Іменем України
22 жовтня 2020 р. № 400/3427/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 з вимогами визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання вихідних днів для відпочинку позивачу та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористанні дні відпочинку терміном 68 діб, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що в 2015-2016 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , та безпосередню брав участь в Антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей. За цей час перебування в АТО в нього накопичилось 68 дні вихідних, святкових та неробочих днів. Компенсацію за ці дні він при звільненні не отримав.
Позивач послався на Закони України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» та Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію, відповідач аргументував тим, що, по-перше, сам факт невикористаних вихідних днів нічим не підтверджений з боку позивача. Військова частина не може взагалі підтвердити той факт, що у ОСОБА_1 маються 68 невикористаних вихідних днів. По-друге, чинним законодавством взагалі не передбачена грошова компенсація за невикористані вихідні дні.
В судове засідання 28.09.2020 позивач не з'явився. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію, викладену у відзиві.
Суд розглянув справу 22.10.2020, відповідно до вимог ст.262 КАС України, без проведення судового засідання, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та Рішення Ради суддів України від 17.03.2020 №19, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 в 2015-2016 роках проходив військову службу за мобілізацію в особливий період у військовій частині НОМЕР_1 .
За час проходження військової служби у військовій частині ОСОБА_1 брав безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей з 27.06.2015 по 15.07.2015, з 07.09.2015 по 29.09.2015, з 11.10.2015 по 29.10.2015, з 05.12.2015 по 09.02.2016, з 25.02.2016 по 02.07.2016.
За вказаний період позивач 68 вихідних, святкових та неробочих днів провів під час виконання завдань у зоні проведення АТО у Донецькій та Луганській області.
26.07.2016 ОСОБА_1 було звільнено зі служби у запас.
Відповідно до статті 203 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України від 24.03.1999 № 548-XIV, вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до виконання службових обов'язків. Ці дні згідно з планами, а також вільний від занять час відводяться для відпочинку, проведення культурно-освітньої роботи, спортивних заходів та ігор. Офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, відповідний час для відпочинку надається командиром (начальником), як правило, протягом наступного тижня.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністерством оборони України.
Пунктом 1.5 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка затверджена наказом Міністерства оборони України №260 від 11.06.2008 та яка була чинна на час проходження військової служби позивача, за виконання службових обов'язків понад установлений службовий час у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення військовослужбовцям додатково не виплачується.
Аналогічна норма міститься і в чинному в теперішній час Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018.
Так, статтею 7 розділу І Порядку №260 визначено, що за службу понад установлений службовий час у дні відпочинку, святкові, вихідні та неробочі дні грошове забезпечення військовослужбовцям додатково не виплачується.
Отже, наведеними нормами не передбачено виплату військовослужбовцям грошової компенсації за невикористані вихідні, святкові та не робочі дні, у які той чи інший військовослужбовець виконував обов'язки військової служби.
Натомість, така компенсація передбачена ст.ст.73, 107 Кодексу законів про працю України.
Норми Кодексу законів про працю України на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки питання оплати праці врегульоване спеціальними нормами, які не передбачають компенсації за виконання військових обов'язків понад встановлений службовий час. Норми Кодексу законів про працю могли б бути застосовані, як субсидіарні, в разі не врегулювання спірного питання спеціальними нормами.
В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 ) відмовити.
2. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко