22 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5705/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №440/5705/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови,
08.10.2020 позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, визначивши в якості третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс", в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 07.09.2020 про відкриття виконавчого провадження №62959946, винесену на виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" заборгованості у сумі 17 462,04 грн.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачеві усунути недоліки шляхом надання до суду доказів сплати судового збору.
22.10.2020 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., який зареєстрований у реєстрі за №21012 від 25.08.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" коштів, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі (виконавче провадження №62959946, відкрите приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В.).
В обґрунтування даної заяви заявниця зазначила, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення її порушених прав у разі вирішення спору на її користь. При цьому заявниця стверджує, що протиправність спірного рішення приватного виконавця пов'язана з обставинами порушення відповідачем правил територіальної підвідомчості при прийнятті до виконання виконавчого документа у м. Києві, тоді як позивач фактично проживає за зареєстрованим місцем у м. Кременчуці Полтавської області.
Вирішуючи дану заяву, суд виходить з наступного.
Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У зв'язку з цим суд зазначає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду. Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача. Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу та не впливати на права, свободи та інтереси інших осіб. При цьому заява про забезпечення адміністративного позову повинна бути вмотивована та обґрунтована доказами, поданими на підтвердження доводів за цією заявою.
Всупереч наведеному, заявниця у даному випадку не надає беззаперечних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, як і не обґрунтовано очевидності ознак протиправності рішення та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, тобто не доведено наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, наявність яких є обов'язковою передумовою для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.
До того ж задоволення заяви про забезпечення позову у спосіб обраний позивачем фактично призведе до вирішення спору без прийняття рішення по суті позову.
Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, у зв'язку з чим відмовляє у її задоволенні.
Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. Їх оцінка може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду в ході розгляду адміністративної справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Б. Супрун