про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову
21 жовтня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/5666/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову у справі №440/5666/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій протиправними,
06.10.2020 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області, в якій просила визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС від 13.11.2019.
19.10.2020 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до суду клопотання про забезпечення позову, в якому позивач просила суд зупинити стягнення на підставі постанови про накладення штрафу уповноваженими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС від 13.11.2019 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/5666/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій протиправними.
Зазначене клопотання вмотивоване тим, що оскарження у судовому порядку постанови про накладення штрафу №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС від 13.11.2019 не зупиняє її виконання та відповідачем вчиняються дії з її виконання. Позивач вказувала, що 19.08.2020 держаним виконавцем вже винесено постанову про арешт майна боржника, а отже невжиття заходів забезпечення позову може негативно вплинути на її діяльність, оскільки арешт коштів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 призведе до неможливості закуповувати товар, своєчасно сплачувати податки і заробітну плату, рахунки за електроенергію, оренду, тощо.
Вирішуючи клопотання позивача про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частин першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заявляючи про необхідність вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії постанови про накладення штрафу №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС від 13.11.2019 до набрання законної сили судовим рішенням, позивач посилається на підставу забезпечення позову, вказану у пункті 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу, а відповідно до пункту 11 цього Порядку - не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).
Згідно з частиною шостою статті 265 Кодексу законів про працю України виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.
Суд погоджується з позивачем в тому, що постанова управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС від 13.11.2019 прийнята на підставі частини другої статті 256 Кодексу законів про працю України, а відтак є виконавчим документом та підлягає виконанню органом державної виконавчої служби.
За таких обставин, зважаючи на значну суму штрафних санкцій, що застосовані до позивача на підставі оспорюваної у цій справі постанови управління Держпраці у Полтавській області, беручи до уваги те, що спірна постанова є виконавчим документом, а оскарження цієї постанови не зупиняє її виконання, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його користь, зокрема, у зв'язку з можливим зверненням стягнення на майно та кошти позивача у разі пред'явлення постанови до примусового виконання.
У свою чергу, вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить прав та законних інтересів стягувача (відповідача) чи інших осіб.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, а також зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС від 13.11.2019 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Відтак, клопотання позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150-152, 154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Забезпечити адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій протиправними.
Зупинити стягнення на підставі постанови управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС від 13.11.2019 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №440/5666/20.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Допустити ухвалу до негайного виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя К.І. Клочко