Справа № 420/1303/20
22 жовтня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вчинених щодо виконання рішення суду у справі № 420/1303/20, та встановлення судового контролю за виконанням рішення,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року у справі № 420/1303/20 задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної та виплачуваної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, а також провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 20.04.2019 року по день проведення доплати.
Рішення суду у справі № 420/1303/20 набрало законної сили 07 серпня 2020 року.
12 жовтня 2020 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву в порядку статей 382, 383 КАС України, згідно якої позивач просить суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вчинені на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №420/1303/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у продовженні обмеження пенсії позивача та виплаті її у обмеженому розмірі 16661,03 грн., невиплаті різниці в пенсії за минулий час, та продовженні порушень права ОСОБА_1 на виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром;
2) встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №420/1303/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №420/1303/20.
В обґрунтування поданої заяви зазначено про те, що з 01.09.2019 відповідачем здійснено перерахунок призначеної позивачу пенсії, за яким з урахуванням належних надбавок та доплат як інваліду війни II групи, визначено підсумок пенсії в розмірі 20308,48 грн. Однак, попри фактичне обчислення пенсії в розмірі 20308,48 грн., фактично з 01.09.2019 ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області пенсія позивачу виплачувалась в обмеженому розмірі - в сумі 16380 грн.
У зв'язку із наведеними протиправними діями службових осіб ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області, позивач 17.02.2020 звернувся із відповідним адміністративним позовом до Одеського окружного адміністративного суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №420/1303/20 за результатами розгляду вказаного позову, дії ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 20.04.2019 призначеної та виплачуваної позивачу пенсії визнані протиправними. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, а також провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 20.04.2019 року по день проведення доплати.
Вказане рішення суду набрало законної сили 07.08.2020 року. Касаційне провадження у справі не відкривалося.
01.09.2020 року позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з виконавчим листом №420/1303/20 від 07.08.2020, щодо примусового виконання рішення суду.
03.09.2020 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62929203, яку скеровано до ГУ ПФУ в Одеській області.
05.10.2020 року під час звернення позивача до державного виконавця йому було повідомлено, що від ГУ ПФУ за підписом заступника начальника Головного управління Тетяни Яворської надійшла відповідь від 18.09.2020 року №1500-0424-5/68965 стосовно виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 року у справі №420/1303/20.
Як зазначає позивач, ГУ ПФУ здійснило перерахунок пенсії позивача з 20.04.2019 року без обмеження її максимальним розміром та з 01.06.2020 встановило позивачу пенсію у розмірі 16661,03 грн.
Проте, як вказує позивач, виходячи з доказів, які досліджені судом під час розгляду справи №420/1303/20, станом на 17.02.2020 року - на день звернення позивача до суду (з 01.12.2019) розмір пенсії позивача був обчислений та мав становити 20308,48 грн.
З наведених підстав позивач вважає, що ГУПФУ не виконує рішення суду, яке набрало законної сили, умисно та протиправно зменшуючи розмір пенсії позивача, обмежуючи його пенсію розміром 16661,03 грн., не виплачує пенсію в максимально обчисленому розмірі та без обмеження її максимального розміру, як це воно зобов'язано здійснювати за рішенням суду.
Крім того, позивач зазначив, що під час виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 року у справі №420/1303/20 ГУ ПФУ в Одеській області безпідставно застосовує Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 649, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі № 640/5248/19 змінено п. 2 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 року, зокрема визнано протиправними та нечинними п. п. 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
Отже, позивач стверджує, що під час виконання рішення суду у справі №420/1303/20 ГУ ПФУ в Одеській області вчиняє протиправні дії, продовжуючи порушення прав позивача, підтверджені зазначеним судовим рішенням, що й стало підставою звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, а також встановлення судового контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Враховуючи, що визначений ч. 5 ст. 383 КАС України порядок розгляду заяв, передбачених частиною першої цієї статті, не вимагає обов'язково проведення судового засідання та з урахуванням запровадження посилених протиепідемічних заходів та карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, судом вирішено здійснювати розгляд заяви представника ОСОБА_1 від 12 жовтня 2020 року в порядку письмового провадження (без виклику сторін) 22 жовтня 2020 року
Розглянувши заяву позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вчинених щодо виконання рішення суду у справі № 420/1303/20, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість судового рішення, яка набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як встановлено судом, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року у справі № 420/1303/20 набрало законної сили 07 серпня 2020 року.
07 серпня 2020 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 420/1303/20 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, а також провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 20.04.2019 року по день проведення доплати.
За заявою стягувача - ОСОБА_1 від 01 вересня 2020 року про примусове виконання рішення суду, 03 вересня 2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 62929203 з примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №420/1303/20, виданого 07 серпня 2020 року про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, а також провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 20.04.2019 року по день проведення доплати.
Боржника (Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області) зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. З боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 20000, 00 грн.
Листом від 18 вересня 2020 року № 1500-0424-8/68965 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області повідомлено Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виконання рішення.
24 вересня 2020 року на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов вищевказаний лист.
Згідно змісту цього листа: Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі № 420/1303/20, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 26.05.2020 проведено перерахунок пенсії по інвалідності без обмеження її максимальним розміром, та проведено доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 20.04.2019 року по день проведення доплати. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2020 становить 16661,03 грн. Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 26.05.2020 по 31.05.2020 в сумі 54,39 грн. зарахована на його поточний рахунок 04.06.2020. Нарахована доплата пенсії за період з 20.04.2019 по 25.05.2020 в сумі 10739,04 грн. підлягала виплаті згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1. Інформація про виконання рішення по справі № 420/1303/20, Головним управлінням внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Також в цьому листі зазначено, що бюджет Пенсійного фонду України на 2020 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 22, та після прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 22.07.2020 у справі № 420/5945/18 бюджетні призначення Пенсійному фонду України на поточний рік не переглянуті. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
На підставі викладеного, Головне управління просило закінчити виконавче провадження по виконавчому листу № 420/1303/20, виданому Одеським окружним адміністративним судом, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”.
Дізнавшись від державного виконавця 05.10.2020 року про вищевикладені обставини, не погоджуючись із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виконання рішення суду у справі № 420/1303/20, позивач звернувся до суду із цією заявою в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Як встановлено судом у рішенні від 23 квітня 2020 року по справі №420/1303/20, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 03 квітня 2019 року № 84 по особовому складу звільнений з військової служби у запас за підпунктом “б” (за станом здоров'я) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”. Вислуга років у ЗС: календарна - 30 років 8 місяців, пільгова - 36 років 11 місяців.
19.04.2019 року ОСОБА_1 виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення. З 20.04.2019 року йому призначено пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
На підставі протоколу за пенсійною справою № 1501023260 від 20 квітня 2019 року, позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено пенсію по інвалідності у розмірі 80 % грошового забезпечення, згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Відповідно до протоколу, грошове забезпечення для обчислення пенсії складається з:
- посадовий оклад - 8600, 00;
- оклад за військове звання - 1410, 00;
- процентна надбавка за вислугу років 50 % - 5005, 00;
- середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 5293,48, у т.ч. надбавка за специфічні умови проходження служби 65 %, премія 35%;
- Сума грошового забезпечення для обчислення пенсії 20 308, 48 грн.
- Основний розмір пенсії - 80 % грошового забезпечення, - 16 246,78 грн.
- Надбавка до пенсії: учасник АТО Учасник бойових дій - 374, 25; Учасник бойових дій - 40, 00.
- Усього призначено - 16 661, 03.
- Призначено згідно з Законом України № 2262-ХІІ, загальний розмір пенсії щомісячно в сумі - 14 970, 00 з 20.04.2019 року по 31.07.2020 року.
Таким чином, суд встановив, що відповідачем під час призначення позивачу пенсії здійснено обмеження максимального розміру цієї пенсії до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (замість 16 661, 03 грн.).
