Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 жовтня 2020 року № 520/9578/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Шляхової О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській до Приватного акціонерного товариства "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" про стягнення податкового боргу,-
Позивач, Головне управління ДПС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод", в якому просить суд, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, стягнути до бюджету України кошти у розмірі 672700,19 гривень з Приватного акціонерного товариства «Харківський експериментальний ремонтно - механічний завод» з усіх відкритих розрахункових рахунків.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість у розмірі 672700,19 грн., яка виникла внаслідок несплати у встановлений строк самостійно визначених зобов'язань з податку на додану вартість та зобов'язань з податку на прибуток, нарахованих контролюючим органом податковим повідомленням - рішенням.
По справі відкрито спрощене провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Відповідач надав відзив на позов, в якому вказав, що відповідачем було неправильно визначено суму боргу, оскільки частина заявленої суми стягнута у судовому порядку у справі № 520/5755/19 та зауважив, що податкова вимога від 01.12.2010 року № 1/843 є відкликаною, що свідчить про відсутність підстав для звернення до суду з позовом.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Правовідносинам, з приводу яких подано позов, передували ті, які вирішено на користь контролюючого органу у справі № 520/5755/19, в якій рішення набрало законної сили.
Отже, певні обставини, в силу ч.4 ст.78 КАС України, не підлягають доказуванню у справі № 520/9578/2020.
У справі № 520/5755/19 судом встановлено, що за ПАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" обліковується податковий борг в загальному розмірі 510867,91 грн., а саме:
- з податку на додану вартість - 468733,76 грн.,
- з військового збору - 42134,15 грн.
Так, податковий борг з податку на додану вартість складається із самостійно нарахованих сум грошових зобов'язань, які були задекларовані та частково сплачені підприємством шляхом подання податкових декларацій з податку на додану вартість (№9098689150 від 15.06.2016 (частково сплачено у розмірі 5645,89 грн), №9118536594 від 13.07.2016,. №9148466678 від 18.08.2016, №9193839251 від 17.10.2016, № 9219100876 від 16.11.2016, №9245135706 від 19.12.2016, №9265970450 від 17.01.2017, №9021381694 від 16.02.2017, № 9043701540 від 17.03.2017, №9068919007 від 19.04.2017, №9090819507 від 16.05.2017, №9116045507 від 19.06.2017, №9138667860 від 18.07.2017, № 9167876136 від 21.08.2017, №9187326295 від 14.09.2017, №9216889047 від 19.10.2017, №9242938941 від 17.11.2017, №9265593052 від 13.12.2017, №9295843796 від 18.01.2018, №9023545425 від 16.02.2018, №9047324532 від 19.03.2018, №9094816187 від 16.05.2018, №9121689063 від 18.06.2018, №9146257972 від 16.07.2018, №9174256666 від 17.08.2018, №9202377427 від 20.09.2018, №9226441262 від 17.10.2018, №9253825711 від 15.11.2018, №9278373024 від 13.12.2018, №9305763569 від 15.01.2019; №9024442487 від 18.02.2019; №9048047967 від 15.03.2018), а також зі штрафних санкцій, визначених на підставі податкового повідомлення-рішення №0048701213 від 15.09.2017, винесеного відповідно до акту перевірки №10887/20-40- 12-13-19/05404268 від 28.08.2017, яке є узгодженим станом на час звернення позивача до суду із даним позовом.
Податковий борг з військового збору складається із основного платежу у розмірі 22411,46 грн., штрафних санкцій у розмірі 14796,83 грн. та пені у розмірі 4925,86 грн., визначених на підставі податкового повідомлення-рішення №00002671307 від 21.09.2018, винесеного відповідно до акту перевірки №3721/20-40-13-16-07/05404268 від 06.09.2018, яке є узгодженим на час звернення позивача до суду із даним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 по справі № 520/5755/19, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 року, було стягнуто до бюджету України кошти з розрахункових рахунків та за рахунок готівки у розмірі 510 867,91 гривень (п'ятсот десять тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 91 копійка) в рахунок погашення податкового боргу з Приватного акціонерного товариства «Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод» (податковий номер: 05404268, місцезнаходження: просп. Ілліча, буд.120-А, м. Харків, 61019).
