Справа № 500/2545/20
22 жовтня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України в місті Тернополі Тернопільської області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України в місті Тернополі Тернопільської області, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не складення та неподання до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6420,0 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6420,0 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15 травня 2020 року нею було укладено договір купівлі-продажу квартири із ОСОБА_2 , згідно якого позивач придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому позивачем було сплачено у відповідності до статті 49 Закону України “Про нотаріат” збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6420,0 грн, хоча позивач не є платником даного збору в розумінні пункту дев'ятого статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки придбав житло вперше. 04 червня 2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із вимогою про повернення сплаченого збору, однак листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 05 червня 2020 року №1900-0503-8/7963 позивача повідомлено, про те, що підстав для повернення вказаного збору не має, зазначено, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а також роз'яснено, що позивач має право звернутися до суду із адміністративним позовом про повернення сплаченого збору.
Ухвалою суду від 24 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 19 жовтня 2020 року, у якому відповідач позов не визнав та повідомив, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Крім того, позивач добровільно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна та об'єднане управління не вчиняло дій, не приймало рішень щодо зобов'язання позивача сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Також відповідач вказує, що для з'ясування всіх обставин у справі позивач повинна надати довідку з бюро технічної інвентаризації м. Горлівка, Донецької області.
20 жовтня 2020 року третьою особою подано до суду довідку №169 від 19 жовтня 2020 року про зарахування коштів в сумі 6420,0 грн до державного бюджету.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
15 травня 2020 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області та зареєстровано в реєстрі за №393, згідно якого позивач, придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6420,0 грн згідно квитанції №0.0.1705796496.1 від 15 травня 2020 року.
Згідно довідки управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області №169 від 19 жовтня 2020 року підтверджено зарахування до державного бюджету “Збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна” в сумі 6420,0грн.
04 червня 2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із вимогою про повернення сплаченого збору.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 05 червня 2020 року №1900-0503-8/7963 позивача повідомлено, про те, що підстав для повернення вказаного збору немає. Також зазначено, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а також роз'яснено, що позивач має право звернутися до суду із адміністративним позовом про повернення сплаченого збору.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.1997, № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 15-3 Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Таким чином, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або придбавають житло вперше.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 21 жовтня 2020 року позивач є власником лише квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто позивач раніше не придбавала житло.
Довідкою №1627 від 17 липня 2020 року, виданою ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації», підтверджується, що згідно з даними обліку технічної інвентаризації в місті Тернополі, позивач не має зареєстрованого права приватної власності на будинок (квартиру) в м. Тернополі.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач зверталась до AT «Ощадний банк України» за зареєстрованим місцем проживання на теперішній час в місті Тернопіль та попереднім місцем проживання в місті Горлівка Донецької області, де була зареєстрована до квітня 2011 року. Так, AT «Ощадний банк України» довідкою № 1000 від 21.07.2020 підтвердило, що в списки на приватизацію житла позивача не включено та житлові чеки не використано. Листом № 31/9-07/385/6030/2020-00/С від 30.07.2020 позивача повідомлено, що AT «Ощадбанк» не має можливості надавати довідки про використання/невикористання житлових чеків по тих населених пунктах, які тимчасово окуповані, адже списки та журнали залишились на непідконтрольній українській владі території.
Інших відомостей про придбання житла та наявність нерухомого житлового майна у позивача немає.
Суд, приймаючи до уваги надані позивачем документи, приходить до висновку, що позивач придбала житло вперше. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували факт придбання нею житла вперше, та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору відповідачем не надано, а судом не встановлено.
Станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбаває таку нерухомість. Водночас, вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміну «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України № 29-у/2000 від 23.03.2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Таким чином, саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що позивач придбала житло згідно з договором купівлі-продажу від 15 травня 2020 року не вперше.
Щодо покликання відповідача на обов'язок позивача подати довідку з бюро технічної інвентаризації м. Горлівка, Донецької області, суд зазначає, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р місто Горлівка Донецької області, де позивач проживала до квітня 2011 року, віднесено до переліку населених пунктів, в яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань (Закон України від 16.09.2014 №1680-ІV «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»), відтак витребування вказаної довідки на даний час є неможливим.
Оскільки будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбавання житла вперше та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судом не встановлено, то позивач має право на повернення суми сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування як помилково сплаченого, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж.
Порядок повернення з державного бюджету коштів як помилково сплачених потребує дотримання певних умов та процедур.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі органи ДФС) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011, №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015, №1019) визначено, що Пенсійний фонд України здійснює контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна».
Згідно з пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 988/18283, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а такими органами є органи Пенсійного фонду України, то саме на цих суб'єктів покладено обов'язок щодо формування та подання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. При цьому належним органом, до якого вноситься подання (враховуючи повноваження територіальних органів Державної казначейської служби та той факт, що збір сплачено за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса - місто Тернопіль), у цій справі є Управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області.
Так як судом встановлено право позивача на повернення суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна як помилково сплаченого, позивач у встановленому порядку зверталась з заявою до відповідача про його повернення, проте їй відмовлено, то, враховуючи завдання адміністративного судочинства та повноваження суду, передбачені частиною другою статті 245 КАС України, достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача сформувати до Управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області відповідне подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6420,0 грн.
Суд при вирішенні справи відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права в аналогічних справах, викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.11.2019 у справі № 819/442/17, 30.09.2019 у справі №819/1727/16.
За встановлених обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн. Це підтверджується квитанцією №2077-4504-2727-6567 від 08 вересня 2020 року, що міститься в матеріалах справи.
Отже, сплачений позивачем судовий збір у сумі 840,80 грн підлягає стягненню на її користь з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6420 грн (шість тисяч чотириста двадцять гривень нуль копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 : місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області: місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ: 14035769;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління державної казначейської служби в місті Тернополі Тернопільської області: місцезнаходження: вул. Листопадова, 3, м. Тернопіль, 46000, код ЄДРПОУ: 37977726.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.