак, до апеляційної скарги не додано засвідчених у встановленому законом порядку доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу на вчинення такої дії.
З огляду на зазначене вважаю, що апеляційна скарга Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підписана за відсутності підтвердження повноважень.
Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року у справі №160/1511/20 - залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме:
- надати засвідчені у визначеному законом порядку документи на підтвердження повноважень особи, що підписала апеляційну скаргу на представництво Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
- надати суду належні докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA708999980313141206081004004, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом __________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від________(Дата оскарження справи) по справі ________(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)).
Після усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
В разі невиконання вимог цієї ухвали, заява повертається заявнику.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із апеляційною скаргою .
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Шальєва