22 жовтня 2020 року Справа № 480/4487/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
1) Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області № 2981 від 18.02.2020 року, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку № 1;
2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку № 1, з часу звернення з заявою про призначення пенсії - 12.02.2020 року, зарахувавши в стаж для призначення пенсії період роботи в ПАТ “Сумське НВО ім. Фрунзе” з 04.01.1999 р. по 02.08.2016, пільговий стаж роботи 17 років 05 місяців 12 днів.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 12 лютого 2020 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку № 1.
На час звернення з заявою про призначення пенсії до Головного управління пенсійного фонду у Сумській області з заявою про призначення пенсії позивачу виповнилося 46 років б місяців, мала загальний стаж роботи 44 роки 7 місяців 17 днів, з яких підтверджений безперервний стаж на роботах передбачених Списком № 1 - 17 років 5 місяців 12 днів, тому позивач вважала, що має право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Проте, на заяву отримала лист від 21.02.2020 року відповідача з інформацією про прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 пп. 1 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в зв'язку з тим, що не досягла віку 48 років 6 місяців.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства, неправомірно, у спосіб, не передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Ухвалою суду від 21.07.2020 р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що Головне управління вважає адміністративний позов ОСОБА_1 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки ч. 1 ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган. При перевірці достовірності та обґрунтованості відомостей, поданих для призначення (перерахунку) пенсії встановлено, що згідно з наданих документів позивачці рішенням від 18.02.2020 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з недосягненням нею віку 48 років 6 місяців. Страховий стаж складає 44 роки 7 місяців 17 днів, в т.ч. на пільгових умовах 17 років 5 місяців 12 днів. Вважає, що рішення прийнято відповідно до норм чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 34-35).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 12.02.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку № 1.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 21.02.2020 року № 1800-0302-8/4922 позивача повідомлено про прийняте рішення №2981 від 18.02.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 пп. 1 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в зв'язку з тим, що не досягла віку 48 років 6 місяців (а.с. 14, 15).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Стаття 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, серед іншого: пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат (абз. 4 ч. 3 статті 4 Закону № 1058-IV).
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком (пункт 1 частина перша статті 9 Закону № 1058-IV).
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії (абз. 2 ч. 4 статті 26 Закону № 1058-IV).
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 року № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», на виконання Указу Президента України від 04.05.1998 року № 401 (401/98) «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування» Кабінет Міністрів України постановив Пенсійному фонду разом із Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів України та Державної податковою адміністрацією забезпечити з 01.10.1998 впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно п. 3 постанови КМУ від 04.06.1998 року № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», установити, що починаючи з 01.07.2002 обчислення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за даними систем персоніфікованого обліку.
Згідно ст. 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Отже, порядок та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України регулюються нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ч. 1 ст.114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно абзацу 2 пункту 2 частини другої статті 114 Закону України № 1058-IV до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, серед іншого: 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року.
У даній справі спір щодо підтвердженого відповідачем загального трудового та пільгового стажу позивача відсутній, позивач не погоджується виключно із застосованим відповідачем законом при визначенні пенсійного віку, при досягненні якого у неї виникає право на пенсію.
Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Ковпаківським РВ СУМВС України в Сумській області від 02 червня 2000 року встановлено, що позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та момент звернення із заявою про призначення пенсії мала вік 46 років 6 місяців.
Зі змісту спірного рішення від 18.02.2020 року № 2981 вбачається, що єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії є недосягнення позивачем віку 48 років 6 місяців.
Позивач вважає, що наявні підстави для зобов'язання відповідача призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, посилаючись на висновки Конституційного Суду України, викладені у в рішенні № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.
Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-XII (далі - Закону № 1788-XII).
Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Таким чином, рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 визначено порядок застосування статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за яким редакція вказаної статті до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII має застосовуватися до осіб, які працювали до 01.04.2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, досягли пенсійного віку - чоловіки 55 років та жінки 50 років, та набули необхідний стаж.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року доповнено Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розділом XIV-I Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян, зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017 року.
Закон № 1058 є спеціальним законом, який визначає принципи, засад і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Преамбулою Закону № 1058 визначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, Закон № 1058, як спеціальний закон, є пріоритетним у правовідносинах з призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 з моменту набрання законної сили Законом України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» - з 11.10.2017 року.
Враховуючи, що Закон № 1058 та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року є чинними, їх положення не визнано неконституційними, відтак рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11.10.2017 року.
Станом на дату прийняття оскаржуваного рішення позивачу виповнилось 46 років 8 місяців, а тому умови та порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають визначатись за нормами Закону № 1058, а не на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки позивачем не було досягнуто усіх необхідних умов, а саме віку 48 років 6 місяців.
Наведений висновок суду узгоджується зокрема із практикою Першого апеляційного адміністративного суду по справі 200/4716/20-а.
Отже, спірне рішення прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук