Іменем України
19 жовтня 2020 р. № 400/3120/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В. за участю секретаря судового засідання Ісламова І. О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до:Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,Миколаїв,54001 Виконавчого комітету Миколаївської міської ради.
треті особи:Акціонерне товариство "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40,Миколаїв,54017
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
За участю:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Бондарєв Р.С.
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Миколаївської міської ради щодо визнання протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради за письмовим зверненням Самсонової Оксани Миколаївни від 07.07.2020 про повернення у спільну сумісну власність (торговельний кіоск у складі зупинкового комплексу по АДРЕСА_2 , для обслуговування якого надавалася в оренду земельна ділянка за договором №9450 від 20.08.2013) подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ); зобов'язати Миколаївську міську раду повернути спільну сумісну власність (торговельний кіоск у складі зупинкового комплексу по вулиці Маршала Василевского у місті Миколаїв Миколаївської області, для обслуговування якого надавалася в оренду земельна ділянка за договором №9450 від 20.08.2013) подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 10.08.2020 у відкритті провадження щодо позовних вимог про повернення власності відмовлено оскільки ці вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Щодо решти відкрито провадження.
28.08.2020 ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просив суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради за письмовими зверненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по поверненню спільного сумісної власності (торгівельного кіоску у складі зупинкового комплексу по АДРЕСА_2 , для обслуговування якого надавалась в оренду земельна ділянка за договором №9450 від 20.08.2013; 2) зобов'язати Миколаївську міську раду або виконавчий комітет Миколаївської міської ради у встановленому законом порядку розглянути письмове звернення ОСОБА_2 від 07.07.2020 та письмово повідомити про результати його розгляду в частині повернення майна; 3) зобов'язати Миколаївську міську раду або виконавчий комітет Миколаївської міської ради у встановлений законом порядку розглянути письмове звернення ОСОБА_2 від 31.07.2020 та письмово повідомити про результати його розгляду в частині повернення майна; 4) зобов'язати Миколаївську міську раду або виконавчий комітет Миколаївської міської ради у встановленому законом порядку розглянути письмове звернення ОСОБА_1 від 11.08.2020 та письмово повідомити про результати його розгляду в частині повернення майна.
Ухвалою від 15.09.2020 зазначена заява про зміну позовних вимог була прийнята судом.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що його дружина ОСОБА_1 07.07.2020 та 31.07.2020, а також він 11.08.2020 звертались до Миколаївської міської ради зі зверненнями щодо повернення спільного сумісної власності (торгівельного кіоску у складі зупинкового комплексу по АДРЕСА_2 , для обслуговування якого надавалась в оренду земельна ділянка за договором №9450 від 20.08.2013, але жодної відповіді на ці звернення вони не отримали.
Відповідач надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Свою позицію аргументував тим, що строк дії договору оренди між Миколаївської міської радою та ФОП ОСОБА_1 закінчився 14.01.2016, в подальшому строк дії договору не продовжено. Правовідносини щодо оренди земельної ділянки та розміщення на ній тимчасових споруд виникли виключно між Радою та ФОП ОСОБА_2 . Позивач не є учасник цих правовідносин, а тому він не має право звернення до суду з приводу розгляду звернень, поданих його дружиною ОСОБА_2 . Відповідь на звернення безпосередньо ОСОБА_1 було надано 15.09.2020.
Третя особа ПАТ «Миколаївобленерго» пояснень по справі не надала.
За клопотанням позивача справу призначено до розгляду у судовому засіданні за викликом сторін.
В судовому засіданні 15.09.2020 позивач підтримав свої позовні вимоги просив їх задовольнити. Представники відповідача та третьої особи не з'явився. Також, в судовому засіданні допитано свідків позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які пояснили суду, що їм відомо, що у позивача та його дружини був кіоск на зупинки М. Василевського, про обставини розгляду Миколаївською міської радою звернень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідкам нічого не відомо.
В судовому засіданні 19.10.2020 представник відповідача надав пояснення, просив в задоволенні позову відмовити. Позивач та представник третьої особи в судове засідання не з'явився.
Суд розглянув справу 19.10.2020 у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження. В судовому засіданні 19.10.2020 проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, повний текст судового рішення підписано 21.10.2020.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
07.07.2020 ОСОБА_2 подала звернення до Миколаївської міської ради щодо відшкодування шкоди та повернення демонтованих споруд з зупинкового комплексу по АДРЕСА_2 .
31.07.2020 ОСОБА_2 подала нове звернення до Миколаївської міської ради щодо відшкодування шкоди та повернення демонтованих споруд з зупинкового комплексу по АДРЕСА_2 .
11.08.2020 ОСОБА_1 подав засобами електронного зв'язку звернення до Миколаївської міської ради щодо відшкодування шкоди та повернення демонтованих споруд з зупинкового комплексу по АДРЕСА_2 .
14.09.2020 заступником Миколаївського міського голови надано відповідь на звернення ОСОБА_1 , в якому повідомлено, що 17.02.2020 було зафіксовано самовільно встановлену тимчасову торговельну споруду. 30.03.2020 зазначена тимчасова споруда була демонтована та передана на зберігання ТОВ «Агро пром юг». Для повернення споруди необхідно звернутися до адміністрації Центрального району та надати документи, які підтверджують право власності на споруду.
Відповідно до ст.5 КАС Україна кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням діє чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушенні її права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є вирішення спорів з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до п.9 ч.5 ст.160 КАС України зазначається, що у позовні заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, прав, свобод або інтересів позивача.
Відповідно до п.19 ст.4 КАС України - індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до ст.48 КАС України передбачено право суду на заміну неналежного позивача, у разі встановлення того факту, що з позовом звернулась не та особа, якій належить право вимоги, замінити первинного позивача належним позивачем.
Отже, процесуальний закон, визнає матеріальне право на позов в адміністративному судочинстві щодо оскарження індивідуального акту суб'єкта владних повноважень, лише за особами у яких є право вимоги, тобто саме тими, кого він безпосередньо стосується, для кого оскаржуваний акт породжує, змінює або припиняє певні правовідносини.
У цьому випадку, ОСОБА_1 звертається з позовом з приводу не розгляду відповідачем звернень від 07.07.2020 та 31.07.2020 поданих ОСОБА_2 .
Спірні дії чи бездіяльність відповідача з приводу розгляду звернень ОСОБА_2 не породжує, не змінює та не припиняє права та обов'язки ОСОБА_1 .
Та обставина, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є подружжям, також не надає позивачу права подавати від свого імені позови на захист прав своєї дружини.
Відповідно до принципу диспозитивності, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою та в межах позовних вимог.
Тобто, сама ОСОБА_2 повинна звернутися до суду за захистом, якщо вважає що це необхідно у цьому випадку.
Член подружжя не є законним представником іншого з подружжя.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії чи бездіяльність відповідача щодо розгляду звернень ОСОБА_2 від 07.07.2020 та від 31.07.2020 не порушує прав, свобод та інтересів позивача, у нього відсутнє право вимоги у цьому випадку.
Також, на думку суду, у цьому випадку неможливо скористатися повноваженнями, передбаченими ст.48 КАС та замінити неналежного позивача ОСОБА_1 на належну позивачку ОСОБА_2 , оскільки за цими позовними вимогами не сплачений судовий збір. ОСОБА_1 було звільнено від сплати судового збору з підстав, передбачених п.п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір». Зазначені підстави звільнення безпосередньо пов'язані з особою позивача, оскільки саме у нього не було доходів за 2019 рік.
В цій частині позову відмовити, оскільки у ОСОБА_1 відсутнє право вимоги щодо розгляду відповідачем звернень ОСОБА_2 .
Щодо звернення самого ОСОБА_1 від 31.08.2020, то на теперішній час відповідачем надано відповідь на його звернення.
Відповідь позивачу надана по суті звернення, підписана компетентною особою.
Також, суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду 28.08.2020 з приводу не надання йому відповіді на звернення від 11.08.2020. Тобто, на час звернення до суду у відповідача навіть не закінчились строки розгляду звернення, передбачені ст.20 Закону України «Про звернення громадян».
З урахуванням того, що в теперішній час відповідь на звернення надана, прав позивача не порушено, суд не вбачає підстав для задоволення позову і в цій частині.
В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Миколаївська міська рада, Виконавчого комітету Миколаївської міської ради. (вул. Адміральська, 20,Миколаїв,54001 26565573) відмовити.
2. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 21.10.2020.