Справа № 500/2171/20
21 жовтня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - третя особа), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. ВП №60303453 від 15.10.2019 року про відкриття виконавчого провадження;
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. ВП №60303453 від 15.10.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди;
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. ВП №60303453 від 15.10.2019 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження;
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. ВП №60303453 від 10.06.2020 року про звернення стягнення на доходи боржника;
повернути незаконно утримані з 01.07.2020 року з пенсії ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 3904,32 грн., з яких основна винагорода приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В., 1200,00 грн. - витрати на проведення виконавчих дій.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.10.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. відкрито виконавче провадження ВП №60303453 з примусового виконання виконавчого напису №4785, виданого 17.09.2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Управління Активами" заборгованість в сумі 13521,56 грн. відповідно до кредитного договору від 23.12.2013 року. В межах вказаного виконавчого провадження позивачем з'ясовано наявність також постанови про стягнення з боржника основної винагороди ВП №60303453 від 15.10.2019 року, постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №60303453 від 15.10.2019 року та постанови про звернення стягнення на доходи боржника ВП №60303453 від 10.06.2020 року. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо позивача, відсутні будь-які відомості щодо належного майна в місті Києві як і стосовно укладених нотаріально посвідчених договорів іпотеки.
Позивач звертає увагу, що оскаржувані постанови прийняті поза межами наданих відповідачу повноважень, поза межами свого виконавчого округу, не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи і не за місцем знаходження його майна.
За таких підстав, вважає оскаржувані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 19.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 31.08.2020 року.
Ухвалою суду від 31.08.2020 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), витребувано у відповідача матеріали виконавчого провадження №60303453 та відкладено розгляд справи на 23.09.2020 року.
Ухвалою суду від 10.09.2020 року про забезпечення позову зупинено стягнення на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №60303453 від 10.06.2020 року - до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі №500/2170/20.
З огляду на те, що позивач ознайомився з матеріалами виконавчого провадження ВП №60303453 підчас розгляду даної справи, судом прийнято до розгляду змінені позовні вимоги вказані в заяві від 09.08.2020 року.
Позивачем 21.10.2020 року заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду відповідно до ст.268 КАС України. Причини неявки суду не повідомлено, витребувані документи на вимогу суду надіслав без відзиву на позов.
Представником третьої особи подано заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 та ч.3 ст.268 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що 17.09.2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. видано виконавчий напис №47851 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованість на загальну суму 13521,56 грн.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським Олегом Володимировичем 15.10.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60303453 (а.с.44) з примусового виконання виконавчого напису №4685, виданого 17.09.2020 року про стягнення ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованість на загальну суму 13521,56 грн. відповідно до кредитного договору від 23.12.2013 року.
Адреса боржника вказана - АДРЕСА_1 (а.с 64).
Як наслідок, відповідачем прийнято: постанову ВП №60303453 від 15.10.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди; постанову ВП №60303453 від 15.10.2019 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження; постанову ВП №60303453 від 10.06.2020 року про звернення стягнення на заробітню плату, пенсію, степендію та інші доходи боржника.
Згідно даних Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сума відрахувань по виконанню ВП №60303453 становить 3431,30 грн.
Не погоджуючись з такою постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, і винесених на підставі них спірного правового акта індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ ).
У відповідності до ст.1 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.3 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих написів нотаріусів.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ).
Згідно з ч.1 ст.27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 23 вказаного Закону, у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Приписами ч.1 ст.25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
При цьому, ч.2 ст.24 Закону №1404-VІІІ передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
Як встановлено судом, в матеріалах виконавчого провадження ВП №60303453 місцем проживання позивача Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Слобідка.
Відповідно до інформації з відкритих джерел - Єдиного реєстру приватних виконавців України, розміщеного на сайті https://erpv.minjust.gov.ua, виконавчим округом приватного виконавця Табінського О.В. є місто Київ.
Зі змісту заяви стягувача про примусове виконання виконавчого напису слідує, що стягувач, вказав адресу місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (а.с 64).
Проте, згідно паспортного документу ОСОБА_1 (а.с. 4) він з 31.10.2015 року зареєстрований в АДРЕСА_2 .
Інших доказів про наявність факту проживання ОСОБА_1 у м. Київ відповідачем не надано.
У відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 13.08.2020 року, позивач не має нерухомого майна у місті Києві (а.с.7-9).
Водночас, позивач отримує виплати в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області на на адресу якого відповідачем було скеровано постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №60303453 від 10.06.2020 року (а.с.11).
Відзив, на виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 19.08.2020 року відповідачем подано не було.
В силу приписів ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами ж ч.2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень ч.5 ст.77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Зазначена стаття визначає, як розподіляються обов'язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі, та передбачає активну роль суду у процесі доказування та спрямована на забезпечення повного з'ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.
Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.
Презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень - відповідача означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Жодних доказів про наявність факту проживання ОСОБА_1 у м. Київ та наявність у нього майна в межах м. Київ - відповідачем не надано.
Суд наголошує, що відповідач відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подав та про причини не подання відзиву суд не повідомив, що відповідно до ч.4 ст.159 КАС України може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Враховуючи неможливість, не зважаючи на пропозицію особам, які беруть участь у справі, подати та витребування доказів з власної ініціативи, тобто вжиття судом всіх передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування обставин справи, дослідження матеріалів виконавчого провадження ВП №60303453, та беручи до уваги недоведеність наявності у позивача майна у виконавчому окрузі міста Києва та факту його проживання у м. Київ на час відкриття вказаного виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно, всупереч чинного законодавства України прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі, чим порушено права позивача.
З огляду на викладене, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №62442 ВП №60303453 від 15.10.2020 року, винесена всупереч вимог ст.24 Закону №1404-VІІІ, не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, що, на переконання суду, є підставою для визнання протиправною та скасування такої.
Таки висновок суду є свідченням неправомірності всіх подальших рішень приватного виконавця у рамках зазначеного провадження і обґрунтовує необхідність задоволення інших похідних вимог про визнання протиправними та скасування: постанови ВП №60303453 від 15.10.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди; постанови ВП №60303453 від 15.10.2019 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження; постанови приватного ВП №60303453 від 10.06.2020 року про звернення стягнення на доходи боржника.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, з огляду на данні Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про 3431,30 грн. відрахувань по виконанню ВП №60303453, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача вчинити дії в межах своїх повноважень щодо повернення утриманих з 01.07.2020 року з пенсії ОСОБА_1 грошових коштів саме в сумі 3431,30 грн.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних рішень.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. ВП №60303453 від 15.10.2019 року про відкриття виконавчого провадження;
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. ВП №60303453 від 15.10.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди;
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. ВП №60303453 від 15.10.2019 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження;
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. ВП №60303453 від 10.06.2020 року про звернення стягнення на заробітню плату, пенсію, степендію та інші доходи боржника.
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського О.В. вчинити дії в межах своїх повноважень щодо повернення утриманих з 01.07.2020 року з пенсії ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 3431,30 грн.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович (02125, місто Київ вулиця Старосільська, будинок 1 У, офіс 3)
Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, майдан Волі, будинок 3, код ЄДРПОУ 14035769).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 жовтня 2020 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.