Справа № 420/8154/20
22 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глуханчука О.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
26 серпня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення перерахування пенсії на поточних рахунок у визначену позивачем установу уповноваженого банку, проведення виплати пенсії через національного оператора поштового зв'язку та припинення виплати пенсії;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та стягнути суму невиплаченої пенсії через визначену позивачем установу банку з жовтня 2019 року;
3) стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань сплачений позивачем судовий збір.
Ухвалою суду від 31 серпня 2020 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.
Ухвалою від 31 серпня 2020 року судом витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в частині, що стосується предмету спору, для долучення до матеріалів справи.
18 вересня 2020 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, а також на виконання ухвали суду про витребування доказів окремі документи з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , а саме: рішення про призначення пенсії від 31.03.1995 р., заяву про призначення пенсії від 03.03.1995 р., розрахунок стажу та заробітної плати, заяву про перерахунок пенсії від 27.07.2008 р., розпорядження від 09.01.2009 р., рішення про припинення виплати пенсії від 01.04.2020 р., службову записку від 06.07.2020 р., заяву позивача від 02.07.2020 року щодо повідомлення причин припинення виплати пенсії (а.с. 58-74).
21 вересня 2020 року через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Під час судового розгляду справи, ознайомившись із заявами по суті справи та поданими сторонами письмовими доказами, судом встановлено, що вирішення спірних правовідносин потребує дослідження доказів, які відсутні в матеріалах справи.
Ухвалою від 20 жовтня 2020 року судом витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області інформацію та належним чином засвідчені копії письмових доказів, а саме: матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у повному обсязі; у т.ч. розрахунки щодо виплати ОСОБА_1 пенсії за період з 01.01.2018 року по 01.04.2020 року; інформацію, у вигляді належним чином оформлених письмових доказів, щодо установи банку, через яку ОСОБА_1 отримувала пенсію; лист ПАТ “Приватбанк” від 19.08.2019 року № 19314/04-2; повідомлення уповноваженого банку про одержання суми пенсії ОСОБА_1 за довіреністю більш як один рік або не одержання з поточного рахунка більш як один рік; докази повідомлення ОСОБА_1 про припинення виплати пенсії через уповноважений банк та переведення виплати пенсії через національного оператора поштового зв'язку. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до Одеського окружного адміністративного суду витребувані докази протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 10 КАС України, розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні.
З огляду на зазначене, враховуючи обставини, які перешкоджають розгляду справи у відкритому судовому засіданні, судом вирішено питання про зупинення провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19”, з подальшими змінами, установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.
22 липня 2020 року Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, прийнято постанову № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Пунктом 1 цієї постанови, із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” та від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.
Відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 22 липня 2020 року № 641, залежно від епідемічної ситуації в регіоні або районі чи місті обласного значення (далі - окремі адміністративно-територіальні одиниці регіону) встановлюється “зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки).
Згідно пункту 3 постанови КМУ від 22 липня 2020 року № 641, рівень епідемічної небезпеки встановлюється за результатом оцінки епідемічних показників та визначається рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке розміщується на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://covid19.gov.ua).
Відповідно до пункту 4 постанови КМУ від 22 липня 2020 року № 641, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки встановлюється на території регіону, в якому наявне значне поширення COVID-19.
Рівень епідемічної небезпеки може змінюватися для всієї території регіону або території окремих адміністративно-територіальних одиниць регіону.
15 жовтня 2020 року на засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій було затверджено рішення про перегляд рівнів епідемічної небезпеки поширення COVID-19.
Новий розподіл рівнів епідемічної небезпеки поширення COVID-19 діє з 00:00 години 19 жовтня 2020 року.
Згідно рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 15 жовтня 2020 року, “Помаранчевий” рівень встановлено, зокрема, в Одеській області - у містах Одеса, Балта, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Чорноморськ, Подільськ, Теплодар, Южне та в Ананьївському, Арцизькому, Балтському, Березівському, Білгород-Дністровському, Біляївському, Болградському, Великомихайлівському, Захарівському, Іванівському, Ізмаїльському, Кілійському, Кодимському, Лиманському, Любашівському, Миколаївському, Овідіопольському, Окнянському, Подільському, Ренійському, Роздільнянському, Савранському, Саратському, Тарутинському, Ширяївському районах.
Відповідно до пункту 6 постанови КМУ від 22 липня 2020 року № 641, Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій раз на сім днів приймає рішення про встановлення на території регіону або окремих адміністративно-територіальних одиниць регіону рівня епідемічної небезпеки “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний”.
Рішення про послаблення “червоного”, “помаранчевого” та “жовтого” рівня епідемічної небезпеки не може бути переглянуто раніше ніж через 14 днів з дня встановлення такого рівня епідемічної небезпеки.
Пунктами 11-14 постанови КМУ від 22 липня 2020 року № 641, в редакції Постанови КМ № 956 від 13.10.2020, визначені обмеження та заборони, які діють на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено “помаранчевий” рівень епідемічної небезпеки.
Зокрема, забороняється проведення масових (культурних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів за участю більш як 20 осіб (у разі проведення заходів з кількістю учасників до 20 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра).
На території регіону або окремої адміністративно-територіальної одиниці регіону, на якій установлено “жовтий”, “помаранчевий” та “червоний” рівень епідемічної небезпеки, додатково можуть застосовуватись обмежувальні протиепідемічні заходи, визначені рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій або органів державної влади та органів місцевого самоврядування (пункт 16 постанови КМУ від 22 липня 2020 року № 641).
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
З метою забезпечення дотримання гарантованих Конституцією та законами України прав громадян на охорону здоров'я, безпечні та здорові умови праці, запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом СОVІD-19, серед співробітників та відвідувачів Одеського окружного адміністративного суду (далі - ООАС, суд), у зв'язку із ускладненням епідеміологічної ситуації та значним поширенням захворюваності, відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 15.10.2020 (протокол № 37), згідно з яким в м. Одесі з 19 жовтня 2020 року продовжено “помаранчевий” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19, на підставі рішення зборів суддів від 20.10.2020 № 12 про встановлення додаткових обмежень, спрямованих на запобігання, виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СОVІD-19), прийнято Наказ голови суду від 20 жовтня 2020 року №22-ОС/Д/С.
Відповідно до п.1 цього Наказу, встановлено в Одеському окружному адміністративному суді з 21 жовтня 2020 року на період запровадження в Україні карантинних заходів такі особливості роботи: припинити розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу, крім окремої категорії адміністративних справ, особливості провадження у яких встановлені статтями 273, 275, 276 КАС України; здійснювати судовий розгляд справ у порядку письмового провадження або в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів учасниками судових справ; обмежити допуск осіб до будівлі суду; не здійснювати проведення особистого прийому громадян керівництвом суду; суддям та працівникам апарату суду про всі випадки захворювань негайно повідомляти відповідну установу охорони здоров'я та керівництво суду в телефонному режимі; припинити проведення судових засідань в режимі відеоконференції за дорученням інших судів, окрім судових справ, які потребують термінового судового розгляду.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов'язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 32 цього Закону обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб.
Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до одужання.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.
Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов'язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.
При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов'язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов'язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.
Отже, у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає необхідним, застосувавши аналогію положення закону п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України, що є найбільш приближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України та Одеської області, з метою попередження поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, задля захисту життя та здоров'я учасників справи, зупинити провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів, які перешкоджають розгляду справи у відкритому судовому засіданні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 10, 44, 236, 248, 256 КАС України,
Зупинити провадження у справі № 420/8154/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Роз'яснити учасникам справи, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи. До вказаного клопотання під час дії карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів з метою попередження поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, учасники справи мають право подати заяви/клопотання про розгляд справ у порядку письмового провадження або в режимі відеоконференції, у т.ч. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя О.В. Глуханчук