Судом встановлено, що позивачем було у 2019-2020 році (позовний період, який почався після того, який вирішено у справі № 520/5755/19) було самостійно визначено 366135 грн. податкових зобов'язань з податку на додану вартість за податковими деклараціями на відповідні суми, а саме:
- 12 836,00 грн - податкові зобов'язання, що нараховано на підставі податкової декларації від 17.04.2019 № 9076531415 по терміну сплати 30.04.2019;
- 29 901,00 грн - податкові зобов'язання, що нараховано на підставі податкової декларації від 14.05.2019 № 9098797239 по терміну сплати 30.05.2019;
- 16 821,00 грн - податкові зобов'язання, що нараховано на підставі податкової декларації від 18.06.2019 № 9129010852 по терміну сплати 30.06.2019;
- 12 621,00 грн - податкові зобов'язання, що нараховано на підставі податкової декларації від 17.07.2019 № 9155515132 по терміну сплати 30.07.2019;
- 18 825,00 грн - податкові зобов'язання, що нараховано на підставі податкової декларації від 16.08.2019 № 9184914012 по терміну сплати 30.08.2019;
- 24 467,00 грн - податкові зобов'язання, що нараховано на підставі податкової декларації від 17.09.2019 № 9212504810 по терміну сплати 30.09.2019;
- 36 870,00 грн - податкові зобов'язання, що нараховано на підставі податкової декларації від 15.10.2019 № 9240326546 по терміну сплати 30.10.2019;
- 42 728,00 грн - податкові зобов'язання, що нараховано на підставі податкової декларації від 14.11.2019 № 9270770968 по терміну сплати 30.11.2019;
- 24 960,00 грн - податкові зобов'язання, що нараховано на підставі податкової декларації від 16.12.2019 № 9303061545 по терміну сплати 30.12.2019;
- 31 426,00 грн - податкові зобов'язання, що нараховано на підставі податкової декларації від 16.01.2020 № 9330965614 по терміну сплати 30.01.2020;
- 26 296,00 грн - податкові зобов'язання, що нараховано на підставі податкової декларації від 17.02.2020 № 9027033261 по терміну сплати 01.03.2020;
- 31 389,00 грн - податкові зобов'язання, що нараховано на підставі податкової декларації від 16.03.2020 № 9053997894 по терміну сплати 30.03.2020;
- 34 575,00 грн - податкові зобов'язання, що нараховано на підставі податкової декларації від 14.04.2020 № 9079412711 по терміну сплати 30.04.2020;
- 22 420,00 грн - податкові зобов'язання, що нараховано на підставі податкової декларації від 15.05.2020 № 9107762723 по терміну сплати 01.06.2020.
Крім того, контролюючим органом було визначено відповідачеві зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, які, з урахуванням часткової сплати, складають 306 565,19 грн. ( податкове повідомлення - рішення від 07.11.2019 № 0005223307.
Вказане податкове повідомлення - рішення є чинним, доказів протилежного суду не надано.
Більш того, з відзиву на позов вбачається, що відповідач фактично погодився з вказаною сумою боргу у розмірі 306 565,19 грн. з податку на прибуток.
У відзиві на позов відповідач вказував про подвійне стягнення частини боргу з ПДВ, оскільки за низкою декларацій такий був стягнутий рішенням у справі № 520/5755/19.
З цього приводу, судом встановлено, що первинно, позивач звернувся до суду за стягненням з відповідача суми боргу 915780,19 грн., проте, в подальшому зменшив суму позову до якої не увійшли зобов'язання за деклараціями з ПДВ, щодо яких розглядалась справа № 520/5755/19.
Внаслідок несплати вказаних зобов'язань за відповідачем утворився борг в розмірі 672700,19 гривень, за стягнення якого позивач звернувся до суду (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог).
Згідно п.46. 1 ст.46 ПК України - податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 ст.57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.56.11 ст.56 ПК України - не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України уразі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з п.п.16.1.4 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи .
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.14.1.175 п.14.1 статті 14 Кодексу).
Відповідно до пп. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За приписами пп.19-1.1.22 п. 19-1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги ( в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020).
Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Позивач повідомив суд про наявність у відповідача відкритих рахунків в банківських установах.
За факту існування боргу відповідачеві було виставлено податкову вимогу №1/843 від 01.12.2010, яка ним отримана 01.12.2010 р. Вимога не оскаржена та невиконана. Податковий борг відповідача не переривався, про що контролюючим органом надано суду лист від 25.06.2020 року
Суд відмічає, що головним доводом відповідача стосовно протиправності дій податкового органу щодо стягнення податкового боргу є доводи стосовно того, що податкова вимога №1/843 від 01.12.2010 є відкликаною.
Станом на час складання та вручення відповідачу податкової вимоги чинними та діючими були приписи Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ (далі- Закон № 2181-ІІІ).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 2181-ІІІ податкова вимога визначалась як письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
Згідно з п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону № 2181-ІІІ перша податкова вимога надсилалась не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.
З 01.01.2011 у зв'язку з набранням чинності ПК України втратив чинність Закон №2181-ІІІ, однак правовий статус податкової вимоги суттєво не змінився.
Відповідно до п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Особливості надсилання податкової вимоги врегульовані положеннями ст.59 Податкового кодексу України, які за час дії даного кодексу зазнавалися змін.
Однак, такі зміни не стосувалися правового статусу податкової вимоги, а саме: податкова вимога надсилається (вручається) платнику податків у разі коли у платника податків виникає податковий борг, тобто у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки.
Крім того, положеннями п.59.5 ст.59 ПК України (в редакції, чинній на 01.01.2011) визначено, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З часом, до вказаного положення Кодексу було внесено зміни, а саме: "у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається)".
Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що згідно з приписами ПК України платнику податків надсилається лише одна податкова вимога замість двох, визначених попередньо Законом № 2181-ІІІ. Разом з тим, як ПК України, так і Законом № 2181-ІІІ передбачено, що в разі збільшення суми податкового боргу після направлення (вручення) податкової вимоги, нова податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відтак, надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Податковий кодекс України не містить також і приписів, які б дозволяли дійти висновку про недійсність податкових вимог, надісланих до моменту набрання цим Кодексом чинності в порядку пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 24 вересня 2019 року по справі №820/2763/15 (адміністративне провадження №К/9901/5776/18).
Отже, якщо податковим органом направлено податкову вимогу щодо раніше існуючого податкового боргу (незалежно від того податкове зобов'язання визначено контролюючим органом чи самостійно платником податків), а після цього сума податкового боргу збільшилася (зменшилася) на суму новоствореного податкового боргу (незалежно від того податкове зобов'язання визначено контролюючим органом чи самостійно платником податків), у податкового органу не виникає обов'язку надсилати платникові податку податкову вимогу на суму новоствореного боргу.
У такому разі право на стягнення новоствореного податкового боргу у податкового органу виникає на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 15 жовтня 2019 року по справі №2a-0770/3166/11 (касаційне провадження №К/9901/27509/18).
В свою чергу, згідно із п.п.60.1.1 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України податкова вимога вважається відкликаною, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.
Відповідно до п.п.14.1.152 п.14.1 ст.14 ПК України погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Лише у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений повністю (у певний період взагалі не існував), а через деякий час виник знову, контролюючий орган зобов'язаний направити (вручити) йому нову податкову вимогу на суму такого нового узгодженого грошового зобов'язання.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що не можна вважати перериванням податкового боргу, навіть за умов, що з одного виду податку заборгованість погашена, а з іншого виникла.
Податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 19 лютого 2019 року по справі №818/1117/16 та від 24 вересня 2019 року по справі №820/2763/15 (адміністративне провадження №К/9901/5776/18).
Як свідчать матеріали справи, на час направлення податковим органом на адресу відповідача податкової вимоги, що стало підставою подання позову у справі № 520/9578/2020, за відповідачем обліковувався податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток.
В ході розгляду справи № 520/5755/19 судом встановлено та про що вказував відповідач у відзиві на позов, поданого у справі № 520/9578/2020, що після виставлення податковим органом податкової вимоги № 1/843 від 01.12.2010 податковий борг з податку на додану вартість було погашено в повному обсязі 17.04.2012 та до 30.05.2012 такий борг з податку на додану вартість був відсутній.
При розгляді справи № 520/5755/19 судом встановлено, що в період з 17.04.2012 до 30.05.2012 була наявна заборгованість підприємства по платежу "штрафи та санкції по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платників податку у вигляді заробітної плати". Зокрема, ПрАТ "ХЕРМЗ" 17.05.2012 було погашено заборгованість по основним нарахуванням, однак заборгованість по пені в повному обсязі було погашено лише 30.07.2012, тобто, в період, коли вже існувала заборгованість по податку на додану вартість.
Таким чином, на час відсутності у відповідача заборгованості з податку на додану вартість була наявною заборгованість по платежу "штрафи та санкції по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платників податку у вигляді заробітної плати", що свідчить про відсутність обставин переривання податкового боргу в повному обсязі.
Враховуючи зазначене, судовим розглядом у справі № 520/5755/19 не встановлено обставин, які свідчили б про те, що податкова вимога №1/843 від 01.12.2010 є відкликаною.
У свою чергу, про безперервність податкового боргу під час розгляду справи № 520/9578/2020 свідчать дані КОР відповідача та лист позивача від 25.06.2020 року.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач не надав доказів на підтвердження погашення суми боргу у розмірі 672700,19 грн., що виник внаслідок несплати узгоджених зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток.
З урахуванням наведеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, суд зазначає, що позивач при зменшенні позовних вимог до рівня 672700,19 грн. просив про повернення надміру сплаченого судового збору у розмірі 3646,20 грн.
З цього приводу, суд вказує наступне.
Позивач, звертаючись в рамках даної справи первинно з вимогою про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 915780,19 грн. сплатив 13736,70 грн. судового збору.
Ухвалою суду від 10.09.2020 року було прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог до рівня 672700,19 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно зі ставками судового збору, визначеними зазначеним законом, за подання позову на суму 672700,19 грн. розмір судового збору складає 10090.50 грн.
Враховуючи викладене, у зв'язку з сплатою судового збору на суму 13736,70 грн. та зменшення розміру позовних вимог, позивачеві підлягає поверненню 3646,20 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 255, 257, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) до Приватного акціонерного товариства "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" (пр. Ново-Баварський, буд. 120 А, м. Харків, 61019, код ЄДРПОУ 05404268) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне акціонерне товариство "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" (пр. Ново-Баварський, буд. 120 А, м. Харків, 61019, код ЄДРПОУ 05404268) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 672700,19 грн. (шістсот сімдесят дві тисячі сімсот гривень 19 копійок).
Повернути Головному управлінню ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) 3646,20 грн. ( три тисячі шістсот сорок шість гривень 20 копійок) судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 22 жовтня 2020 року.
Суддя О.М. Шляхова