Відповідно до наявного в матеріалах справи перерахунку пенсії від 22 листопада 2019 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року, за яким основний розмір пенсії становить 80 % грошового забезпечення у розмірі 20 308, 48 грн. Однак, фактично призначено з 01 грудня 2019 року 16 380, 00 грн. (а.с. 7, 36).
Таким чином, відповідачем під час перерахунку здійснено обмеження максимального розміру пенсії позивача до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
У такій редакції вказану частину ст. 43 Закону №2262-XII викладено відповідно до Закону № 3668-VI від 08.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, який набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати 10740 гривень.
У зв'язку з чим, на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
В мотивувальній частині вказаного рішення, а саме в п.2.3. Конституційний Суд України, зазначив, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262, згідно з якими "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
При цьому, у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, положення ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” втратила чинність.
З огляду на викладене, рішенням від 23 квітня 2020 року у справі № 420/1303/20, яке набрало законної сили, суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної та виплачуваної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, а також провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 20.04.2019 року по день проведення доплати.
Щодо виконання рішення суду від 23 квітня 2020 року у справі № 420/1303/20, судом встановлено наступне.
Згідно Перерахунку пенсії від 26 травня 2020 року, здійсненого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі рішення суду, з 20 квітня 2019 року ОСОБА_1 перераховано пенсію по інвалідності таким чином:
Загальна сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 20308, 48 грн.
Основний розмір пенсії: 80 % грошового забезпечення, що складає 16246, 78 грн. (20308,48х80%).
Підвищення та/або надбавки: учасник АТО Учасник бойових дій - 374, 25; Учасник бойових дій - 40, 00.
Підсумок пенсії з надбавками: 16661, 03 грн. (16246,78+374,25+40=16661, 03).
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 20.04.2019 року без обмеження її максимальним розміром та з 01.06.2020 встановило позивачу пенсію у розмірі 16661,03 грн.
Згідно Розрахунку на доплату пенсії на підставі рішення суду (справа № 420/1303/20), з квітня 2019 року по травень 2020 року позивачу перераховано різницю між фактично виплаченою сумою пенсії та сумою пенсії, яка підлягала виплаті без обмеження її максимальним розміром. Сума доплати (різниці) - 10793, 43, із них виплачено пенсіонеру - 54, 39, борг - 10739, 04.
Розрахунок здійснено з розрахунку суми пенсії, що підлягала виплаті без обмеження її максимальним розміром, у розмірі 16661, 03.
Отже, відповідачем проведено вірний розрахунок/перерахунок пенсії позивача за період з квітня 2019 року по травень 2020 року на підставі рішення суду.
26 травня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 червня 2020 року наступним чином:
Загальна сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 20308, 48 грн.
Основний розмір пенсії: 80 % грошового забезпечення, що складає 16246, 78 грн. (20308,48х80%) без урахування доплат, підвищення та/або надбавки, а саме:
Доплати: збільшення основного розміру пенсії - 25 %, що складає 4061, 70;
Підвищення та/або надбавки до пенсії: інвалід війни 2 групи/при виконанні обов'язків в/с інвалід війни 2 групи (ст. 7) (з 01 по 30) - 655, 20; інвалід війни 2 групи/при виконанні обов'язків в/с - 50, 00.
Підсумок пенсії з надбавками: 21013, 68 грн. (16246,78+4061,70+655,20+50=21013,68).
До виплати: з 01.06.2020 - 16 661, 03; з 01.07.2020 - 17120,00.
Тобто, підсумок пенсії з надбавками становить 21013, 68 грн., однак до виплати відповідачем з 01.06.2020 враховано 16 661, 03, а з 01.07.2020 - 17120,00.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 № 294-IX, установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень.
Таким чином, відповідачем під час перерахунку здійснено обмеження максимального розміру пенсії позивача, а саме:
з 01.06.2020 року - на рівні суми пенсії, перерахованої з 20.04.2019 року на підставі рішення суду у справі № 420/1303/20;
з 01.07.2020 року - на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (з 1 липня - 1712 гривень).
Суд зазначає, що вказані дії відповідача суперечать резолютивній частині рішення суду від 23 квітня 2020 року у справі № 420/1303/20, в якій суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, а також провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 20.04.2019 року по день проведення доплати.
У свою чергу, відповідач на виконання рішення суду у справі № 420/1303/20 здійснив лише перерахунок різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 20.04.2019 року по день проведення доплати - травень 2020 року, визначивши суми доплати (різниці) у розмірі 10793, 43, із яких виплачено пенсіонеру - 54, 39, борг - 10739, 04.
Рішення суду від 23 квітня 2020 року у справі № 420/1303/20 в частині, в якій суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, відповідачем, починаючи з 01.06.2020 року, не виконується.
Вирішуючи скаргу позивача на дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області під час виконання рішення суду у справі № 420/1303/20, суд виходить із того, що резолютивна частина цього рішення, в якій суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, не містить визначеного періоду, протягом якого відповідачу на виконання рішення суду слід здійснювати виплату призначеної позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Відповідно до ч. 7 ст. 246 КАС України, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
У такій редакції вказану частину ст. 43 Закону №2262-XII викладено відповідно до Закону № 3668-VI від 08.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Таким чином, з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” втратила чинність.
Що ж до приписів Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” слова і цифри “у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року” замінено словами і цифрами “по 31.12.2017 року” слід зазначити наступне.
Буквальне розуміння змін внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня норма ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17 та від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17.
При цьому, слід зазначити, що у 2018-2020 роках будь-яких змін до ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з приводу встановлення максимального розміру пенсії не вносилось.
Крім того, суд акцентує увагу на тому, що вищевказані спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач під час виконання рішення суду від 23 квітня 2020 у справі №420/1303/20 вчинив протиправні дії, які полягають у продовженні обмеження пенсії позивача та виплаті її у обмеженому розмірі, починаючи з 01.06.2020 року, чим продовжено порушення права ОСОБА_1 , на користь якої ухвалено рішення суду, на виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Що стосується невиплати різниці в пенсії за минулий час.
В резолютивній частині рішення суду від 23 квітня 2020 року у справі № 420/1303/20 суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, а також провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 20.04.2019 року по день проведення доплати.
Згідно Розрахунку на доплату пенсії на підставі рішення суду (справа № 420/1303/20), з квітня 2019 року по травень 2020 року позивачу перераховано різницю між фактично виплаченою сумою пенсії та сумою пенсії, яка підлягала виплаті без обмеження її максимальним розміром. Сума доплати (різниці) - 10793, 43, із них виплачено пенсіонеру - 54, 39, борг - 10739, 04.
Що стосується боргу у 10739, 04 грн., в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18 вересня 2020 року № 1500-0424-8/68965 про виконання рішення, адресованого Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зазначено, що нарахована доплата пенсії за період з 20.04.2019 по 25.05.2020 в сумі 10739,04 грн. підлягала виплаті згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1. Інформація про виконання рішення по справі № 420/1303/20, Головним управлінням внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Тобто, відповідач, посилаючись на процедуру погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, передбачену Порядком КМУ № 649 та Порядком правління Пенсійного фонду України №20-1, не заперечує щодо наявності заборгованості перед позивача по доплаті пенсії за період з 20.04.2019 по 25.05.2020 в сумі 10739,04 грн.
Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає, що на момент вчинення відповідачем дій на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року у справі № 420/1303/20 в частині виплати стягувачу донарахованих коштів (дата Розрахунку: 26.05.2020), механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, визначався Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 (далі - Порядок № 649).
Відповідно до пункту 2 Порядку №649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.
Згідно п.5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Згідно з п.6 Порядку №649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Пунктом 8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень:
- про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку;
- про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п'ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.
У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
Постановою правління Пенсійного фонду України 26 вересня 2018 року № 20-1 затверджений Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, який відповідно до пункту 3 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 (далі - Порядок № 649), визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), та внесення інформації до нього.
Як визначено пунктами 3, 6, 7 цього Порядку № 20-1, у реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”: на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою; про стягнення коштів.
Наказом керівника органу Пенсійного фонду України визначаються відповідальні особи, які здійснюють облік рішень у реєстрі (далі - відповідальна особа), у кількості не менше двох осіб з числа працівників, які відповідно до розподілу службових повноважень мають право доступу до автоматизованих засобів та баз даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справ).
Доступ до відомостей реєстру надається працівникам Пенсійного фонду України та його територіальних органів, якщо це передбачено їх посадовими інструкціями або потрібно для виконання дорученої їм роботи, а також членам комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що утворюється відповідно до пункту 7 Порядку № 649.
Внесення інформації до реєстру здійснюється відповідальною особою боржника. Якщо на дату внесення інформації стягувач перебуває на обліку в іншому територіальному органі Пенсійного фонду України, який не є боржником, інформацію до реєстру вносить відповідальна особа цього органу з урахуванням матеріалів пенсійної справи стягувача та наявного у ній рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, інформація про виконання рішення по справі № 420/1303/20, Головним управлінням внесена до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, що свідчить про вчинення боржником дій, зазначених у пункті 5 Порядку №649 або п.7 Постанови №20-1.
Відповідно до частин 1, 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що невиконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області в частині виплати суми боргу по доплаті пенсії за період з 20.04.2019 по 25.05.2020 в сумі 10739,04 грн. через відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 24.01.2018 року в справі №405/3663/13-а, від 21.08.2019 року по справі 754/3105/19.
Щодо посилання позивача на скасування в судовому порядку пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
З даного приводу слід зазначити наступне.
Дійсно постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі № 640/5248/19 апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 року змінено, зокрема п. 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: "Визнати протиправними та нечинними п. п. 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, до 22.07.2020 року Порядок № 649 був чинний, і боржник зобов'язаний був ним керуватись.
Тобто, на момент часткового виконання рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, Порядок №649 був чинним.
У той же час, після 22.07.2020 року відшкодування невиплаченої суми заборгованості може бути здійснено лише за наявності для цього відповідних фінансових ресурсів, а тому дана обставина не може вважатися такою, що призводить до невиконання судового рішення без поважних причин.
З наведених підстав, заява позивача в частині вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вчинених на виконання рішення суду у справі №420/1303/20, які полягають у невиплаті різниці в пенсії за минулий час в повному обсязі, не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України та ст. 382 КАС України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Так, згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи висновки суду про те, що відповідач під час виконання рішення суду від 23 квітня 2020 у справі №420/1303/20 вчинив протиправні дії, які полягають у продовженні обмеження пенсії позивача та виплаті її у обмеженому розмірі, починаючи з 01.06.2020 року, чим продовжено порушення права ОСОБА_1 , на користь якої ухвалено рішення суду, на виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, суд вважає доцільним встановити судовий контролю за виконанням рішення, з урахуванням цієї ухвали, та зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення в 30-денний строк з дати набрання цією ухвалою законної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вчинених щодо виконання рішення суду у справі № 420/1303/20, а також встановлення судового контролю, підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 77, 90, 248, 256, 370, 382, 383 КАС України,
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вчинених щодо виконання рішення суду у справі № 420/1303/20, та встановлення судового контролю за виконанням рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, під час виконання рішення суду від 23 квітня 2020 року у справі №420/1303/20, які полягають у продовженні обмеження призначеної та виплачуваної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.06.2020 року, якими (діями) продовжено порушення права особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, на виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 23 квітня 2020 року у справі № 420/1303/20 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року у справі № 420/1303/20 в 30-денний строк з дати набрання цією ухвалою законної сили, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій ухвалі.
В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Глуханчук