21 жовтня 2020 р. № 400/2351/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Міністерства оборони України, Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Заводський районний військовий комісаріат м. Миколаєва, вул. Пушкінська, 69-а, м. Миколаїв, 54020
про:визнання відмови протиправною; скасування рішення, оформленого протоколом засідання від 03.04.2020 р. № 54; зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, 3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Заводський районний військовий комісаріат,
- про визнання протиправним рішення Міністерства оборони України щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,
- скасування рішення-протокол засідання Комісії Міністерства оборони України № 54 від 03.04.2020 щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,
- зобов'язання повторно розглянути та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, внаслідок отримання захворювання під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності та надіслати рішення разом з документами Військовому комісару Заводського районного військового комісаріату м. Миколаєва для видання наказу про виплату допомоги.
Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно відмовив у призначені одноразової грошової допомоги всупереч ст.16 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ № 975, оскільки довідкою МСЕК від 18.11.2019 позивачу встановлено 20% втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням військової служби.
Відповідач надав суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що приписами ст.16-16-1 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та встановлений ВЛК причинний зв'язок захворювання, у позивача не виникло право на отримання одноразової грошової допомоги без встановлення інвалідності, оскільки за такого формулювання причинного зв'язку-«Захворювання, ТАК, пов'язано з проходженням служби», вказана одноразова грошова допомога не призначається.
Третя особа надала суду пояснення, що в позові необхідно відмовити, оскільки рішення Міністерства оборони є законним та обґрунтованим, оскільки виплата допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби, законодавством не передбачена (передбачено з виконанням обов'язків військової служби).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 207 від 07.10.2019 ОСОБА_1 звільненого наказом начальника Озброєння Збройних Сил України від 20.09.2019 № 90 з військової служби у запас відповідно до ст. 26 ч.5 п.2 пп. «б» (за станом здоров'я) Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу» вважати таким, що справи здав, виключити зі списків особового складу.
02.08.2019 ВЛК в/ч НОМЕР_2 проведено медичний огляд позивача з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Свідоцтво про хворобу від 14.08.2019 № 40 свідчить, що позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.
18.11.2019 МСЕК № 120586 позивачу було встановлено 20% втрати працездатності внаслідок захворювання, що пов'язані з проходженням військової служби.
Позивач звернувся до Військового комісара Заводського районного військового комісаріату м. Миколаєва із заявою про призначення одноразової грошової допомоги.
15.04.2020 Заводський РВК повідомив позивача, що 06.04.2020 Міністром оборони України затверджено протокол засідання комісії Міністерства оборони України № 54 від 03.04.2020, в якому відмовлено в призначені одноразової грошової допомоги , передбаченої ст.16 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Виплата допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення групи інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби, законодавством не передбачена (передбачено з виконання обов'язків військової служби).
Відповідно до п.7 ч.2 ст.16 Закону України № 2011 одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Відтак, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: отримання військовослужбовцем захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.
Встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. (ч.3,9 ст.16-3 ЗУ №2011).
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою КМУ №975 від 25.12.2013 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
У разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від: 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності(п.11 Порядку).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання(п.13 Порядку).
Ухвалою суду від 22.06.2020 було запропоновану відповідачу надати суду відзив та всі докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Ухвалою від 22.09.2020 суд витребував у відповідача рішення, оформлене протоколом засідання від 03.04.2020 №54, яке є предметом спору.
Відповідно до ч.9 ст.80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів(ч.9ст.77 КАС України).
Відповідач ухвалу суду про витребування доказів від 22.09.2020 не виконав, не надав суду спірне рішення.
За таких обставин, суд розглядає справу за наявними матеріалами та виходячи з підстав відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, зазначену йому у листі військкомату від 15.04.2020.
Нормами Закону України № 2011 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається в разі отримання захворювання під час виконання «обов'язків військової служби», а у довідці МСЕК зазначено, що втрата працездатності позивача 20% по захворюванню, пов'язані з «проходженням військової служби».
Відповідно до п.2 Порядку № 975 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу”.
Згідно з ч.4 ст.24 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
При проходженні військової служби військовослужбовці виконують обов'язки військової служби обов'язки, які покладаються на нього Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.
Відповідно до п.19 Порядку № 975 передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком:
-вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
-вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
-навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
-подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Підстав вказаних у п.19 Порядку відповідачем у відмові позивачу не зазначено.
Відповідно до ст.19 Конституції України та ст.2 КАС України на відповідача , як на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, пропорційно.
Відповідач вважає, що «виконання обов'язків військової служби» та «проходження військової служби» є різні підстави для призначення одноразової грошової допомоги, що виключає можливість призначення саме позивачу в його випадку одноразової грошової допомоги, але відповідачем всупереч ст.77 КАС України не надано суду жодного доказу, обґрунтування, посилання на норму права, яке б підтверджувало правомірність спірного рішення.
При проходженні військової служби військовослужбовці виконують обов'язки військової служби. Якщо відповідач розмежовує поняття щодо втрати працездатності при «проходженні військової служби» та при «виконанні обов'язків військової служби», то на нього покладається обов'язок довести суду, що втрата позивачем працездатності по захворюванню, пов'язаному з проходженням військової служби стала не при виконанні ним обов'язків військової служби, що унеможливлює виплату одноразової грошової допомоги. Відповідач таких доказів суду не надав, ухвалу суду від 22.09.2020 не виконав, не навів мотивів правомірності свого рішення.
Позовні вимоги в частині надсилання рішення разом з документами військовому комісаріату є передчасними та такі дії Міністерства оборони України випливають з п. 13 постанови КМУ та спору стосовно цих дій між сторонами немає.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення
За таких обставин, позов належить задовольнити.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний номер 00034022) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення - протокол засідання Комісії Міністерства оборони України № 54 від 03.04.2020 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
3. Зобов'язати Міністерство оборони України (пр. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022) повторно розглянути заяву та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, внаслідок отримання захворювання під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.
4. В решті позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко