справа №380/7757/20
про залишення позовної заяви без руху
21 жовтня 2020 року
м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якій позивачка просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 20.01.2020 №13-951/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_1 відмовлено у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.);
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39769942) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Соколянській сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів.
Разом з позовними вимогами позивачка просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням по даній справі подати звіт про його виконання до суду.
Підставою позову є протиправність, за твердженням позивачки, оскаржуваного наказу.
Ухвалою судді від 28 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.
Після відкриття провадження у справі суддя встановила, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 161 КАС України, з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачкою до адміністративного позову не надано доказів сплати судового збору. Натомість, у позовній заяві зазначено, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є учасниками бойових дій.
Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі від 28.09.2020 суддя вказала, що позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», однак, згодом дійшла висновку про помилковість такого твердження, зважаючи на таке.
Відповідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
При цьому п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.
Так, абз. 1 п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'визначено, що учасникам бойових дій (ст.ст. 5, 6) надаються такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.
Конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в якому йдеться про «справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасник бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
Предметом позову у цій справі є оскарження позивачкою наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, яким відмовлено позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовним розміром 2,0 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Отже, предмет спору у цій справі не стосується питання першочергового відведення позивачці земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва чи городництва, а стосується питання відведення позивачці земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що не охоплюється правовим регулюванням норми абз. 1 п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551-ХІІ в контексті права позивачки, як учасника бойових дій на її першочергове відведення.
Крім цього, у позовній заяві позивачка не зазначає як підставу позову саме порушення відповідачем спірним наказом її права на першочергове відведення їм земельної ділянки, як учаснику бойових дій відповідно до абз. 1 п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551-ХІІ.
Таким чином, з урахуванням предмету та підстав позову ця адміністративна справа не стосується захисту прав позивачки, як учасника бойових дій в контексті положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому за таких обставин на неї не поширюється пільга, передбачена п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» згідно з якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, за подання цього адміністративного позову, з урахуванням немайнового характеру позовних вимог, позивачці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн за платіжними реквізитами: отримувач коштів: УКуЗалiз.р м.Льв./Залізничний/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ): 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA978999980313101206084013003 код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір".
Окрім цього, суддя зауважує, що до позовної заяви долучено копію конверта, адресованого представнику позивачки, в якому, за її твердженням, надійшов оскаржуваний наказ. Втім, виходячи з того, що строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, важливим є встановлення факту, коли саме позивачка, а не її представник дізналась про оскаржуваний наказ. Відтак, позивачці слід подати докази ознайомлення/отримання безпосередньо нею оскаржуваного наказу.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Таким чином, оскільки після відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України, то позовну заяву належить залишити без руху, а позивачці надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256, 294, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачці п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн за вказаними в мотивувальній частині ухвали реквізитами;
- доказів ознайомлення/отримання позивачкою оскаржуваного наказу.
Роз'яснити позивачці, що відповідно до ч. 15 ст.171 КАС України якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.
Процесуальні строки, встановлені цією ухвалою, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сидор Н.Т.