Справа № 420/5878/20
22 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Южненської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Южненської міської ради, в якому позивач просить суд визнати протиправним рішення Управління праці та соціального захисту населення Южненської міської ради Одеської області від 11.06.2020 року №180-05/1245 про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Южненської міської ради Одеської області здійснити нарахування та виплату допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона в травні 2020 року звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Южненської міської ради із заявою про призначення допомоги при народженні дитини. Разом з тим, відповідач рішенням від 11.06.2020 року №180-05/1245 відмовив їй у призначенні такої допомоги через пропуск позивачем дванадцятимісячного строку звернення за призначенням такої допомоги.
Вказану відмову позивач вважає протиправною, оскільки, через проведення на території Донецької області антитерористичної операції, ведення бойових дій, а також через невиліковну хворобу та смерть чоловіка, вона не мала змоги своєчасно звернутись із заявою про отримання державної допомоги.
Ухвалою суду від 09.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Южненської міської ради було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
28.09.2020 року через канцелярію суду від Управління праці та соціального захисту населення Южненської міської ради надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що статтею 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. У зв'язку із пропущенням позивачкою строку звернення за призначенням допомоги, який чітко закріплений законодавством, в управління відсутні правові підстави для призначення виплати позивачу означеної допомоги.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою №5139-5000170918 від 05.08.2019 року, та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання - АДРЕСА_2 ) (а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_3 в м.Донецьк народилась донька, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 26.06.2018 року Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с. 13).
ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловік позивача - ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 12.09.2019 року, виданим Южненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Одеській області (а.с. 14).
19.05.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Южненської міської ради із заявою про призначення допомоги при народженні дитини (а.с. 15-16).
Разом з тим, відповідач рішенням від 11.06.2020 року №180-05/1245 відмовив позивачу у призначенні такої допомоги. (а.с. 17).
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась за захистом своїх прав та інтересів до Одеського окружного адміністративного суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов, відзив Управління праці та соціального захисту населення Южненської міської ради, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про охорону дитинства" з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім'ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та іншими законами України.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України від 21 листопада 1992 року №2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон №2811).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2811 громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону №2811 визначені види державної допомоги сім'ям з дітьми, зокрема, допомога при народженні дитини.
Відповідно до ст. ст.10, 11 Закону № 2811 допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.
Допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.
Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.
Даний перелік документів є вичерпним. Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Пунктом 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, також встановлено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Отже, допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 було пропущено строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини. За таких умов відповідачем було правомірно відмовлено позивачу у призначення такої допомоги, а тому позовні вимоги в цій частині адміністративного позову задоволенню не підлягають.
Разом з тим, відповідно до правових висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 14.02.2018 року по справі №591/610/16-а та від 02.10.2018 року по справі №495/3711/17 вбачається, що визначений частиною сьомою статті 11 Закону № 2811-XII строк підлягає поновленню, а допомога при народженні дитині підлягає призначенню у разі наявності поважних причин такого пропуску, оскільки неможливість своєчасного звернення батьків порушує інтереси дитини, що є неприпустимим.
Таким чином, строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини може бути поновлено за наявності поважних причин, які обумовлюють несвоєчасне звернення батьків, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними доказами.
Так з матеріалів адміністративної справи вбачається, що у позивача були наявні обґрунтовані підстави, які перешкоджали своєчасному її зверненню за отриманням допомоги при народженні дитини.
Так, як зазначено в свідоцтві про народження дитини, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Донецьк. Отже, дитина народилась на території тимчасово окупованій території України, що безумовно встановлює певні труднощі у своєчасному отриманні державної допомоги при народженні дитини, які пов'язанні з не функціонуванням державних органів, які мають право вирішувати питання на зазначеній території, певних складнощів у пересуванні по лінії зіткнення з новонародженою дитиною, отримання статусу переміщеної особи, а також у відсутності свідоцтва про народження дитини, яке має юридичну силу на підконтрольній території України.
Крім того, суд враховую посилання позивача на тривалу невиліковну хворобу її чоловіка та в подальшому його смерть, у зв'язку з чим у родини не було коштів для пошуку нового житла на території, що підконтрольна України.
Суд зазначає, що позивач та її дитина є громадянами України, тобто мають такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки законодавство України не допускає обмеження прав на соціальний захист, зокрема, права на отримання допомоги при народженні дитини, за ознакою місця проживання (перебування).
При цьому зауважує, що подаючи до суду даний адміністративний позов, ОСОБА_1 заявила позовні вимоги в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.
Суд зазначає, що згідно ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.7 ст.7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, яка є громадянином України, і перед якою держава Україна має певні зобов'язання, враховуючи ту обставину, що у позивача були об'єктивні причини пропуску строку звернення до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини, виходячи з принципу верховенства права та завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача призначити та провести виплату позивачу допомоги при народженні дитини в порядку та розмірі, що встановлений статтею 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією про сплату судового збору від 24.06.2020 року.
Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму сплаченого нею судового збору з Управління праці та соціального захисту населення Южненської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень у розмірі 420,40 грн. пропорційно до розміру задоволених вимог.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Управління праці та соціального захисту населення Южненської міської ради (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Тараса Шевченка, 7/1) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Южненської міської ради призначити та провести виплату ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , в порядку та розмірі, що встановлений статтею 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Южненської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 420,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький
.